ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
N 4170/5/15-1216 від 25.05.99
м.Київ
Щодо надання пільг з оподаткування
Відповідно до Закону України від 22.05.97 року N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями передбачено ряд пільг для інвалідів. Зокрема, підпунктом 7.12.1 цього Закону визначено, що звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше як 50 відсотків загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, що відноситься до складу валових витрат.
Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на підприємства яких поширюється ця пільга, затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.98 року N 1137.
Інші громадські організації, що не відповідають вимозі цього Закону та не включені до Переліку і на них не поширюються пільги по оподаткуванню.
Одночасно повідомляємо, що абзацами "б" та "г" підпункту
7.11.1 пункту 7.11 статті 7 вищеназваного Закону передбачено, що до неприбуткових установ та організацій відносяться громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності.
Таким чином, вважаємо, що питання оподаткування податком на прибуток всеукраїнських громадських організацій інвалідів законодавчо врегульовано. Відповідно до Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено значну кількість пільг для інвалідів.
Зокрема п.5.2.1 статті 5 звільнені від податку на додану вартість операції з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, та майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що передбачена чинним законодавством система оподаткування в частині податку на додану вартість в значній мірі направлена на гарантування соціальної захищеності інвалідів, Державна податкова адміністрація України вважає розширення пільг по податку на додану вартість недоцільним.
Доповнення до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" після слів "у відділення благодійних та екологічних фондів" словами "всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, їх обласним, районним, міським, районним у містах організаціям та заснованим ними підприємствам" Державна податкова адміністрація України підтримує.
Що стосується заміни слів "в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік" на слова "але не більше ніж 10% сукупного оподатковуваного доходу поточного податкового року" звертаємо увагу на те, що дванадцять мінімальних розмірів заробітної плати на рік складає 888 грн., що дозволяє громадянам (у тому числі фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності) направляти на благодійні цілі внески до 888 грн. без оподаткування. При застосуванні норми "не більше ніж 10% сукупного оподатковуваного доходу поточного податкового року" громадяни, у яких дохід складає наприклад 250 грн. на місяць, тобто 3000 грн. на рік, без оподаткування більше ніж 300 грн. направити не зможуть, а у громадян із значно більшим доходом така сума оподатковуватися не буде.
Тому вважаємо за доцільне залишити підпункт "к" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" в частині зміни розміру суми, що не включається до сукупного оподатковуваного доходу без змін.
Що стосується питання відрахувань підприємств і господарських організацій на будівництво та ремонт автомобільних доріг, то ці норми передбачені Законом України від 18.09.91 року N 1562-XII "Про джерела фінансування дорожнього господарства України". Вказаний Закон викладено у новій редакції згідно з Законом України від 16.12.97 р. N 724/97-ВР. Відповідно до нової редакції Закону з 1 січня 1999 року справляння вказаних відрахувань не передбачено. Разом з тим, статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік" установлено, що відрахування та збори на реконструкцію, утримання, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування здійснюються у порядку, передбаченому у 1998 році. Таким чином, з 1 січня 2000 року сплата відрахувань на дорожні роботи чинним законодавством не передбачена, тому немає потреби звільняти підприємства, засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та їх обласні, районні, міські, районні у містах організації від сплати зазначених відрахувань.
Що стосується питання прибуткового податку з громадян, то відповідно до підпункту "к" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 N 13-92 не включаються до сукупного оподатковуваного доходу суми, що перераховуються за заявами громадян (у тому числі фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності) у відділення благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, установам, організаціям, закладам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення, які фінансуються з бюджету, в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік.
Підставою для виключення з місячної оподатковуваної плати, плати за місцем основної роботи таких внесків є письмова заява працівника до бухгалтерії підприємства, організації направити частину заробітку на зазначені цілі.
Підставою для включення цих витрат у декларації громадян, які мають доходи не за місцем основної роботи і оподатковуються безпосередньо податковими інспекціями, є виданий відділенням банку або відділенням зв'язку відповідний документ, що підтверджує внесення або перерахування таких сум до відповідних фондів або організацій.
Таким чином, вважаємо, що розширювати пільги по сплаті податків є недоцільним, оскільки діючим законодавством передбачено ряд пільг для платників податків.
Поряд з цим, надання додаткових податкових пільг призведе до порушення принципів побудови системи оподаткування, які визначені статтею 3 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (із змінами і доповненнями), а саме рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання, а також призведе до неврахованих втрат Державного бюджету, оскільки відсутні джерела покриття цих втрат, що суперечить статті 34 Закону України від 29.06.95 р. N 253/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР", якою визначено, що у разі прийняття рішень, які зумовлюють скорочення надходжень до Державного бюджету України та місцевих бюджетів, повинні бути передбачені джерела їх покриття.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року N 620 "Про підсумки виконання Державного бюджету України за 1998 рік та заходи щодо забезпечення своєчасного формування показників зведеного та Державного бюджетів України на 2000 рік" встановлено, що Міністерству фінансів та Державній податковій адміністрації до прийняття Податкового кодексу України не розглядати пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо надання пільг з оподаткування.