Громадське харчування
Розділ 1. Складові, облік, оподаткування
Громадське харчування - це торгівля, виробництво і сфера обслуговування разом
Громадське харчування, це - галузь (точніше, підгалузь) торгівлі, що спеціалізується на:
- виробництві їжі, тобто продукції, призначеної для негайного вживання;
- обслуговуванні процесу споживання;
- виготовленні харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів;
- продажу продукції споживачам.
У громадському харчуванні процес доведення товарів до споживача дещо складніший, ніж у звичайній торгівлі, і має певні ознаки виробництва, бо майже всі придбані для поточної діяльності товарні запаси тією чи іншою мірою підлягають переробці.
Таке нерозривне поєднання виробничої діяльності з торговельною не могло не відбитися на методології ведення бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування. Достатньо сказати, що на підприємствах громадського харчування для відображення господарських операцій водночас можуть застосовуватися як рахунки, призначені для обліку операцій у торгівлі (наприклад, 41, 42, 44), так і суто виробничі рахунки (05, 20 тощо).
Якщо бути точнішими, то громадське харчування, - це не тільки торгівля і виробництво разом, - у єдиному зв'язку з ними знаходиться і сфера обслуговування (виконання замовлень, доставка тощо).
З того, як на підприємствах громадського харчування ведеться облік витрат вже можна зробити висновок про його подібність до обліку в інших сферах діяльності. Хоча витрати на підприємствах громадського харчування й враховуються як єдине вартісне ціле, при бажанні завжди можна виділити такі основні складові собівартості:
- витрати виробництва;
- витрати обігу;
- витрати споживання (обслуговування).
Та не слід вбачати у цьому складність. Бухгалтерський облік на підприємствах громадського харчування складним може здатися лише на перший погляд через деяку громіздкість у документообороті (нічого не вдієш: постійні зміни в меню, матеріальна відповідальність на складах, на кухні, у буфетах, на лотках, у виїзній торгівлі тощо). У самій же методології бухгалтерського обліку, якщо спробувати осягнути його в цілому, навряд чи можна знайти щось таке, чого немає у торгівлі, або те, що відрізняло б ту чи іншу виробничу операцію від аналогічної у промисловості; при цьому про сферу обслуговування можна зайвий раз і не нагадувати - аналогія очевидна.
Таким чином, діяльність під назвою "громадське харчування" можна розглядати як синтез трьох видів діяльності: виробництва, сервісу і торгівлі. Торгівля, в свою чергу, поділяється на роздрібну і оптову, бо така продукція, як напівфабрикати або кулінарно-кондитерські вироби, може реалізовуватись не лише населенню вроздріб, але й іншим юридичним особам певними партіями. В окремих випадках оптом реалізується і обідня продукція, але в обліку такий продаж прирівнюється до роздрібного.
Валовий товарооборот і валова продукція
У сфері громадського харчування так само, як і в торгівлі, головним валовим показником є товарооборот. Величина товарообороту визначається як обсяг реалізації за певний період, визначений в продажних цінах.
Роздрібний товарооборот- це обсяг продажів продукції власного виробництва і покупних товарів безпосередньо населенню.
Оптовий товарооборот- це, як правило, обсяг продаж напівфабрикатів власного виробництва, а також кулінарних і кондитерських виробів іншим підприємствам.
Структура товарообороту громадського харчування по елементах ціноутворення складається з:
- вартості харчової сировини;
- націнки, за рахунок якої покриваються інші поточні витрати і забезпечується фінансовий результат.
Щодо націнки, то немає значення, чи застосовується в бухгалтерському обліку спеціальний р. 42, чи ні. Різниця між ціною реалізації і ціною придбання харчової сировини і товарів, визначена за фактом продажу, це теж не що інше, як торгова націнка.
Другим важливим валовим показником у сфері громадського харчування є показник валової продукції громадського харчування, який розраховується як сума реалізованих торгових націнок. У торгівлі цей показник називається валовим доходом.
Уся продукція громадського харчування складається з:
- продукції власного виробництва;
- покупних товарів.
До продукції власного виробництва належать:
- обідня продукція, готова до негайного вживання;
- напівфабрикати власного виготовлення, які можуть бути використаними для подальшої обробки або реалізовані у напівготовому вигляді;
- кулінарні та кондитерські вироби;
- придбані товари, котрі перед реалізацією зазнають теплової або холодної обробки (варені яйця, бутерброди тощо).
До покупних товарів належать товари, котрі реалізуються без будь-якої обробки, Наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, хлібобулочні вироби (крім тих, що входять до складу продукції власного виробництва), фрукти тощо.
Кулінарні вироби і напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки, також повинні обліковуватись як покупні товари.
Синтетичний облік продукції громадського харчування ведеться тільки у вартісному вимірі, аналітичний - ще й у натуральних одиницях. При цьому власні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, а також покупні товари підлягають обліку у вагових одиницях, а обідня продукція - поштучно у асортиментному розрізі страв.
Документооборот
Послідовність облікових етапів на підприємствах громадського харчування залежить від організації документообороту, а документооборот - від організаційно-технологічної структури підприємства.
Одна річ, якщо діяльність окремого юридичного (чи фізичного) суб'єкта підприємництва обмежується приготуванням і реалізацією "гарячих собак" (hot dog) в одній стаціонарній точці, зовсім інша - мати справу з підприємством, єдиний майновий комплекс якого складається з широко разгалуженої мережі різнорівневих точок: від масових їдалень стаціонарного і пересувного типу до вишуканих ресторанів. При цьому склади і виробничі потужності (кухні, холодильні приміщення, заготівельні і напівфабрикатні цехи) можуть бути як централізованими (на зразок фабрики-кухні), так і децентралізованими. А найчастіше трапляється комбінована структура підприємства громадського харчування, тобто, крім централізованих складів, холодильників, кухонь і централізованої бухгалтерії, майже кожна точка має ще й свої комірки, кухні і, можливо, - бухгалтерію. У будь-якому разі при кожній точці завжди є особа, на котру хоча б за сумісництвом нокладасться обов'язок у встановлені терміни звітуватися перед централізованою бухгалтерією про використання харчової сировини, і, звісно, - про обсяги реалізації.
Якщо до вкрай складної організаційно-технологічної структури додати ще й усі можливі традиційні і нетрадиційні форми обслуговування, включаючи доставку на адресу замовника готових страв з посудом, серветками, квітами і свічками, а також різні форми розрахунків, у тому числі абонементне обслуговування і обслуговування в кредит то за законами комбінаторики кількість неоднакових підприємств громадського харчування може виявитись надто великою, щоб можна було визначити схему документообороту для кожного з імовірно існуючих.
Навіть у найпримітивніших двох, здавалося б, однакових підприємствах громадського харчування можуть "ходити" різні за формою первинні документи, і відповідно до цього можуть відрізнятися бухгалтерські записи, бо на одному з них варену сосиску дадуть у булочку, власноруч спечену, а на другому вирішили не морочитись і закуповувати на стороні готові булки, котрі залишалося б лише розігріти перед тим, як додати до них начинку і реалізувати. Разом з готовими булками підприємство отримує накладну (або товаротранспортну накладну), на підставі якої бухгалтер дебетує р. 41, субрахунок "Напівфабрикати". У разі ж організації власного виробництва таких булок, спочатку на підставі накладних (або товаротранспортних накладних) оприбутковується сировина, що надійшла від постачальників для їх виготовлення, а потім, згідно з технологічним процесом і рецептурою, здійснюються подальші проведення в обліку, і врешті-решт готові булки потрапляють на той самий рахунок "Напівфабрикати", але вже на підставі інших документів, котрі б свідчили про виготовлення.
Важко сказати, який з вищезазначених способів є зручнішим. Це вирішує керівник, технолог чи хтось інший, безпосередньо причетний до виробництва, реалізації, але не бухгалтер, бо йому все одно: чи то кожного дня реєструвати операції з надходження напівфабрикатів, чи, може, приблизно один раз на місяць робити записи про отримання сировини (бо її необов'язково закуповувати щодня - це не булки), а потім за потребою списувати її у виробництво.
