КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА
Гуманітарна допомога
Склалося так, що з уведенням гуманітарної допомоги митники мають більше проблем, аніж з металобрухтом чи іншими товарами. Уся біда в тому, що законодавче це питання не врегульовано. Останнім часом збільшилася кількість звернень до Держмитслужби щодо оформлення продуктів харчування, автомобілів, одягу, що надійшли в Україну як гуманітарна допомога.
Це викликано тим, що відповідно до ст. 5 закону "Про якість і безпеку продуктів харчування та продовольчої сировини" від 23.12.97 будь-який продукт, продовольчу сировину чи супутні матеріали не можна ввезти в Україну без документального підтвердження їхньої якості та безпеки. I це загалом правильно, оскільки під виглядом "гуманітарки" та з метою бізнесу до нашої країни ввозяться далекі від нормальної якості продукти харчування. Тож про проблеми, пов'язані з увезенням в Україну гуманітарної допомоги, розповідає заступник начальника управління нетарифного регулювання Державної митної служби Тетяна ПЕТРОВА.
Що ж ввозиться в Україну під виглядом "гуманітарки"? Здебільшого - це старий, неякісний одяг. Колись, років сім тому, цей мотлох купували наші збіднілі громадяни, тепер же він тоннами відлежується на базарах.
Тепер - інше питання, яке треба вирішувати. Чому ми маємо виручати західних підприємців, які за такий "гуманітарний" непотріб отримують ще й пільги в оподаткуванні? Законодавче слід такі пільги за добродійні справи надати нашим підприємцям та організаціям, тоді вони будуть зацікавлені допомагати людям.
Завозиться до нас у величезних кількостях і релігійна література, до того ж такими релігійними організаціями, яких в Україні не існує. Ця література надрукована на гарному папері. (отож кошти є!). То чому б не обкладати таку літературу митними зборами? Одне слово, питань, які потрібно урегулювати, вистачає.
Водночас, на мою думку, враховуючи економічну ситуацію в країні, треба дозволити закладам соціальної допомоги, навчальним закладам тощо ввозити для власних потреб автомобілі, що старші п'яти років.
Окремо слід розглянути питання щодо зловживання добродійними, релігійними та іншими організаціями при ввезенні зза кордону "гуманітарних" (що були у використанні) тракторів, комбайнів. Це звичайнісінький металобрухт, бо рік-два вони попрацюють - і все, відремонтувати їх неможливо. Під виглядом гуманітарної допомоги ввозяться в Україну будівельні матеріали.
Та найбільше проблем все ж таки з ввезенням продуктів харчування. За даними митної статистики 1998 року, вони становлять 23% усіх вантажів гуманітарної допомоги. На продукти харчування, як і на звичайні імпортні продукти, митним органам має надаватися сертифікат якості, оскільки визнання вантажу гуманітарним ще не гарантує його якість та безпеку. Одним з документів, яким підтверджується якість продуктів, медикаментів, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного виробництва.
Митні органи (на підставі ст. 17 згаданого закону) мають контролювати дотримання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на митну територію України. На практиці це означає, що на будь-який продукт харчування або сировину для його виготовлення, незалежно від мети ввезення (комерційної чи гуманітарної), ще під час перетинання кордону потрібно взяти сертифікат відповідності.
Загалом це зробити важко, оскільки для отримання такого сертифіката контролюючим органам, що його видають, треба надати зразки тих або інших товарів для проведення належної експертизи. Щоб запобігти скопиченню продуктів харчування в пунктах пропуску, особливо ж у спекотну пору, Державна митна служба вирішила до отримання сертифікатів відповідності розміщувати такі вантажі, що ввозяться з комерційною метою, на митні ліцензійні склади, а з гуманітарною метою - під митне забезпечення на склади тих організацій, які їх отримують.
Натомість Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації і його органи на місцях відмовляються надавати сертифікати відповідності тим, хто отримує гуманітарну допомогу, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів "Про затвердження митного оформлення товарів (продукції), що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" від 4.11.97 N 1211. Справді, цим Порядком встановлювалося, що гуманітарна допомога не підлягає сертифікації. Але ж постанова приймалася до прийняття закону "Про якість і безпеку продуктів харчування та продовольчої сировини", а отже цей Порядок діє у тій частині, яка не суперечить закону.
Окрім того, Держстандарт посилається на постанову Кабінету Міністрів від 12.11.98 N 1778, якою відмінялася сертифікація гуманітарної допомоги, до цього установлена іншою постановою Кабінету Міністрів від 17.08.98 N 1295.
На жаль, Держстандарт по-своєму тлумачить чинне законодавство. Хоча Конституцією проголошено верховенство права, згідно з яким встановлені законами України норми можуть змінюватися лише зі внесенням змін до цих законів. А постанови Кабінету Міністрів є підзаконними нормативно-правовими актами.
Тому є нагальна потреба внести зміни до закону "Про якість і безпеку продуктів харчування та продовольчої сировини", прийняття якого, до речі, ініціював Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації.