КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок державного бюджету
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" затверджено нові нормативи збору та Порядок його справляння.
Враховуючи, що вказану постанову затверджено 29 січня 1999 року, та зважаючи на те, що новий Порядок суттєво відрізняється від раніше діючого, що зумовило б певні незручності при обчисленні платниками збору за геологорозвідувальні роботи за перший квартал 1999 року, Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 4 червня 1999 року N 972 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115", якою обумовив конкретний термін введення її в дію, а саме - з 1 квітня 1999 року.
Як зазначено, новий Порядок справляння збору суттєво відрізняється від раніше діючого, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року N 645.
Основні його особливості:
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної морської економічної зони раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння та з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Обчислювати збір платники будуть по-різному
Перш за все, це залежить від того, за рахунок яких коштів виконувалася геологорозвідка на родовищах, де здійснюється видобуток корисних копалин: державних чи власних коштів.
Надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких виконувалася повністю за рахунок коштів державного бюджету, обчислюють суму збору виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції. У випадках, коли надрокористувачі здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких виконувалася частково за рахунок власних коштів, суму збору обчислюють виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та застосуванням до суми збору відповідних коефіцієнтів, що визначені пунктом 4 Порядку.
Підставою для застосування таких коефіцієнтів при обчисленні суми збору має бути довідка Держкомгеології, копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби.
Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин (для нафти, конденсату, газу природного, в тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу) та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин (для інших корисних копалин).
Нормативи збору встановлені для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням).
Порядком встановлені й інші коефіцієнти, а саме: за розробку позабалансових запасів корисних копалин, техногенних родовищ, за видобуток нафти, природного газу, конденсату та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, що перевищує затверджений Державною комісією по запасах корисних копалин, та дорозробку нафтових та газових родовищ, як родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами.
Зазначене обумовлює те, що для застосування таких коефіцієнтів при обчисленні суми збору за звітний квартал платники повинні скористатися даними обліку видобутку (погашення запасів) корисних копалин, який ведеться надрокористувачами по кожному родовищу.
Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:
раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;
вуглеводневої сировини з нерентабельних свердловин (визначених постановою Кабінету Міністрів України) з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;
додаткових, понад базові (проектні) обсяги нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України, як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами - протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ:
підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:
- видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених із відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища;
- які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).
По закінченні другого кварталу цього року платники збору за геологорозвідувальні роботи розраховують суму збору за другий звітний квартал з урахуванням вимог Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 115 зі змінами та доповненнями.
Порядок обчислення і сплати, складання розрахунків збору та подання їх до органів державної податкової служби найближчим часом буде визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Надія ЧОРНОУС,
головний державний податковий інспектор
управління місцевих податків і зборів та
неподаткових платежів