Так у реєстрах бухгалтерського обліку послідовно відображається увесь заготівельно-виробничо-реалізаційний процес, і чим більше етапів він налічує, а також чим більше зв'язків зовнішніх і внутрішніх - тим значніший документооборот і, відповідно до цього, - більше бухгалтерських проведень.
Найпростішою схемою бухгалтерських проведень (див. табл. 1) можуть скористатися дрібні підприємства громадського харчування, де вся діяльність зосереджена у одній роздрібній точці, яка є одночасно і складом, і кухнею, і торговим залом. У зв'язку з цим і матеріальна відповідальність (індивідуальна або бригадна) замикається на тій особі (або бригаді), котра в даний період (день, зміна, тиждень тощо) приймає товар, готує страви і розраховується з покупцями.
Схема операцій, показаних в табл. 1, побудована виходячи з тієї умови, що спочатку підприємство отримує ТМЦ, а потім розраховується за поставки.
У разі коли подія оплати постачальникам вартості ТМЦ випереджає подію їх фактичного надходження, у бухгалтерському обліку замість проведень 1-3 слід зареєструвати чотири інші проведення (див. табл. 1а).
Як видно з табл. 1, операції, котрі охоплюють процес діяльності дрібного підприємства громадського харчування від закупівлі товарів до їх реалізації і виведення фінансового результату, майже нічим не відрізняються від аналогічних операцій на такому ж дрібному підприємстві роздрібної торгівлі. Хіба що наявністю р. 20, де відображаються витрати на процес приготування страв, тобто кухонні витрати.
Бухгалтерські проводки з операцій в громадському харчуванні
Табл. 1
+----------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ ¦NNЖ.О.¦ ¦ Облік ¦
¦з/п¦ Зміст операції ¦(якщо ¦Документи, на підставі+------------------¦
¦ ¦ ¦засто-¦ яких здійснюються ¦бухгал- ¦ подат- ¦
¦ ¦ ¦совує-¦ бухгалтерські ¦терський ¦ ковий ¦
¦ ¦ ¦ться ¦ проведення +---------+--------¦
¦ ¦ ¦журна-¦ ¦ Дт ¦Кт ¦ ВД¦ ВВ¦
¦ ¦ ¦льно- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ордер-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦форма ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦облі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ку) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦1. ¦На суму вартості това- ¦ 6 ¦Накладна або товарно- ¦ 41 ¦60 ¦ - ¦витр¦
¦ ¦рів, сировини, мате- ¦ ¦транспортна накладна, ¦ 05 ¦60 ¦ ¦-"- ¦
¦ ¦ріалів і пального для ¦ ¦видана постачальником ¦ 06 ¦60 ¦ ¦-"- ¦
¦ ¦вантажного транспор- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ту, що надійшли від по-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦стачальників (без ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦врахування ПДВ) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦На суму ПДВ, нарахова- ¦ 6 ¦Податкова накладна, ¦ 68 ¦60 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ного до сплати постача-¦ ¦видана постачальником ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦льникам (проводиться ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦одночасно з пров.1) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦На суму фактичної опла-¦ 2 ¦Банківський документ ¦ 60 ¦51 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ти постачальник ¦ ¦(виписка) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦4. ¦На суму торгової ¦ 10 ¦Окремий документ пот- ¦41/1¦42 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦націнки ¦ ¦рібен тільки у разі ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦перегляду діючих на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦підприємстві цін ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦5. ¦На суму нарахованих ви-¦6,7,8,¦Акти, відомості, інші ¦ 20 ¦різ-¦ - ¦витр¦
¦ ¦трат (з/плата, страхові¦ 10 ¦документи, що юридич- ¦(44)¦ні ¦ ¦ ¦
¦ ¦збори, орендна плата, ¦ ¦но підтверджують факти¦ ¦(08,¦ ¦ ¦
¦ ¦витрати на відрядження,¦ ¦понесення витрат ¦ ¦ 12,¦ ¦ ¦
¦ ¦плата за електроенергію¦ ¦ ¦ ¦ 60,¦ ¦ ¦
¦ ¦і комунальні послуги, ¦ ¦ ¦ ¦ 69,¦ ¦ ¦
¦ ¦знос спецодягу тощо) ¦ ¦ ¦ ¦ 70,¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ 71,¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ то-¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ що)¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦6. ¦На величину обсягів ре-¦ 11 ¦Касові звіти ¦ 50,¦ 46 ¦дох¦ - ¦
¦ ¦алізації (з врахуванням¦ ¦ ¦ 62 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ПДВ для бухгалтерського¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦обліку, без ПДВ - для ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦податкового) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦7. ¦На суму ПДВ залежно від¦ 8 ¦Підставою для нараху- ¦ 46 ¦ 68 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦обсягів реалізації ¦ ¦вання податків є дані ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦(обороти по кредиту ¦ ¦журналу ЕККА або по- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦р.46 х 0,1667) ¦ ¦даткова накладна ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦8. ¦На суму вартості реалі-¦ 10 ¦Акти про списання то- ¦ 46 ¦ 41 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦зованих товарів (прово-¦ ¦варів, виробів кухні ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦диться одночасно з ¦ ¦на реалізацію ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦пров. 6) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦9. ¦На суму реалізованих ¦ 10 ¦Розрахунок залишку ¦ 46 ¦ 42 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦торгових націнок (чер- ¦ ¦торгових націнок на з ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦воним сторно) ¦ ¦алишок товарів ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦10.¦На суму витрат, списа- ¦ 10 ¦Розрахунок витрат на ¦ 46 ¦ 20 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦них на реалізацію ¦ ¦реалізацію (у разі ¦ ¦(44)¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦потреби) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦11.¦Тільки для податкового ¦ X ¦Дані інвентаризацій- ¦ X ¦ X ¦ - ¦зме-¦
¦ ¦обліку! ¦ ¦ного опису, або бух- ¦ ¦ ¦ ¦нше-¦
¦ ¦На величину приросту ¦ ¦галтерського обліку ¦ ¦ ¦ ¦ння ¦
¦ ¦балансової вартості ТМЦ¦ ¦(різниця між сальдо ¦ ¦ ¦ ¦вит-¦
¦ ¦за звітний період (у ¦ ¦по рахунках 05,06,41 ¦ ¦ ¦ ¦рат ¦
¦ ¦разі збільшення ¦ ¦на початок і кінець ¦ ¦ ¦ ¦(-) ¦
¦ ¦залишків) ¦ ¦періоду) ¦ ¦ ¦ ¦збі-¦
¦ ¦або ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦льш-¦
¦ ¦на величину убутку ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ення¦
¦ ¦балансової вартості ТМЦ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦вит-¦
¦ ¦за звітний період (у ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦рат ¦
¦ ¦разі зменшення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦(+) ¦
¦ ¦залишків) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦12.¦На суму різниці в обо- ¦ 15 ¦Документ не потрібен ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ротах по кредиту і ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦дебету р.46 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ ¦прибуток (+) або ¦ ¦ ¦ 46 ¦ 80 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦збиток (-) ¦ ¦ ¦ 46 ¦ 80 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦(червоним сторно) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Закупівля при попередній оплаті
+----------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ ¦NNЖ.О.¦ ¦ Облік ¦
¦з/п¦ Зміст операції ¦(якщо ¦Документи, на підставі+------------------¦
¦ ¦ ¦засто-¦ яких здійснюються ¦бухгал- ¦ подат- ¦
¦ ¦ ¦совує-¦ бухгалтерські ¦терський ¦ ковий ¦
¦ ¦ ¦ться ¦ проведення +---------+--------¦
¦ ¦ ¦журна-¦ ¦ Дт ¦Кт ¦ ВД¦ ВВ¦
¦ ¦ ¦льно- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ордер-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦форма ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦облі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ку) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ 1.¦На суму попередньої оп-¦ 2 ¦Банківський документ ¦ 60 ¦ 51 ¦ - ¦вит-¦
¦ ¦лати постачальникам (з ¦ ¦(виписка) ¦ ¦ ¦ ¦рати¦
¦ ¦врахуванням ПДВ для ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦по ¦
¦ ¦бухгалтерського обліку,¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ава-¦
¦ ¦без врахування ПДВ - ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦нсах¦
¦ ¦для податкового) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦(без¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ПДВ)¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ 2.¦На суму ПДВ, сплаченого¦ 8 ¦Податкова накладна, ¦ 68 ¦67/2¦ - ¦ - ¦
¦ ¦постачальникам (у скла-¦ ¦видана постачальником ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ді величини, відображе-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ної пров. 1 ) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ 3.¦На суму вартості това- ¦ 6 ¦Накладна, або т/т на- ¦ 41 ¦ 60 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦рів, що надійшли від ¦ ¦кладна, видана поста- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦постачальників (без ¦ ¦чальником ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦врахування ПДВ) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ 4.¦Цією проводкою скасову-¦ 6 ¦Документ не потрібен, ¦67/2¦ 60 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ється ймовірність пода-¦ ¦підставою служить ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ткових коригувань у ¦ ¦пров. 3 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦майбутньому, оскільки ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦операція з закупівлі ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ТМЦ вже закрита ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦(збалансована) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Закупівля за готівку через касу підприємства у фізичних осіб
+----------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ N ¦ ¦NNЖ.О.¦ ¦ Облік ¦
¦з/п¦опе- ¦ Зміст операції ¦(якщо ¦Документи, на підставі+------------------¦
¦ ¦рації¦ ¦засто-¦ яких здійснюються ¦бухгал- ¦ подат- ¦
¦ ¦по ¦ ¦совує-¦ бухгалтерські ¦терський ¦ ковий ¦
¦ ¦Таб.1¦ ¦ться ¦ проведення +---------+--------¦
¦ ¦яку ¦ ¦журна-¦ ¦ Дт ¦Кт ¦ ВД¦ ВВ¦
¦ ¦ця ¦ ¦льно- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ордер-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рація¦ ¦на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦замі-¦ ¦форма ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦нює ¦ ¦облі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ку) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ I варіант. Без утримання прибуткового податку з громадян ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ 8 ¦Договір купівлі-прода-¦ 41 ¦60, ¦ - ¦витр¦
¦ ¦ ¦товарів (с/г ¦ ¦жу, або Акт закупівлі ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦продукції) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦ 3. ¦На суму фактичної¦ 1 ¦Касовий звіт ¦60, ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦оплати ¦ ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ II варіант. З утриманням прибуткового податку з громадян (20%) ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ 8 ¦Договір купівлі-прода-¦ 41 ¦60, ¦ - ¦витр¦
¦ ¦ ¦товарів (с/г про-¦ ¦жу, або Акт закупівлі ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦дукції), що під- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦лягає виплаті ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦продавцю ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦В ¦На суму утримано-¦ 8 ¦Підставою є законодав-¦ 41 ¦ 68 ¦ - ¦-"- ¦
¦ ¦таб.1¦го прибуткового ¦ ¦ча база ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦такої¦податку п.1 х 20%¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦ 3. ¦На суму фактичної¦ 1 ¦Касовий звіт ¦ 60,¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦оплати ¦ ¦ ¦ 76¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ III варіант. У разі закупівлі товарів у фізичної ¦
¦ особи - платника ПДВ без утримання прибуткового податку ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ 8 ¦Договір купівлі-прода-¦ 41 ¦ 60,¦ - ¦витр¦
¦ ¦ ¦товарів (с/г про-¦ ¦жу, або Акт закупівлі ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦дукції) без ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦врахування ПДВ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦ 2. ¦На суму ПДВ, за- ¦ ¦Податкова накладна, ¦ 68 ¦ 60,¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦значеного в пода-¦ ¦видана фізичною осо- ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦тковій накладній ¦ ¦бою - платником ПДВ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦ 3. ¦На суму фактичної¦ 1 ¦Касовий звіт ¦ 60,¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦оплати цій особі ¦ ¦ ¦ 76 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦(п.1 + п.2) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Закупівля через підзвітних осіб
+----------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ N ¦ ¦NNЖ.О.¦ ¦ Облік ¦
¦з/п¦опе- ¦ Зміст операції ¦(якщо ¦Документи, на підставі+------------------¦
¦ ¦рації¦ ¦засто-¦ яких здійснюються ¦бухгал- ¦ подат- ¦
¦ ¦по ¦ ¦совує-¦ бухгалтерські ¦терський ¦ ковий ¦
¦ ¦Таб.1¦ ¦ться ¦ проведення +---------+--------¦
¦ ¦яку ¦ ¦журна-¦ ¦ Дт ¦Кт ¦ ВД¦ ВВ¦
¦ ¦ця ¦ ¦льно- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ордер-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рація¦ ¦на ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦замі-¦ ¦форма ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦нює ¦ ¦облі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦ку) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ I варіант. У юридичних осіб, а також фізичних осіб - платників ПДВ, ¦
¦ з яких не утримується прибутковий податок ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ В ¦На суму виданої ¦ 1 ¦Касовий звіт ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦таб.1¦під звіт готівки ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦такої¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ 7 ¦Авансовий звіт ¦ 41 ¦ 71 ¦ - ¦витр¦
¦ ¦ ¦товарів (с/г про-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦дукції), які під-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦звітна особа при-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦дбала для підпри-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ємства (без вра- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦хування ПДВ) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦ 2. ¦Насуму ПДВ, заз- ¦ 7 ¦Податкова накладна ¦ 68 ¦ 71 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦наченого в подат-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ковій накладній ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦4. ¦ ¦На суму, поверне-¦ 7 ¦В касу утримується на ¦ 50,¦ 71 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦ну в касу або ут-¦ ¦підставі прибуткового ¦ 70 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦риману з підзвіт-¦ ¦ордера а з заробітної ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ної особи як не- ¦ ¦плати - за заявою ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ В ¦використану ¦ ¦підзвітної особи ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦таб.1+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ ¦такої¦На суму, додатко-¦ 1 ¦Видатковий касовий ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦опе- ¦во видану підзві-¦ ¦ордер ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦тній особі, у ра-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦зі перевищення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦вартості закупок ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦над сумою, що бу-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ла авансована ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦операцією 1 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ II варіант. У фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, ¦
¦ а також без утримання з них прибуткового податку ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ В ¦На суму виданої ¦ 1 ¦Касовий звіт ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦таб.1¦під звіт готівки ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦такої¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦товарів (с/г ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦продукції) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦ ¦На суму, утриману¦ 7 ¦Аналогічно операції 4 ¦ 50,¦ 71 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦з підзвітної осо-¦ ¦ ¦ 70 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦би як невикорис- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦тану ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ +-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ ¦ ¦На суму, додатко-¦ 1 ¦Аналогічно операції 4 ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦во видану під- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦звітній особі, у ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦разі перевищення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦вартості закупі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦вель над сумою, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦що була авансова-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦на операцією 1 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦ III варіант. У фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, ¦
¦ але з утриманням прибуткового податку ¦
+----------------------------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ В ¦На суму виданої ¦ 1 ¦Касовий звіт ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦таб.1¦під звіт готівки ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦такої¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦2. ¦ 1. ¦На суму вартості ¦ 7 ¦Авансовий звіт ¦ 41 ¦ 71 ¦ - ¦витр¦
¦ ¦ ¦товарів ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦(с/г продукції) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦3. ¦ В ¦На суму утримано-¦ 8 ¦Акт закупки або відо- ¦ 41 ¦ 68 ¦ - ¦витр¦
¦ ¦таб.1¦го з фізичної ¦ ¦мість, в яких вказу- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦такої¦особи прибутково-¦ ¦ється вартість закуп- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦опе- ¦го податку (різ- ¦ ¦лених товарів, сума ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦ниця між сумою ¦ ¦утриманого податку і ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦вартості закупок ¦ ¦сума до виплати ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦і сумою, яка фак-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦тично була спла- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦чена на руки ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦громадянам) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦4. ¦ ¦На суму, утриману¦ 7 ¦ ¦ 50,¦ 71 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦ ¦з підзвітної осо-¦ ¦ ¦ 70 ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦би як невикорис- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ В ¦тану ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦таб.1+-----------------+------+----------------------+----+----+---+----¦
¦ ¦такої¦На суму, додатко-¦ 1 ¦ ¦ 71 ¦ 50 ¦ - ¦ - ¦
¦ ¦опе- ¦во видану підзві-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦рації¦тній особі, у ра-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦немає¦зі перевищення ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦вартості закупі- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦вель над сумою, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦що була авансова-¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦на операцією 1 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Розділ 2. Закупівля товарів і облік складських операцій
Скільки потрібно субрахунків для обліку товарів
Специфіка бухгалтерського обліку запасів харчової сировини, напівфабрикатів і товарів на підприємствах громадського харчування полягає у тому, що всі ці придбання. незалежно від мети їх подальшого використання, оприбутковуються на р. 41 "Товари".
