КОНСУЛЬТУЄ ДПА У М. КИЄВІ
Коментар до рішення Київради N 365/466 від 6 липня 1999 р.
Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в редакції від 23.03.96 р. N 98/96-ВР із змінами і доповненнями визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послугу сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.
Ми розглянемо лише торговельну діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів та діяльність з надання побутових послуг, що підлягає патентуванню.
Отже, під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Дія даного Закону стосується як юридичних осіб, так і суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи - резидентів і нерезидентів, а також їх відокремлених підрозділів (філій, відділень, представництв тощо), які займаються підприємницькою діяльністю.
Але є ряд підприємств та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються торговельною діяльністю або надають побутові послуги, на яких не поширюється дія даного Закону. Це:
1) підприємства і організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування;
(підприємства і організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які знаходяться в державній власності, та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання, які здійснюють торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг на території Києва, Севастополя, обласних центрів, міст обласного підпорядкування, районних центрів (якщо районний центр за своїм статусом є містом обласного підпорядкування), повинні придбати торговий патент на загальних підставах. Лист ДПА України від 13.04.99 N 5435/7/15-1317)
2) суб'єктів підприжмницької діяльності - фізичних осіб, які:
- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
- сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
- здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
- сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
- сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;
3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та Продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.
Юридичні та фізичні особи, що не ввійшли в цей перелік, повинні придбати торговий патент. Вартість патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврадування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. На території Києва його вартість не може бути нижче 60 та вище 320 гривень за календарний місяць (пункт 4 статті 3 Закону про патентування). На підставі цього, Київська міська Рада рішенням від 26 листопада 1998 року N 68/169 встановила вартість торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання побутових послуг і визнала зони, що враховують місцерозташування суб'єкта підприємницької діяльності у Києві. Пізніше, з метою врегулювання вартості торгового патенту. Рішенням від 8 липня 1999 р. N 365/466 "Про внесення змін до рішення Київської міської Ради від 26 листопада 1998 року N 68/169 "Про встановлення вартості торгового патенту в Києві" були внесені значні зміни в попереднє рішення.
Що ж саме змінилося?
Зросла вартість майже всіх торгових патентів та змінились зони, що враховують місцерозташування підприємців.
Зараз визначено лише три, замість п'яти зон, як було раніше. "Ядро міста" та "Центр міста" об'єднані в зону "Центр міста". Межі 1 зони не змінились, а 2 зона - це всі вулиці, що знаходяться за межею першої зони. 3 зони немає. До зон входять вулиці, які їх обмежують.
Отже "Центр міста" це:.
(для зручності назви вулиць приведені в алфавітному порядку)
вулиці Академіка Богомольця, Андрющенка, Арсенальна, Артема, Архітектора Городецького, Басейна, Бесарабська пл., Богдана Хмельницького, Бориса Грінченка, бульвар Лесі Українки, бульвар Шевченка, вулиця Велика Житомирська, Велика Либідська, Володарського, Володимирська. Воровського, Гоголівська, Горького, Гусовського, Десятинна, Дмитрівська (від вул. Косіора до пл. Перемоги), Еспланадна, Жилянська, Заньковецької, Івана Франка, Інститутська, Кловська, Кловський узвіз, Комінтерну, Косіора, Костьольна, Кропивницького, Круглоуніверситетська, Крутий узвіз, Кутузова, Леонтовича, Лескова, Липська, Лисенка, Лютеранська, Льва Толстого, Львівська пл., Майдан Незалежності, Мала Житомирська, Малопідвальна, Михайла Грушевського, Михайла Коцюбинського, Михайлівська пл., вул. Михайлівська, Московська, Музейний пров., Немировича-Данченка, Олеся Гончара, Павлівська, Панаса Мирного, Печорський узвіз, Пилипа Орлика, Пирогова, Повітрофлотський просп. (до Севастопольської пл.), пров. Георгіївський, пров. Рильського, пров. Шевченка, Прорізна, Проспект Перемоги (до вул. Політехнічної), Рейтарська, Рибальська, Різницька, Саксаганського, Софії- вська, Стрілецька, Тарасівська, Тельмана, Терещенківська, Трьохсвятительська, Тургенєвська, Ульянових, Федорова, Фізкультурна, Хрещатик, Чапаєва, Червоноармійська, Чехівський провулок, Шовковична, Шолуденка (від просп. Перемоги до вул. Андрющенка) Шота Руставелі, Щорса, Юрія Коцюбинського, Ярославів Вал.
Межі першої зони: (входять всі вулиці, які не ввійшли до центру) - від моста ім. Патона по бульвару Дружби народів, Московській пл., Червонозоряному просп., вул. Кіровоградській, Протасовому Яру, Клінічній, Народній, Севастопольській пл., вул. Смілянській, Ушинського, Індустріальній, Олександра Довженка, Олени Теліги до просп. Червоних козаків по вул. Новокостянтинівській, Набережно-Луговій, Набережно-Хрещатицькій, Набережному шосе до бул. Дружби народів.
