ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
РІШЕННЯ
N 17-54/12 від 23.12.99
м.Київ
Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента
України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що
стримують розвиток підприємницької діяльності" Донецькою
обласною державною адміністрацією
На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз рішень голів обласних державних адміністрацій нормативно-правового характеру, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:
Голова Донецької обласної державної адміністрації видав розпорядження від 05.10.99 N 564 "Про тимчасові заходи щодо захисту споживчого ринку від недоброякісної алкогольної продукції" (далі - Розпорядження).
Відповідно до Розпорядження заступник Голови Донецької обласної державної адміністрації 25.11.99 затвердив "Порядок введення регіональної системи ідентифікації якості алкогольної продукції, контролю за її виробництвом та реалізацією у відповідності з розпорядженням від 05.10.99 N 564" (далі - Порядок).
Аналіз Розпорядження та Порядку свідчить про те, що ці акти містять положення, які суперечать чинному законодавству та встановлюють додаткові обмеження у розвитку підприємницької діяльності.
1. Згідно з пунктом 1 Розпорядження вводиться тимчасово, в порядку експерименту, з 10 грудня 1999 року в м.Донецьку і Донецькій області регіональна система ідентифікації якості алкогольної продукції та контролю за її виробництвом і реалізацією.
В Преамбулі Розпорядження зазначається, що Розпорядження видане з метою захисту споживчого ринку від недоброякісної алкогольної продукції, запобігання "тіньового обігу", збільшення обсягів її виробництва і бюджетних надходжень та поліпшення якості, забезпечення національної безпеки та громадських інтересів, а також на виконання Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" ( 771/97-ВР ), керуючись ст.23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ).
Проте зміст Розпорядження не відповідає його назві та цілям, перелік яких наведений в Преамбулі Розпорядження.
Розпорядження та Порядок не містять норм, які визначають зміст, порядок проведення робіт з ідентифікації якості алкогольної продукції та перелік цих робіт. В той же час в Розпорядженні та Порядку регламентується порядок виготовлення, реалізації та використання ідентифікаційних марок.
В пункті б Розпорядження встановлюється норма, відповідно до якої вважається, що після введення системи ідентифікації алкогольної продукції підприємства-виробники, торговельні організації оптової і роздрібної мережі всіх форм власності, які не пройшли системи ідентифікації та спеціального маркування, але допускають реалізацію алкогольної продукції, порушують Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 23.12.97 N 771/97-ВР "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.
В частині другій статті 5 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" наведений вичерпний перелік документів, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, до яких належать:
- сертифікат відповідності;
- Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;
- ветеринарний дозвіл для харчових продуктів, продовольчої сировини тваринного походження;
- карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.
Таким чином, вимога щодо обов'язкового використання суб'єктами підприємницької діяльності ідентифікаційних марок для підтвердження якості алкогольних напоїв суперечить статті 5 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".
Оскільки стаття 21 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" встановлює відповідальність лише за порушення вимог цього Закону, реалізація алкогольної продукції без ідентифікаційних марок не може бути порушенням положень Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".
2. Згідно з пунктом 4.3 Порядку реалізація алкогольної продукції без ідентифікаційних марок з 10.12.99 забороняється.
Отже, вимога щодо обов'язковості придбання ідентифікаційних марок є обмеженням у здійсненні підприємницької діяльності в галузі виробництва та реалізації алкогольних напоїв.
Нормами Розпорядження та Порядку суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються виробництвом, оптовою та роздрібною реалізацією алкогольних напоїв в Донецькій області, були дискриміновані щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших областей України, в яких не запроваджені регіональні системи ідентифікації якості алкогольної продукції. Це не узгоджується з частиною першою статті 12 Закону України від 07.02.91 N 698-XII "Про підприємництво" ( 698-12 ), згідно з якою держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права.
3. В пунктах 7.1 та 7.3 Розпорядження пропонується місцевим органам
внутрішніх справ; митної служби; з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; по захисту прав споживачів; стандартизації, метрології і сертифікації; санітарно-епідеміологічної служби; торгівлі та побутового обслуговування; разом з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснювати контроль за ввезенням алкогольної продукції на територію області, проводити систематичні рейди-перевірки підприємств-виробників та торговельних організацій всіх форм власності, ринків та стихійних місць торгівлі з метою виявлення і запобігання порушенням правил торгівлі, реалізації алкогольної продукції без проходження системи регіонального контролю (без наявності ідентифікаційної марки).