Однак далеко не всі підприємства громадського харчування настільки прості, щоб не мати окремих приміщень для збереження товарів (склади), приготування страв (кухня) і продажу (торговий зал). Наявність окремих приміщень, а також окремих відповідальних осіб змушує поділити р. 41 на окремі субрахунки в такій кількості, яку бухгалтер конкретного підприємства вважає за потрібну. А субрахунки 41/1 "Товари на складах" і 41/2 "Товари в роздрібній торгівлі" використовують майже на всіх підприємствах громадського харчування.
На підприємствах громадського харчування, де цехи холодного приготування відокремлені від так званих гарячих, а цехи м'ясних напівфабрикатів відокремлені від рибних і овочевих, - без поділу р. 41 на субрахунки не обійтися, оскільки відповідальність у такому разі теж повинна бути відособленою.
Отже, необхідність поділу р. 41 на окремі субрахунки диктується насамперед необхідністю чіткого розподілу матеріальної відповідальності, а не призначенням товарів.
Крім того, оскільки правила санітарії вимагають для окремих груп товарів окремих місць зберігання, то, незважаючи на те, що в деяких випадки одна особа може відповідати одночасно за дві і більше групи, доцільно в аналітичному обліку кожній з цих груп відвести окремий субрахунок.
Таким чином, за допомогою закріплення субрахунків за відповідальними особами забезпечується належний контроль за збереженням цінностей, а відведення окремих субрахунків для кожної групи однотипних найменувань дає можливість спостерігати в обліку рух оборотних засобів за видами і в такий спосіб вчасно визначати потребу в запасах.
Що стосується обліку за призначенням, то на відповідний призначенню субрахунок товари зі складів списуються за фактом їх видачі на кухню, до буфету, в цех напівфабрикатів, в цех холодної обробки тощо.
Іншими словами, перш ніж приймати рішення про те, скільки потрібно виділити окремих субрахунків в обліку, слід уважно вивчити організаційно-технологічний процес, тобто простежити весь ланцюжок операцій, що відбуваються на цьому підприємстві. Бухгалтерський облік повинен бути адекватним реальному стану справ.
Нижче буде наведено схеми бухгалтерських проведень з обліку складських операцій, однак, враховуючи те, що на склад товари потрапляють не інакше, як шляхом закупівель, насамперед варто розглянути деякі організаційні, облікові і податкові нюанси саме цього етапу.
Закупівля товарів
Найбільш поширеною формою оплати закупок є безготівкова форма. В табл. 1 вона була показана операціями 1-3, а також в табл. 1 а як можливий варіант здійснення розрахунків.
Закуповуючи у інших суб'єктів господарювання, включаючи безпосередніх виробників сільгосппродукції (фермерських господарств, індивідуальних виробників тощо), часто доводиться платити готівкою. Закупівля за готівку може відбуватися двома способами:
безпосередньо через касу підприємства громадського харчування;
через підзвітних осіб.
Бухгалтерський і податковий облік можливих варіантів закупівель наведено схемами в табл. 1б і табл. 1в.
Діючим Порядком ведення касових операцій, з врахуванням змін і доповнень, внесених постановою НБУ від 04.06.99 р. N 265, передбачені обмеження щодо витрачання готівки. Сума платежів готівкою одного підприємства або індивідуального підприємця іншим підприємствам або індивідуальним підприємцям протягом одного дня не повинна перевищувати 3 тис. грн за одним або декількома платіжними документами. Платежі понад встановлену граничну суму (3 тис. грн) мають проводитися виключно в безготівковій формі. Обмеження діють також щодо термінів повернення невикористаної готівки. Повернення таких сум повинно відбутися разом з поданням авансових знітів, а на повернення невикористаної готівки, що була видана раніше для закупівлі сільгосппродукції, відводиться 10 робочих днів, починаючи з дня її отримання під звіт.
Підзвітна особа, яка займалася закупівлями сільгосппродукції у населення, повинна до авансового звіту додати такі документи:
1. Акт закупівлі. дані тощо.
2. Довідки місцевих рад народних депутатів, взяті у громадян.
Ці довідки дають підстави не обкладати прибутковим податком видані громадянам суми (п.п. "є" п. 1 ст 5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян") за продаж вирощених у власних господарствах сільгосппродуктів, а також не надсилати податковим адміністраціям довідки за ф.2.
3. Висновок чи довідка ветнагляду або санітарного лікаря про доброякісність продукції.
4. Відомість або інший належно оформлений документ, який підтверджує факт виплати коштів, завірений підписами громадян, що їх отримали.
Цей документ повинен містити всі дані про громадян (у тому числі паспортні), а також про факт утримання або причину неутримання прибуткового податку.
Повний перелік документів, котрі супроводжують операції закупівлі, наведено у табл. 2.
У разі відсутності у продавця - фізичної особи (громадянина) довідки, яка свідчила б про вирощення продукції у власному господарстві, суб'єкт-покупець цієї продукції (у даному разі підприємство громадського харчування або фізична особа - підприємець, зайнятий громадським харчуванням) зобов'язаний утримати прибутковий податок з громадян і протягом 30-ти днів з дня виплати надіслати довідку за ф. N 2 до податкового органу за місцем проживання громадянина - одержувача доходів (п. 12 розд. III і п. 14 розд. IV Інструкції, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. N 12, виданої на підставі ст. 23 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян").
Якщо ж підприємство здійснило закупівлю сільгосппродуктів у громадянина і при виплаті йому коштів не утримало прибутковий податок, який підлягав утриманню, то належні до утримання суми податку підлягають сплаті до бюджету за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (балансовий рахунок 81). Це обумовлено тим, що Декретом КМУ "Про прибутковий податок з громадян" визначено обов'язковість сплати цього податку безпосередньо фізичними особами.
Перелік документів, які супроводжують операції закупівлі товарів
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ Назва документа ¦Особи, як повинні надати вказані документи¦
¦ +------------------------------------------¦
¦ ¦Юридична ¦Фізична особа- ¦Фізична особа-¦
¦ ¦ особа ¦ платник ПДВ ¦ громадянин ¦
+--------------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦1.¦Договір купівлі-продажу ¦Письмова ¦Письмова форма ¦Письмова форма¦
¦ ¦ ¦форма ¦необов'язкова ¦необов'язкова ¦
¦ ¦ ¦необов'яз- ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦кова ¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦2.¦Акт закупки ¦ X ¦Обов'язковий у ¦Обов'язковий у¦
¦ ¦ ¦ ¦разі відсутно- ¦разі відсутно-¦
¦ ¦ ¦ ¦сті письмового ¦сті письмового¦
¦ ¦ ¦ ¦договору ¦договору ¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦3.¦Накладна ¦Обов'язкова¦ X ¦ X ¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦4.¦Квитанція до прибуткового ¦Обов'язкова¦ X ¦ X ¦
¦ ¦касового ордера ¦ ¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦5.¦Довідка, видана місцевою ¦ ¦У разі відсут- ¦У разі відсу- ¦
¦ ¦радою народних депутатів в ¦ ¦ності такої ¦тності такої ¦
¦ ¦тому, що продукція вирощена ¦ X ¦довідки утриму-¦довідки утри- ¦
¦ ¦у власному господарстві ¦ ¦ється прибутко-¦мується прибу-¦
¦ ¦ ¦ ¦вий податок ¦тковий податок¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦6.¦Висновок сетеринарно-сані- ¦Документ, ¦Обов'язковий ¦Обов'язковий ¦
¦ ¦тарного контролю в тому, ¦що підтвер-¦ ¦ ¦
¦ ¦що продукція є доброякісною ¦джує якість¦ ¦ ¦
+--+-----------------------------+-----------+---------------+--------------¦
¦7.¦Податкова накладна (для за- ¦Обов'язко- ¦Обов'язкова ¦ X ¦
¦ ¦купок, вартість яких пере- ¦ва, якщо ¦ ¦ ¦
¦ ¦вищує 20 грн) ¦юридична ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦особа є ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦платником ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ПДВ ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
З метою усунення фактів подвійного оподаткування за місцем виплати доходів не утримується податок з фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, які підтвердили факт їх реєстрації оригіналом свідоцтва про державу реєстрацію та платіжним повідомленням або патентом податкової інспекції про сплату авансових платежів прибуткового податку. В цьому випадку до податкових органів за місцем проживання продавця подається ф. N 2 (розділ III. п. 12 Інструкції).
Оприбуткування товарів на склад
Оприбуткування товарів на склад підприємства громадського харчування здійснюється за фактом їх отримання на підставі накладних, виданих постачальником "Накладна на підпуск товарно-матеріальних цінностей", або товаротранспортних накладних за ф. N 1-ТН (у разі отримання алкогольних напоїв - за ф. N 1-ТН спирт).
Накладна непотрібна у двох випадках:
у разі якщо товаротранспортна накладна містить всі дані про товар (докладний перелік товарів і тари, кількість, ціна за одиницю, сума і т ін.);
у разі закупівлі товарів у населення (накладну замінює належним чином оформлений акт закупівлі).
Прийом товарів від постачальника може здійснюватись на складі отримувача (підприємства громадського харчування), на складі постачальника і на місцях розвантаження (розмитнення) на станції призначення.
При виявленні недостач товару (фактично отримана кількість не відповідає даним, зазначеним у супровідних документах) або невідповідності його якості характеристикам, обумовленим договором, - спеціальна комісія складає акт типової форми N М-7 "Акт про приймання матеріалів".
Цей акт складений у двох примірниках, бухгалтерія приймає разом з накладними, що надійшли від постачальника. Один примірник акта залишається на підприємстві як підстава для оприбуткування товарів з врахуванням всіх недоліків прийому, другий - надсилається постачальнику (або транспортній організації, якщо її визнано винуватцем). Разом з актом надсилається претензія.
Недостачі в межах норм природних втрат у випадку понесення цих втрат при перевезеннях списуються на витрати обігу:
Дт 44
Кт 60
Недостачі, що виникли з вини постачальника або транспортної організації, ставляться на облік як розрахунки по претензіях по рядку, де записується назва конкретного винуватця.
Дт 63
Кт 60
Дебіторська заборгованість, що виникла в такий спосіб, закриється в той самий час, коли претензію (а якщо потрібно - позов до арбітражу) буде задоволено відшкодуванням суми втрат.
Визначення розміру збитків від розкрадання або нестачі матеріальних цінностей з вини матеріально-відповідальних осіб регулюється Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 116.
Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання та нестач визначається за балансовою вартістю цих цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Міндержкомстаг, відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору за формулою:
РЗ = [(БВ-А) х Іінф.+ ПДВ+ Азб] х 2, де:
РЗ - розмір збитків;
БВ - балансова вартість матеріальних цінностей;
А - амортизація (знос);
Іінф. - загальний індекс інфляції;
ПДВ - розмір ПДВ;
Азб - розмір акцизного збору.
Із сум, стягнених відповідно до зазначеного Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
У бухгалтерському обліку виявлені нестачі та їх погашення відображаються записами (див. табл. 3).
Таблиця 3
Бухгалтерський облік виявлення нестач та їх погашення
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ ¦ ¦ ¦
¦з/п¦ Зміст запису ¦Дебет ¦Кредит¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 1.¦Виявлена нестача за обліковими цінами ¦ 84 ¦05,41,¦
¦ ¦ ¦ ¦ 60 ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 2.¦Списана нестача в межах природних втрат ¦ 44 ¦05,41,¦
¦ ¦ ¦ ¦ 60 ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 3.¦Сторнується ПДВ, який припадає на нестачу товарів понад ¦ 68 ¦ 84 ¦
¦ ¦норму природних втрат ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 4.¦Відноситься нестача на винних осіб за обліковими цінами ¦ 72 ¦ 84 ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 5.¦Визначена різниця, яка підлягає додатковому стягненню за ¦ 72 ¦ 83 ¦
¦ ¦формулою, встановленою Порядком ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 6.¦Початкова нестача ¦50,51,¦ 72 ¦
¦ ¦ ¦ 70 ¦ ¦
+---+---------------------------------------------------------+------+------¦
¦ 7.¦Відноситься на розрахунки з бюджетом залишок коштів ¦ 83 ¦ 68 ¦
¦ ¦після відшкодування ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Операції з тарою
Приймання тари від постачальника здійснюється так само, як і приймання товарів, з якими вона надійшла. Оприбуткування на склад оформлюють в тому ж порядку і тими ж документами.
Якщо розглядати тару в чисто бухгалтерському аспекті, то вся вона, незалежно від призначення і матеріалу, з якого виготовлена (дерево, тканини, картон, скло тощо), може бути поділена на три основні групи:
тара, безоплатно надана постачальником на умовах обов'язкового повернення (без застави);
тара, що має заставну ціну, тобто у разі не повернення її постачальнику сплачені раніше гроші не повертаються;
тара, вартість якої входить до складу ціпи товару і не підлягає поверненню постачальнику.
Можливо, запропонований поділ декому здається "незаконним", оскільки жодним офіційним документом не диктується. Однак це не означає, що в господарській діяльності (а значить, і в бухгалтерському обліку) заборонено керуватися законами економічними. Операції з тарою - це не тільки питання її фактичної наявності, вони ще й певною мірою відображають взаємовідносини підприємства з іншими суб'єктами.
Складський облік руху тари ведеться в окремому товарному журналі (або на окремих картках). Звітність матеріально-відповідальної особи про тару нічим не відрізняється від звітності про товари, але подається окремо.
У синтетичному обліку тара оприбутковується з кредиту р. 60 в дебет р. 41 (відповідний субрахунок) по рядку, де значиться постачальник цієї партії товару.
Вартість тари, переданої підприємству на умовах повернення постачальнику (1 і 2 групи, див. вище), не обкладається ПДВ (п. 4.6 ст. 4 ЗУ "Про ПДВ"), отже, у покупця немає підстав нараховувати податковий кредит при її отриманні.
У разі коли термін позовної давності минув, а тара постачальнику не повернена, підприємство-отримувач зобов'язане сплатити ПДВ, обчислений виходячи з вартості цієї тари. Податковий кредит не визнається.
Ось для чого потрібно розподілити облік тари, як мінімум, на три групи.
Доходи від реалізації тари, яка не підлягає поверненню і не реалізується разом з товаром, враховуються на окремо виділеному субрахунку р. 46 "Реалізація".
Харчування працівників підприємства
громадського харчування
Харчування працівників підприємства громадського харчування проводиться в бухгалтерському обліку по дебету р. 70 "Розрахунки з персоналом по оплаті праці" як звичайний оборот доходів від реалізації, тобто в кореспонденції з р. 46. Отже, ніяких пільг щодо обкладання ПДВ бути не може, навіть якщо харчування проводиться за пільговими цінами. Ці операції відносяться до "натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, що знаходяться в трудових відносинах з платником податку" (п. 4. 2 ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість"). Документом, на підставі якого бухгалтер дебетує р. 70, може бути спеціальна роздаточна відомість, де по кожному працівнику ведуться записи кількості і вартості взятих ними страв.
Підписи працівників дають юридичне підтвердження факту. Така операція за своїм економічним змістом не відрізняється від будь-якої іншої негрошової форми розрахунків.
Такі своєрідні "виплати" проходять щодня. А це означає, що всі страхові збори як з громадян, так і з роботодавців, а також прибутковий податок з громадян, - як такі що повинні бути перерахованими в день здійснення виплат, теж належать до сплати щодня. Це більш ніж незручно. Тому вихід один: страхові збори і прибутковий податок в частині, яка припадає на такі щоденні "виплати", сплачувати наперед один раз на місяць. Величину таких авансових внесків до бюджету і фондів соціального страхування визначати за приблизним середньомісячним розрахунком.