Що змінилось в Додатку N1?
Додаток N1 "Диференційована вартість торгового патенту..." до рішення Київської міської Ради від 8 липня 1999 р. N 365/466 змінився не лише у вартісному виразі. Тут з'явились уточнення по видах діяльності. Наприклад, окремим рядком визначено торговельну діяльність з лотків, придавив та інших видів торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях.
Зверніть увагу на магазини що торгують виключно товарами українського виробництва. Вони можуть отримати патент за більш низькою вартістю і для цього вже не потрібно рахувати питому вагу товарів вітчизняного виробництва у загальному товарообігу. Так, наприклад, книжкові магазини будуть сплачувати за патент залежно від місцезнаходження пункту продажу ("Центр міста", 1 або 2 зони) відповідно - 120 , 100 або 80 гривень, в той час як такі ж магазини, що реалізують книжкову продукцію вітчизняних виробників незалежно від їх місцезнаходження сплатять 60 грн в місяць.
З переліку видів діяльності зникли "спеціалізовані магазини, в яких питома вага реалізації хліба та молочних виробів складає не менше 50%" та "спеціалізовані магазини по торгівлі плодоовочевою продукцією, в яких питома вага плодоовочевої продукції складає не менше 60%". Такі магазини повинні отримати торговий патент на загальних підставах або здійснювати торговельну діяльність без патейту. торгуючи виключно товарами вітчизняного виробництва за переліком, наведеним в п.6 статті 3 Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". До таких товарів належать: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню. Зауважимо, що при продажу сиру та масла суб'єкти підприємницької діяльності повинні придбати торговий патент на загальних підставах.
Окремим рядком в Додатку 1 виділений "Універмаг". Універмаг - це магазин загальноміського значення, торговельною площею більш 1500 м2 з широким асортиментом (понад 5000 асортиментних позицій) непродовольчих товарів.
Отримати торговий патент можна звернувшись до державної податкової інспекції за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг. А якщо ви здійснюєте торгівлю через пересувну торговельну мережу - зверніться до ДПІ, де ви зареєстровані як платник податків. До речі, в новому Додатку 1 для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі передбачена єдина вартість торгового патенту, яка становить для всіх зон 200 грн.
Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців. Оплата вартості патенту проводиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.
Диференційована вартість торгового патенту згідно з Додатком N 1 до рішення Київської міської Ради від 8 липня 1999 р. N 365/466 застосовується з 13 липня 1999 р. Але згідно з ст.3 Закону про патентування, суб'єкт підприємницької діяльності може зробити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за весь термін його дії. Він має право придбати торгові патенти на здійснення торговельної діяльності на наступні за поточним роки, але не більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків до внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільщена вартість торгового патенту. Тому, якщо ви вже сплатили вартість торгового патенту - перерахунок робити непотрібно.
Які види торговельної діяльності не потребують патентування?
Не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта. Також не вважається торговельною діяльністю, якщо підприємство видає своїм працівникам продукцію у рахунок заборгованості із заробітної плати.
Не потребує патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки). При цьому розрахунки з населенням за здану вторинну сировину або сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки можуть здійснюватись як за готівку, так і в обмін на товари широкого вжитку. Вартісна різниця, яка може виникати при таких розрахунках (товари дорожчі ніж продукти заготівлі або навпаки), не може вважатися торговельною діяльністю, яка підлягає патентуванню. Уразі, якщо зазначені суб'єкти підприємництва здійснюють продаж товарів широкого вжитку, призначених для обміну при закупівлі у населення склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, то їм необхідно придбати торгові патенти на загальних підставах. (Лист ДПА України від 08.06.98 р. N 6837/10/15-3117).
Не потребує патентування діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.
Патентування діяльності з надання побутових послуг
Згідно з ст. 3-1 Закону патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Кабінет Міністрів України постановою від 27 квітня 1998 р. N 576 затвердив перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню. Згідно з цим переліком по кодах виду послуг згідно з класифікатором "Платні послуги населенню 1 89 188" Київська міська Рада затвердила вартість патенту, яка залежить від місцезнаходження пункту та виду побутових послуг.
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності в одному "пункті продажу товарів" здійснює декілька видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля, громадське харчування та побутові послуги), він має придбати два торгових патенти - на торговельну діяльність і на надання побутових послуг. Якщо ж в одному окремому приміщенні здійснює два або більше видів побутових послуг, що підлягають патентуванню - слід придбати один торговий патент за максимальною вартістю.
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності
Суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність та надають побутові послуги, у разі порушення вимог Закону про патентування несуть таку відповідальність:
- за порушення термінів сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати, від суми недоїмки, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати;
- за порушення порядку використання торгового патенту, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;
- за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.
Олена БЕВЗЕНКО,
старший податковий інспектор