Ці норми Розпорядження не узгоджуються з однією з цілей дерегулювання, передбачених Указом Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", а саме: лімітуванню перевірок та контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва.
4. Додаток N 1 до Порядку містить Перелік документів, на основі яких здійснюється реалізація ідентифікаційних марок. Відповідно до цього Переліку для отримання ідентифікаційних марок суб'єкт підприємницької діяльності повинен подати сертифікат якості.
Не існує законодавчо визначеного терміну "сертифікат якості". Алкогольна продукція може бути реалізована лише за наявності гігієнічного висновку та сертифікату відповідності на неї.
Наявність гігієнічного висновку та сертифікату відповідності на продукцію свідчить про відповідність цієї продукції всім вимогам щодо якості та безпеки, встановлених нормативними документами. Отже, запровадження регіональної системи ідентифікації якості алкогольної продукції є дублюванням існуючої системи підтвердження якості та безпеки алкогольної продукції.
Згідно з абзацами 1 та 6 статті 16 Закону України від 09.04.99 N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за... додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов'язаних з її якістю та сертифікацією.
Згідно з абзацами 1 та 4 статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація... організовує роботу з атестації об'єктів, сертифікації продукції, робіт і послуг підприємств і організацій... торговельного обслуговування населення.
Проте чинним законодавством не встановлено, що місцеві державні адміністрації мають право встановлювати додаткові вимоги для підтвердження якості алкогольної продукції.
Порядок ідентифікації алкогольної продукції з метою сертифікації встановлений пунктами 2.4.5 - 2.4.11 Правил обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджених наказом Держстандарту України від 13.09.96 N 379. Відповідно до пункту 2.4.5 Правил обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв ідентифікація алкогольної продукції з метою сертифікації здійснюється органом із сертифікації, акредитованим в Системі УкрСЕПРО, на підставі випробувань, проведених акредитованою випробувальною лабораторією.
Згідно з пунктом 2.4.9 Правил обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв ідентифікація продукції у випробувальній лабораторії повинна включати перевірку органолептичних та фізико-хімічних показників на відповідність вимогам стандартів або інших нормативних документів України чи країни-виробника.
Отже, проведення тендеру для визначення виконавця робіт з впровадження регіональної системи ідентифікації якості алкогольної продукції відповідно до пункту 2 Розпорядження є недоцільним, оскільки згідно з чинними нормативно-правовими актами виконавцем таких робіт повинні бути органи із сертифікації та випробувальні лабораторії, акредитовані в Системі УкрСЕПРО.
5. Пунктом 3.4 Порядку вартість ідентифікаційних марок на алкогольні напої встановлюється у розмірі 7 % від загальної суми оптово-відпускної ціни алкогольної продукції, що підлягає ідентифікації.
Відповідно до пункту 4 Розпорядження та пункту 3.5 Порядку кошти, отримані від реалізації ідентифікаційних марок, перераховуються на рахунок приватного підприємства - переможця тендеру на впровадження регіональної системи ідентифікації якості алкогольної продукції.
Суб'єкти підприємницької діяльності примушуються до укладання договорів з цим приватним підприємством на придбання ідентифікаційних марок.
Зазначені вимоги призведуть до значного збільшення витрат суб'єктів підприємницької діяльності, що негативно вплине на розвиток підприємницької діяльності.
6. Донецька обласна державна адміністрація, видавши Розпорядження та Порядок, порушила вимоги пункту 14 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", згідно з яким органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.
Також була порушена частина друга статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з виявленням положень, які суперечать чинному законодавству та стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва ВИРІШИВ:
Запропонувати Донецькій обласній державній адміністрації скасувати розпорядження від 05.10.99 N 564 "Про тимчасові заходи щодо захисту споживчого ринку від недоброякісної алкогольної продукції" та "Порядок введення регіональної системи ідентифікації якості алкогольної продукції, контролю за її виробництвом та реалізацією у відповідності до розпорядження від 05.10.99 N 564", затверджений 25.11.99 заступником Голови обласної державної адміністрації, оскільки вони суперечать чинному законодавству вищої юридичної сили та не сприяють розвитку підприємницької діяльності.
Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковими до виконання.
Перший заступник Голови В.Загородній