Якщо харчування працівників проводиться за пільговими цінами (відпускна ціна страв дорівнює їх собівартості), то при утриманні з працівників прибуткового податку слід взяти до уваги п.п.2.3 Загальних положень Інструкції, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. N 12 (з наступними змінами і доповненнями), виданої на підставі ст.23 Декрета КМУ "Про прибутковий податок з громадян", де сказано: "У разі виплати заробітної плати в натуральній формі продукцією власного виробництва її розмір у складі місячного сукупного оподатковуваного доходу працівника обчислюється за відпускними цінами такої продукції стороннім споживачам в поточному місяці." Крім цього, "звичайну ціну" в цих обставинах слід застосовувати при обчисленні бази оподаткування ПДВ.
За таких обставин пільгове харчування працівників підприємства громадського харчування стає доволі незручним. Якщо не сказати, неможливим.
Доцільнішим є здійснення оплати працівникам за одержане харчування безпосередньо через касу підприємства. У цьому випадку не застосовується "звичайна ціна" при визначенні бази для обчислення ПДВ та не виникає необхідність передчасної сплати податків і зборів.
Розділ 3. Документальне оформлення господарських операцій
Підприємства громадського харчування можуть виготовляти страви за чинними рецептурними довідниками, а також фірмові страви, що виготовляються на підприємствах за спеціальною рецептурою. Обов'язковою умовою при цьому є дотримання встановлених норм втрат продуктів при холодній і тепловій їх кулінарній обробці.
На всі фірмові страви, а також фірмові кондитерські вироби, що виготовляються в підприємствах громадського харчування, повинні бути розроблені технологічні карти.
У технологічних картах вказується назва страви, назва сировини і розхід сировини на 100 шт. чи іншу кількість готових виробів вагою брутто і нетто, технологічні вимоги до якості сировини, маса напівфабрикага та маса готової страви, а також інші, передбачені Порядком дані.
На всі страви (фірмові і за загальними рецептурними довідниками), що виготовляються на підприємствах громадського харчування, повинні бути складені кулькуляційні картки, в яких зазначається: назва підприємства, назва страви, номер за збірником розкладок чи номер технологічної карти фірмової страви, назва сировини і продуктів, соусів і гарнірів, норма, ціна і вартість нормативної потреби, загальна вартість набору, продажна ціна однієї порції, вихід у готовому вигляді. Калькуляційні картки підписуються завідуючим виробництвом, особою, що їх склала, та затверджуються керівником підприємства.
Калькуляційні картки прийнято складати на 100 порцій страв, а для гарнірів - на 10 кілограмів виходу. Калькуляційні картки на гарніри і соуси складаються окремо.
Метод визначення загальної вартості набору та продажної ціни однієї порції страви чи виробу залежить від встановленого на підприємстві способу обліку продуктів харчування за цінами придбання чи продажними цінами.
Якщо на підприємстві громадського харчування облік продуктів і сировини ведеться за цінами придбання, то в калькуляційних картках проставляються ці ціни і визначається загальна вартість набору за обліковими цінами. а продажна вартість страви визначається з урахуванням торговельної націнки, тобто практично підприємством встановлюється вільна ціна самостійно виходячи із можливості покриття витрат громадського харчування на виробництво і реалізацію продукції та одержання прибутку.
У випадку якщо облік продуктів та сировини ведеться за продажними цінами, то в калькуляційних картках проставляються продажні ціни, які формуються шляхом збільшення купівельних цін на суму торговельних націнок. При цьому роздрібна ціна страви чи виробу визначається шляхом поділу вартості набору на 100 із дотриманням вимог листа Міністерства економіки України "Про заокруглення цін і тарифів" від 29.09.96 р. N 27-22/87, згідно з яким ціни заокруглюються до цілої копійки (суми до 0,4 коп. відкидають, а від 0,5 коп. і вище приймають за 1 коп.).
Якщо облік продуктів і сировини, що використовується для приготування страв, в підприємствах громадського харчування ведеться за роздрібними цінами, то аналогічно до зазначених в калькуляційних картках цін повинні відображуватись і ціни в накладних на видачу продуктів та сировини у виробництво.
При зміні цін в калькуляційних картках заповнюється наступна вільна колонка.
Простішим при нестабільності цін є ведення обліку продуктів та сировини за цінами придбання та їх списання на виробництво за середньозваженими цінами.
На підприємствах громадського харчування складається меню, в якому вказується назва готової продукції, вихід і вартість однієї порції, назва, місткість і ціна за пляшку та 50 і 100 мілілітрів алкогольних напоїв; ціни на безалкогольні напої і інші вироби. Ціни на алкогольні та інші покупні товари можуть визначатися в складених на підприємстві прейскурантах цін, які підписуються працівником, відповідальним за формування цін, та засвідчуються печаткою або штампом підприємства із зазначенням дати. Меню і прейскуранти підписуються керівником підприємства і бухгалтером та засвідчуються печаткою.
Для забезпечення належного обліку матеріальних цінностей в громадському харчуванні доцільно складати нагромаджувальні відомості, які залежно від обсягів виробництва та виробничої необхідності можна складати щоденно, подекадно або за звітний місяць.
На підставі відомості обліку переданої для реалізації з кухні чи кондитерського цеху продукції проводиться запис про вартість надходження товарів у товарному звіті бармена чи іншої матеріально відповідальної особи за реалізацію продукції споживачами.
Нижче наводимо зразки нагромаджувальних відомостей:
Назва підприємства ___________________________________________________________
ВІДОМІСТЬ
обліку виготовленої і переданої для реалізації продукції
кухні або кондитерського цеху
за _____________1999 року
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ Дата ¦ Назва готової продукції і кількість порцій ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦1. ¦ ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦2. ¦ ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦і т. д. ¦ ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦Разом (кількість)¦ ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦Продажна ціна ¦ ¦
+-----------------+---------------------------------------------------------¦
¦Сума ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Назва підприємства______________________________________________________________
ВІДОМІСТЬ
обліку сировини і продуктів у виробництві
за ______________1999 року
+----------------------------------------------------------------------------+
¦ ¦ ¦ ¦Залишок ¦ ¦ ¦Залишок ¦
¦ ¦ ¦ ¦на початок¦ ¦ ¦на кінець¦
¦ N ¦ ¦Од. ¦звітного ¦Надійшло ¦Витрачено¦звітного ¦
¦з/п¦Назва сировини і продуктів¦вим.¦ періоду ¦ ¦ ¦ періоду ¦
¦ ¦ ¦ +----------+---------+---------+---------¦
¦ ¦ ¦ ¦К-сть¦Сума¦К-ть¦Сума¦К-ть¦Сума¦К-ть¦Сума¦
+---+--------------------------+----+-----+----+----+----+----+----+----+----¦
¦1. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+--------------------------+----+-----+----+----+----+----+----+----+----¦
¦2. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+----------------------------------------------------------------------------+
Назва підприємства _________________________________________________________
ВІДОМІСТЬ
розходу сировини і продуктів харчування
на виробництво страв та кондитерських виробів
за_____________1999 року
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ ¦ ¦ ¦ Назва страв та кондитерських виробів і ¦
¦ ¦ ¦ ¦ кількість випуску: ¦
¦ N ¦Назва сиро-¦Од. +------------------------------------------------------¦
¦з/п¦вини і про-¦вим.¦ ¦Разом ¦Серед- ¦Сума¦
¦ ¦дуктів ¦ +----------------------------------¦розхід¦ня ціна¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦Норма ¦Розхід¦Норма ¦Розхід¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦на ¦на ви-¦на ¦на ви-¦і т.д.¦ ¦ ¦ ¦
¦ ¦ ¦ ¦100 шт¦пуск ¦100 шт¦пуск ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------+----+------+------+------+------+------+------+-------+----¦
¦1. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------+----+------+------+------+------+------+------+-------+----¦
¦2. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Назва підприємства ____________________________________________________________
ВІДОМІСТЬ
приходу сировини і продуктів харчування
на виробництво страв та кондитерських виробів
за _____________1999 року
+------------------------------------------------------------------------
¦ ¦ ¦ ¦Залишок на¦ Надійшло ¦Всього ¦
¦ N ¦Назва сиро-¦Од. ¦початок ¦ ¦надійшло ¦
¦з/п¦вини і про-¦вим.¦місяця ¦ ¦ ¦
¦ ¦дуктів ¦ +----------+---------------------------+---------+--
¦ ¦ ¦ ¦К-ть¦Вар- ¦Дата¦N на-¦К-ть¦Сума¦і т.д.¦К-ть¦Сума¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦тість¦ ¦клад.¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------+----+----+-----+----+-----+----+----+------+----+----+--
¦1. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+-----------+----+----+-----+----+-----+----+----+------+----+----+--
¦2. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+------------------------------------------------------------------------
Продовження таблиці
-------------------------+
Разом із залишком ¦
-------------------------¦
¦ ¦Середня ціна ¦
К-ть¦Сума ¦за одиницю ¦
-----+-----+-------------¦
¦ ¦ ¦
-----+-----+-------------¦
¦ ¦ ¦
-------------------------+
Назва підприємства _____________________________________________________________
ЩОДЕННА ЗАБІРНА ВІДОМІСТЬ
на відпуск продукції власного виробництва в бар або на роздачу
за ____________1999 року
+---------------------------------------------------------------------------+
¦ N ¦ Назва продукції ¦Одиниці виміру ¦Кількість ¦Ціна ¦Сума¦
¦з/п¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+---------------+----------+-----+----¦
¦1. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---+---------------------------------+---------------+----------+-----+----¦
¦2. ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
+---------------------------------------------------------------------------+
Здав:
Одержав:
Примітка.
