КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Порядок реалізації арештованого майна
З 1 липня 1999 року почав діяти Закон України "Про виконавче провадження" прийнятий 21 квітня 1999 року N 606-XIV.
Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу", який прийнято 24 березня 1998 року N 202/98-ВР, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці).
Одним із повноважень державного виконавця, згідно з Законом "Про виконавче провадження", є право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку встановленому законодавством.
Згідно з статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, за винятком майна, виключеного за законом з обігу, здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу через торговельні організації, відповідні структури Міністерства фінансів, на прилюдних торгах, аукціонах у двомісячний строк з дня накладення арешту.
Продаж майна боржника, за винятком нерухомого майна, здійснюється спеціалізованою організацією на комісійних та інших договірних началах, передбачених законом. Продаж нерухомого майна боржника здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України. Порядок реалізації грошей, в тому числі іноземної валюти, цінних паперів ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, визначається Національним банком України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
Враховуючи положення статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N 42/5 (зареєстрованим в Мін'юсті 19 липня 1999 року N 480/3773) затверджено Порядок реалізації арештованого майна.
Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та грошей, в тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, виявлених при опису та на які накладено арешт, при цьому треба вказати, що порядок реалізації арештованого нерухомого майна та грошей, в тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, виявлених при опису та на які накладено арешт визначається окремо.
Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, реалізація такого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на комісійних і інших договірних началах та шляхом продажу на аукціоні, при цьому слід зазначити, що положення порядку продажу на аукціоні арештованого майна не застосовуються при продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, (Порядок продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 31 грудня 1998 року N 873/172/2453 (зареєстровано в Мін'юсті України 20 січня 1998 року за N 28/3321) та при проведенні аукціонів (прилюдних торгів) з реалізації заставленого майна (Положення про порядок проведення аукціонів (прилюдних торгів) з реалізації заставленого майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року N 1448).
Порядком реалізації арештованого майна передбачається, що безпосередньою реалізацією такого майна буде займатися спеціалізована організація - суб'єкт господарювання, який здійснює реалізацію майна на комісійних і інших договірних началах та шляхом проведення аукціону (далі - організатор аукціону).
З метою сприяння державним виконавцям у зберіганні та реалізації вилученого ними Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про створення спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" від 14 липня 1999 року N 1270.
Так, як на даний час таке підприємство ще не сформоване, Кабінет Міністрів України цією ж постановою доручив Міністерству юстиції України в установленому порядку затвердити статут та вжити заходів, пов'язаних з державною реєстрацію спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст". Основними завданнями діяльності якого є забезпечення належного зберігання вилученого державними виконавцями майна, організація і проведення аукціонів по продажу такого майна, реалізація вказаного майна на комісійних та інших договірних началах.
Для реалізації арештованого майна державна виконавча служба укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену комісійну винагороду. Розмір комісійної винагороди визначається за погодженням сторін, але він не повинен перевищувати 20 відсотків від суми коштів, одержаних від реалізації майна.
Порядком передбачено, що організатор аукціону повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону.
Згідно з Порядком організатор проводить ряд заходів щодо підготовки до проведення аукціону. Так, організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону. Термін підготовки до аукціону не повинен перевищувати 45 днів з дня приймання майна організатором аукціону до дня проведення аукціону. Організатор аукціону не пізніше як за 30 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення на телебаченні, радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні, дату, час та місце ознайомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери телефонів. З моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає можливість попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні. Аукціонне майно з інформаційними картками виставляється у спеціально відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям.
Покупець (фізична або юридична особа), який виявив бажання узяти участь в аукціоні, повинен сплатити реєстраційний внесок, розмір якого визначається організатором аукціону, але не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для участі в аукціоні покупець подає організатору аукціону: заяву на участь в аукціоні, квитанцію про сплату реєстраційного внеску.
Приймання заявка участь в аукціоні закінчується за три дні до початку його проведення.
Відомості про учасників аукціону, їх кількість і пропозиції не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.
Під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: стартова ціна та продажна ціна майна; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону). Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора) аукціону зазначає у протоколі відповідні суми та (у разі сплати в безготівковому порядку) номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в строк не пізніше трьох днів, з дня проведення аукціону.
На підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який прийняв рішення про звернення стягнення на майно, або нотаріусу, що вчинив виконавчий напис.
В акті зазначається:
ким, коли і де проводився аукціон;
перелік і коротка характеристика реалізованого майна;
початкова й остаточна ціна реалізації майна;
прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця; сума, внесена переможцем аукціону за придбане майно.
До акта додається список учасників аукціону. Копії затвердженого акта видаються переможцю та організатору аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону, позбавляється права на подальшу участь в цьому аукціоні. За умови достатньої кількості покупців за даним лотом торги відновлюються. Придбане покупцем на аукціоні майно поверненню організатору аукціону не підлягає. На аукціоні можуть бути присутні й інші особи за умови внесення вхідної плати. Розмір вхідної плати визначається організатором аукціону. Боржник, на майно якого звернено стягнення (або його представник в разі якщо боржником є юридична особа), стягувач, державний виконавець можуть бути присутні на аукціоні без сплати вхідної плати.
За результатами проведення аукціону складається аукціонна відомість. Копія відомості в строк не пізніше трьох днів передається державному виконавцеві.
Майно, яке виставлене та не продане на аукціоні або продане в кількості, що не перевищує 30 відсотків його обсягу, підлягає уцінці не більше ніж на 20 відсотків вартості, визначаченої в акті опису, оцінки та передачі майна.
На підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом трьох днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, вихідних і святкових днів, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в порядку, визначеному законодавством.
У разі продажу майна на аукціоні за готівку, оформлення цього продажу провадиться через електронні контрольно-касові апарати, не пізніше трьох днів з дня проведення аукціону.
Після закінчення аукціону документи, які підтверджують розрахунок за придбане на аукціоні майно передають до бухгалтерії організатора аукціону та надають державному виконавцеві в строк, не пізніше трьох днів, з дня проведення аукціону.
Право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.
Порядком реалізації арештованого майна визначено ряд положень, коли аукціон може бути анулювано, припинено або визнано недійсним.
Так, у разі несвоєчасної оплати придбаного на аукціоні майна результат аукціону за даним лотом анулюється. Аукціон може бути припинено і майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення аукціону, передбачених даним Порядком. Порушення, правил проведення аукціону можуть бути підставою для визнання аукціону судом недійсним.
Аукціон може бути припинено і майно знято з продажу в разі добровільного виконання рішення боржником. Аукціон може бути припинено і майно знято з продажу за наявності, обставин передбачених статтями 32, 33, 34, 35, 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Наприклад, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках:
1) смерті стягувача або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;
2) визнання стягувача або боржника недієздатним;
3) оспорювання боржником виконавчого документа у судовому порядку, якщо таке допускається законом тощо.
Виконавче провадження може бути зупинено у разі:
1) звернення державного виконавця до суду або іншого органу, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню;
2) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі тощо.
Що стосується реалізації майна на комісійних началах, то державний виконавець реалізовує арештоване майно згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року N 37, (зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 березня 1995 року за N 79/615).
Спори, що виникають при реалізації арештованого майна вирішуються в судовому порядку.
Наказом Міністерства юстиції України N 42/5 від 15 липня 1999 року затверджений також Примірний договір про реалізацію арештованого майна на аукціоні.
Іван КАПУШ,
головний консультант управління цивільного законодавства