Обов'язкові збори
Як свідчить арбітражна практика, тривають конфлікти між податківцями та деякими підприємствами з приводу сплати відрахувань до Інноваційного фонду і на ремонт та утримання доріг. При цьому податківці забувають, що над усіма спеціальними законодавчими актами (навіть над листами ДПАУ) панує загальний Закон "Про систему оподаткування", який визначає загальні принципи стягнення будь-якого податку чи обов'язкового збору.
ДПА Печерського району Києва перевірила ЗАТ "П...". На думку податківців, ЗАТ порушило чинне законодавство, не сплативши збір на ремонт та утримання доріг (далі - дорожній збір) з товарообігу за перше півріччя 1997 р. Підставою для цього стали постанови КМУ від 02.02.93 р. N 83 і від 20.05.97 р. N 466. Податківці також дійшли висновку про несплату ЗАТ відрахувань до Інноваційного фонду протягом 1996 р. На підставі цього були нараховані заборгованість (недоїмка) і пеня за кілька років по обох зборах.
ЗАТ оскаржило рішення ДПА в арбітражному суді Києва (заява про визнання рішення недійсним). Суд розглянув справу і дійшов таких висновків. Вищезгадані рішення КМУ, дійсно, свого часу встановлювали обов'язковий дорожній збір. Але відповідні зміни до Закону "Про систему оподаткування" були внесені лише законом від 19.04.97 р., що набрав чинності 25.05.97 р. На думку суду, саме з цієї дати дорожній збір і набув "легального" статусу. Відповідно нарахування недоїмки та пені має здійснюватись не за все перше півріччя 1997 р., а лише за травень-червень 1997 р.
За таким самим принципом вирішили питання і з Інноваційним фондом. Протягом 1996 р. відрахування до Інноваційного фонду не були передбачені Законом "Про систему оподаткування", отже, мали добровільний характер (від автора: цікаво, що суд не взяв до уваги всю купу підзаконних нормативних актів і роз'яснень, що діяли на той час). Крім цього, арбітражний суд послався на п. 3 розділу 2 Закону "Про систему оподаткування": заборгованість платників обов'язкових зборів, що не передбачені у ст. 14-15 закону, станом на дату введення його в дію (від автора: нову редакцію введено в дію 20.03.97 р.) списують з боржника, і сплаті вона не підлягає. З урахуванням вищенаведеного суд задовольнив заяву ЗАТ "П..." і визнав рішення податківців недійсним. Вищі судові інстанції визнали позицію арбітражного суду Києва слушною.
Поради директору
Перш ніж сплачувати будь-який податок, ообов'язковий збір або платіж, слід пересвідчитися, чи включено їх до переліків ст. 14-15 Закону "Про систему оподаткування". Своїм рішенням арбітражний суд зайвий раз нагадав податківцям, що всі відсутні у вищезгаданих статтях закону побори незаконні і сплаті не підлягають. Якщо вони врешті-решт потраплять до закону, то попередня заборгованість все одно стягуватися не може. Крім того, у ст.20 Закону "Про систему оподаткування" передбачено: посадові особи, в тому числі і податкових органів, які стягують податки і збори, відсутні у цьому законі, притягаються до відповідальності.
Вищенаведене положення вже можна застосовувати, приміром, до гербового збору, що досі не включений до Закону "Про систему оподаткування". Особливо це стосується тих, хто не підпадає під дію нового Закону "Про гервовий збір". Йдеться про майбутні перевірки і виявлення можливих порушень за період дії сумно відомого Указу Президента від 06.11.98 р.
Знання того, які збори - обов'язкові, а які - необов'язкові для сплати, має ще один важливий аспект. Лише передбачені Законом "Про систему оподаткування" податки і збори можна включати до своїх валових витрат (за деякими винятками). Тут немає різноманітних популярних нині зборів "на пожежну Безпеку", "на благоустрій району" тощо. Отже, сплативши їх, директор має усвідомлювати, що це можливо лише за рахунок власних коштів після оподаткування. Інакше - безпідставне завищення валових витрат і відповідні санкції.