Нагромаджкувальні відомості, що здійснюються механізованим або ручнім способом, можуть мати і інші форми. Важливим при цьому є забезпечення правильності аналітичного і синтетичного обліку та обліку валових доходів і валових витрат
Розділ 4. Патентування та деякі особливості здійснення
діяльності у сфері громадського харчування
Порядок патентування діяльності в сфері
громадського харчування
Відповідно до Закону України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню в сфері громадського харчування підлягає діяльність фабрик-кухонь, їдалень, ресторанів, кафе, закусочних, барів, буфетів, відкритих літніх майданчиків, кіосків і інших пунктів громадського харчування. Не підлягає патентуванню діяльність у сфері громадського харчування на підприємствах, в установах, організаціях з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ і організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.
Торговий патент повинен бути придбаний для кожного відокремленого структурного підрозділу (торгової точки) підприємства.
Оплата вартості торгового патенту проводиться не пізніше 14 числа місяця, що передує місяцю, на який купується патент. Витрачені на придбання торгових патентів кошти відображаються по дебету балансового рахунка 31 "Видатки майбутніх періодів" з наступним їх віднесенням в межах сум нарахованого податку з прибутку за кожен звітний квартал та з наростаючим підсумком з початку року в дебет рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом". Нехай, наприклад, підприємство за перший кварталі звітного року нарахувало 900 грн податку з прибутку і перерахувало на сплату патентів 1200 грн, у II кварталі з наростаючим підсумком з початку року одержало збитки - 600 грн і перерахувало на сплату патентів 1300 грн, у III кварталі виходячи із суми прибутку з наростаючим підсумком за 9 місяців нарахувало податок з прибутку 1200 грн і сплатило за патенти 1400 грн та в четвертому квартеті за рік нарахувало 4500 грн податку з прибутку і сплатило 1400 грн за патенти. Всього за рік сума нарахованого податку з прибутку становила 4500 грн і плати за патенти - 5300 грн. Наведені в цьому прикладі операції по патентуванню підлягають відображенню в бухгалтерському обліку такими проводками:
I квартал:
Дт 31 Кт 51 - 1200 грн
Дт 68 Кт 31 - 900 грн
II квартал:
Дт 31 Кт 51 - 1300 грн
Сторно
Дт 68 Кт 31 - 900 грн
III квартал:
Дт 31 Кт 51 - 1400 грн
Дт 68 Кт 31 - 1200 грн
IV квартал:
Дт 31 Кт 51 - 1400 грн
Дт 68 Кт 31 - 3300 грн
Дт 81 Кт 31 - 800 грн
Витрачені на придбання патентів кошти в цілому за рік в сумах, що перевищують розмір нарахованого податку з прибутку, на наступний рік для зменшення сплати податку з прибутку не переносяться і списуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Внески до інноваційного фонду
та на утримання автомобільних доріг
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 1999 рік" підприємства громадського харчування сплачують внески до Державного інноваційного фонду в розмірі 1 відсотка від суми націнки, що припадає на реалізовані товари (без ПДВ і акцизного збору).
Порядком збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, затвердженим постановою КМУ від 2 лютого 1993 р. N 83, встановлено, що торговельні підприємства й організації відраховують кошти на дорожні роботи у розмірі від 0,03 до 0,06 відсотка обороту (без обороту по громадському харчуванню).
Відповідно до Інструкції про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 р. N 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.97 р. за N13/1817, загальний обсяг товарообороту громадського харчування складається з:
- обороту по реалізації продукції власного виготовлення підприємств громадського харчування;
- обороту по роздрібному продажу купованих товарів.
До купованих товарів, згідно з цією Інструкцією (п. 3.3) , відносяться товари, що придбані підприємствами громадського харчування на стороні і продаються населенню без усякої обробки, а саме: хліб і хлібобулочні вироби; ковбасні вироби, які реалізуються на вагу; яйця сирі; фрукти, ягоди, виноград, баштанні, цитрусові; консерви, які реалізуються банками; кондитерські вироби; морозиво промислового виготовлення; алкогольні вироби і пиво; безалкогольні напої не власного виробництва; тютюнові вироби і сірники; напівфабрикати, які одержані на стороні і продаються споживачам у сирому вигляді без переробки; кулінарні вироби, які одержані настороні для продажу споживачам; інші продукти, які продаються без усякої переробки.
Із зазначеної Інструкції випливає, що підприємства громадського харчування, які в своїх виробничо-торгових структурних підрозділах поряд із продажем власної продукції реалізують покупні товари, відрахувань на утримання автомобільних доріг не проводять.
Якщо ж такі підприємства мають в своєму складі відокремлені пункти продажу товарів (кіоски, лотки, інші торгові точки), в яких здійснюється лише продаж купованих товарів без їх переробки, то така діяльність вважається торговельною, а не виробничо-торговельною, і товарооборот таких точок є базою для нарахувань на утримання автомобільних шляхів.
Торгівля підакцизними товарами
Приватний підприємець-платник єдиного податку може торгувати підакцизними товарами у сфері громадського харчування лише до набрання чинності новим Указом Президента "Про внесення змін до Указу Президента від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування". Пунктом 7 нового Указу, зокрема передбачено, що дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. Нагадаємо, що змінений Указ набере чинності у вересні 1999 р., якщо Верховна Рада не прийме відповідного закону або не відхилить його.
Але на сьогодні залишається чинним Указ Президента від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", який набрав чинності 1 січня 1999 р. Дія цього Указу, зокрема, не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 р. N 389 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.97 р. за N 13/1817, загальний обсяг товарообороту підприємств громадського харчування (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів тощо) складається з:
- обороту по реалізації продукції власного виготовлення підприємствами громадського харчування,
- обороту по роздрібному продажу купованих товарів.
Крім того, перелік об'єктів, які належать до послуг громадського харчування, наведений у "Загальному класифікаторі галузей народного господарства України", затвердженому наказом Міністерства статистики від 24.01.94 р. N 21. Відповідно до цього класифікатора до сфери громадського харчування належать всі види діяльності з кодами від 71310 до 71392.
Отже, якщо фізична особа дотримується всіх вищенаведених вимог тобто здійснює реалізацію підакцизних товарів у сфері громадського харчування, має право вибрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.
Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень і більше 200 гривень за календарний місяць.
Фізичні особи - платники єдиного податку відповідно до Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування" мають право не застосовувати при розрахунках із споживачами електронні контрольно-касові апарати. Що стосується товарно-касової книги, використання якої у випадку незастосування ЕККА вимагають податкові органи, але, як свідчить практика, місцеві фінвідділи відмовляються їх реєструвати, то наказом Мінфіну і Держкомстату України N 216/27 від 16.10.97 р. "Про часткову зміну Порядку реєстрацЧії та ведення товарно-касової книги при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зареєстрованим в Міністерстві юстиції 28.10.97 р. за N 508/2312, визначено, що для окремих форм діяльності, при проведенні яких дозволяється не застосовувати електронні контрольно-касові апарати, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, котрі самостійно (безпосередньо) здійснюють її у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг без створення юридичної особи, ведуть облік доходів, витрат і руху товарів тільки згідно з Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. N 12 (форма N 10). Книга за формою N 10 при цьому виконує функції товарно - касової книги і має знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована і зареєстрована в податковій інспекції. Однак, у випадку, якщо підприємець має декілька торговельних точок, для обліку руху товарів по кожній торговельній точці на практиці все-таки доцільно вести товарно-касові книги.
