Чи треба здавати форму N 8 ДР?
Не останнє місце серед довжелезного переліку звітних документів займає форма N 8 ДР. Зазначена форма є єдиною, яку потрібно подавати заповненою друкарським шрифтом, а за наявності комп'ютера (незалежно від наявності фахівців) - ще й в електронному вигляді.
Трудомісткість складання форми значна. Інформація про кожного отримувача доходів може займати не один рядок. За задумом авторів відображення мають знайти дані про все населення країни, що має хоч копійчані доходи, та й про працюючий люд, якому з тих чи інших причин плата не нараховувалася. Згадується, скільки галасу було років 20-25 тому, коли академік В.Глушков запропонував так звану Єдину загальнодержавну систему планових розрахунків. Тоді цю ідею спустили на гальмах, тому що навіть прихильники планового господарювання усвідомлювали: тоталітаризм та економічні процеси несумісні.
Сучасні апологети ринку цього не розуміють. Тому вже який рік робляться марні потяги запровадити тотальну "ЕККА-ізацію" у сфері торгівлі та послуг, тому пишуться-переписуються нікому не потрібні книги придбання та продажу товарів, тому вже другий рік бухгалтери витрачають безліч часу, щоб задовольнити щораз зростаючі ненажерливі потреби керівництва ДПА в інформації про доходи громадян.
На щастя, стосовно громадян вимоги ДПА не відповідають закону, і тому припинити "8 ДР-не" марнотратство можна дуже просто: не заповнювати ці довідки і не подавати їх до податкових органів, а спроби застосування санкцій за ст.11 закону "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції від 5.02.98 N 83/98-ВР) безкомпромісно викорінювати у суді.
Чим мотивується обов'язковість заповнювання форми 8 ДР її авторами? Ось які аргументи наведено у п.п. 1.1 затвердженого ДПА за N 473 від 30.12.97 (в редакції наказу N 10 від 6.01.99) "Порядку заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. N 8 ДР":
"Порядок заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. N 8 ДР (далі - Порядок) регулює подання податковим органам тих відомостей про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб, які передбачено ст.9 закону "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" і постановою КМ від 6.11.97 N 1232 "Про заходи щодо впровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".
Дозволимо собі висловити і обгрунтувати думку, що вищеназваними документами не передбачено подання податківцям жодних свідомостей про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб".
Отже, цитуємо ч.2 ст.9 закону "Про Державний реєстр..." від 22.12.94 N 320/94-ВР: "Керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансовокредитні установи та фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів".
Яким же таким чинним законодавством регулюється це питання? Відповідь проста і загальновідома: декрет КМУ від 26.12.92 N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами і доповненнями). Конкретно у цьому декреті подання зазначених відомостей регулюється ч.3 ст.9, ч.2 ст. 12, п.4 ст. 14, п.1 ст. 18. Звідси висновок: це питання повністю урегульовано чинним законодавством і не потребує додаткової деталізації або конкретизації,
Знайомство з текстом постанови КМУ від 6.11.97 N 1232 "Про заходи щодо запровадження ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків та інших обов язкових платежів" взагалі збентежить будь-якого читача. Ось що наказано ДПА у п.2 цієї постанови: до 1.12.97 подати пропозиції про законодавче забезпечення порядку передачі підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, включаючи установи Нацбанку, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, фізичними особами - підприємцями інформації про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки після 1.12.97 нічого нового з цих питань ВР не приймала, то й посилання п.п.1.1 "Порядку..." на постанову КМ від 6.11.97 N 1232 є звичайнісінькою брехнею.
Справжнім лицемірством тому виглядає п. 4.8 "Порядку...", який погрожує керівникам та посадовам особам за неподання або несвоєчасне подання юридичними особами або неподання чи подання в перекрученому вигляді фізичними особами - підприємцями відомостей відповідно до ч.2 ст.9 закону "Про Державний реєстр..." відповідальністю згідно з п.11 ст.11 закону "Про державну податкову службу в Україні". Зовсім, як у ситуації, коли злодій верещить: "Тримай злодія"!
До речі, нагадаємо, що до завдань податкових органів згідно зі ст. 2 згаданого закону входить прийняття нормативно - правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування тільки у "випадках, передбачених законом".
Ось чому кращим способом змусити ДПА не порушувати чинне законодавство є неподання Форми N 8 ДР. Юридичним особам при цьому взагалі нема чого хвилюватися (хоч яким величезно-обридлим є п.7 ст.11 закону "Про державну податкову службу в Україні" від 5.02.98 N 83/98-ВР, а й ним не передбачено будь-які санкції за неподання форм N 8 ДР), а їх керівники та посадові особи без особливих труднощів визнають у районному (міському) суді (не сплачуючи при цьому мита) перше-ліпше рішення про накладання адміністративного штрафу згідно п. 11 ст. 11 закону "Про державну податкову службу в Україні" від 5.02.98 N 83/98-ВР.
Тільки масова протидія силою права фіскальному праву сили може виправити ситуацію. В рамках цієї протидії у випадку з формою N 8 ДР пересічному підприємцю треба ото й усе, що не складати і не подавати останню. Звичайно, "ото й усе" не виключає і арбітражного (в ВАСУ) визнання "Порядку..." таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, але то вже справа міцної аудиторської фірми.