Що стосується обліку товарів громадянами-підприємцями, то Державна податкова адміністрація України з цього приводу дала цікаве роз'яснення про необов'язковість оприбуткування товарів суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи. Так, листом від 14.05.99 р. N 6990/7/23-3117 "Про відповідальність за неоприбуткування товару" ДПАУ повідомила, що на відміну від обов'язків юридичних осіб, які ведуть бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи у натуральних вимірах та в узагальненому грошовому вираженні шляхом безперервного документального і взаємопов'язаного їх відображення методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку, на фізичних осіб обов'язок щодо ведення такого обліку не покладений. Порядок оприбуткування товарів у роздрібній та оптовій.торгівлі для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які не зобов'язані вести бухгалтерський облік, не визначено жодним нормативним документом. Таким чином, на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі без створення юридичної особи, поняття "оприбуткування товарів" не поширюється. Тому й відповідальність за неоприбуткований товар на них не поширюється.
Підприємець без створення юридичної особи, який сплачує єдиний податок, не звільнений від сплати ПДВ. Тому відповідно до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ 27.05.97 р. N 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за N 164/3457, для новостворених суб'єктів підприємницької діяльності подання заяви для реєстрації як платника податку на додану вартість здійснюється одночасно з поданням заяви про взяття його на податковий облік.
Підприємець - платник єдиного податку здійснює облік господарських операцій на підставі таких книг:
1. Книги обліку доходів і витрат за формою N 10.
2. Книги обліку продажу товарів (робіт послуг) - для тих, хто є платниками ПДВ.
3. Книги обліку придбання товарів (робіт послуг) - для платників ПДВ.
Крім того, сплата єдиного податку не звільняє від придбання торгового патенту відповідно до ЗУ "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.05.96 р. при здійсненні торгівлі за готівкові кошти у пунктах продажу товарів і від обов'язкового отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами відповідно до Положення про порядок видачі ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 р. N 500 (такі ліцензії видаються уповноваженими на те МЗЕЗторгом органами у районах, а у містах обласного підпорядкування виконкомами міських Рад за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності).
Що стосується звітності і сплати податків, то не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом (зауважте, що для ПДВ є місячний і квартальний період, але для новостворених платників податку встановлюється лише місячний податковий період), подається декларація з ПДВ і перераховується в бюджет податок на додану вартість, що належить до сплати заданими декларації.
Для сплати єдиного податку відповідно до Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою, затвердженого наказом ДПАУ від 10.11.98 р. N 533, для приватних підприємців - платників єдиного податку встановлені звітні періодів кратні кварталу (квартет, півріччя, дев'ять місяців, рік). Платник самостійно вибирає тривалість звітного періоду, і відповідно до цього йому видається свідоцтво про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою з терміном дії, що дорівнює вибраному звітному період.
Для приватних підприємців, які вибрали звітний період, що дорівнює кварталу, затверджений термін сплати (перерахування) установленоі для кожного з них суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України: не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Після перерахування податку слід подати до органу державної податкової служби платіжний документ (квитанцію, копію платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату єдиного податку.
Орган податкової служби повинен видати Свідоцтво про наступний звітний квартал у 5-денний термін після сплати єдиного податку за цей період.
Після закінчення терміну дії Свідоцтва його слід повернути до органу державної податкової служби, що видав його, разом із фото- і ксерокопіями, що належать особам, які знаходяться у трудових відносинах з платником єдиного податку, і членам його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Протягом 5 днів після закінчення терміну дії свідоцтва приватний підприємець-платник єдиного податку повинен подати до податкового органу Звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи. Звіт складається у двох примірниках: один подається до податкової інспекції, а інший залишається у платника єдиного податку.
Важливим питанням для підприємця, який здійснює торгівлю підакцизними товарами, є сплата акцизного збору. Відповідно до Указу Президента "Про платників та порядок сплати акцизного збору" від 11.05.98 р. N 453/98 "платниками акцизного збору є громадяни України, іноземні особи без громадянства, в тому числі ті, які є суб'єктами підприємницької діяльності, в разі реалізації на митній території України підакцизних товарів за умови відсутності документів (митних деклцрацій, розрахункових, платіжних та інших документів), що підтверджують сплату акцизного збору".
Отже, у разі відсутності підтверджуючих документів про сплату акцизного збору, підприємці - платники єдиного податку сплачують його щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця з фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць. У ці ж терміни вони подають і розрахунки акцизного збору до державних податкових інспекцій за місцем свого знаходження. Акцизний збір обчислюється в євро відповідно до ставок акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби, встановлених Законом України від 06.02.96 р. N 30/96-ВР (із змінами та доповненнями) та ЗУ від 07.05.96 р. N 178/96-ВР (із змінами тая доповненнями).
Якщо платник податку займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці чи за участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну людину. Законом України "Про підприємництво" (ст.9) від 07.02.91 р. N 698-XII зі змінами та доповненнями передбачено, що для здійснення підприємницької діяльності підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх праці. Поза тим, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою наказом Мінпраці України, Мін'юсту, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 і зареєстрованої в Мін'юсті 17.08.93 р. за N 110, передбачено, що на працівників, які працюють на умовах трудового договору у підприємців, що не мають прав юридичної особи, трудові книжки не ведуться, їх робота підтверджується довідкою організації, за участю якої було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, а також довідкою про сплату внесків до фонду державного соціального страхування. Отже, якщо працівник укладає з громадянином-підприємцем угоду на використання його праці за сумісництвом, із сум виплачуваних винагород громадянинові підприємець має утримувати 20%. Якщо при укладенні приватною особою трудової угоди з приватним підприємцем в трудовій угоді буде записано, що трудова книжка працівника знаходитиметься у приватного підприємця, а підприємець зобов'язується за використання праці виплачувати громадянинові винагороду, то за таких умов робота у громадянина-підприємця не вважатиметься роботою за сумісництвом і прибутковий податок слід нараховувати за діючою шкалою.
Одночасно підприємець повинен утримати із сукупного оподатковуваного доходу таких громадян збір на обов'язкове пенсійне страхування (1 або 2%, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн), збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття з найманих працівників у розмірі 0,5% з виплачуваного їм доходу.
Платник єдиного податку, який виплачує доходи найманим працівникам, повинен заповнювати довідку форми 8ДР, вказуючи виплачені доходи по коду "01" або "02" і подавати її в податковий орган до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом (до 15 квітня, до 15 липня, до 15 жовтня, до 15 січня), а також у 30-денний термін з дня виплати найманому працівникові грошових коштів надсилати довідку ф. N 2 (доходи не за основним місцем роботи) в ДПІ за місцепроживанням найманого працівника.
Особам, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, та членам його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, видаються безплатно заповнені згідно з пунктом 7 цього Порядку фото-ксерокопії Свідоцтва їх роботодавця. У фото- та ксерокопії Свідоцтва, яке видається найманому працівнику, зазначаються його прізвище, ім'я та по-батькові, ідентифікаційний помер з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. У разі припинення діяльності протягом звітного періоду, на який видане Свідоцтво, платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до податкового органу письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі його фото-, ксерокопії.
Підприємець без утворення юридичної особи, який працює за традиційною системою оподаткування (сплачує прибутковий податок), може перейти на спрощену систему оподаткування лише з початку наступного календарного року за умови, що не пізніше ніж за один місяць до початку наступного календарного року він подасть заяву до податкового органу з проханням зареєструвати його платником єдиного податку і сплатить всі установлені податки і обов'язкові платежі у поточному році станом на дату подання заяви.
Новим Указом Президента від 28.06.99 р. N 746, який, можливо, набере чинності у вересні, можливість переходжу на спрощену систему оподаткування передбачена до початку нового квартету. Але це вже не стосуватиметься тих громадян-підприємців, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.