АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
ЛИСТ
N 01-06/194 від 13.05.99
м.Київ
Генеральному прокурору України п. Потебеньку М.О.
Про дотримання законності органами ДПІ
Асоціація українських банків та Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (СПМСППУ) звертаються до Вас з проханням перевірити та дати оцінку на предмет законності дій органів ДПА з питання вимог місцевих державних податкових інспекцій щодо надання банками інформації по рахунках своїх клієнтів.
У квітні поточного року на адресу комерційних банків податковими органами ДПА на місцях були направлені листи з проханням в термін до 03.04.99 р. подати інформацію за період з 01.01.99 по 31.03.99 про всі розрахункові операції на банківських рахунках клієнтів банку.
Зазначена інформація вимагалася з метою здійснення контролю за повнотою сплати податків клієнтами банку на підставі п.2 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) та статті 12 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ).
Згідно з цими листами комерційні банки зобов'язані надати на адресу місцевих ДПІ інформацію в електронному вигляді про всі операції, проведені через бюджетні, поточні, депозитні рахунки клієнтів та рахунки коштів в розрахунках.
Вважаємо, що такі вимоги місцевих ДПІ не відповідають чинному законодавству України з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 статті 11 згаданого Закону органам ДПА надано право за їх запитами одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, від громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про систему оподаткування" банки зобов'язані надавати ДПА за їх запитами відомості про наявність та рух коштів по рахунках клієнтів. Але при цьому слід зазначити, що наведена інформація може надаватись банками виключно на підставах, в порядку і в межах, передбачених п.2 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки зазначений Закон є спеціальним законом, який визначає права та обов'язки податкових органів в Україні, і тому його положення мають пріоритет над положеннями статті 12 Закону України "Про систему оподаткування".
Водночас необхідно враховувати, що відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ) інформація про разрахункові операції клієнта становить банківську таємницю, відповідальність за збереження якої покладається на банк.
Стаття 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає обов'язок банків видавати довідки по операціях і рахунках юридичних осіб та інших організацій органам ДПА тільки з питань оподаткування. Таким чином, обов'язок банків в наданні ДПА інформації стосується лише тієї інформації, яка пов'язана з обчисленням та сплатою податків та інших обов'язкових платежів. Крім того, зазначена інформація може надаватися банками лише у вигляді довідок, а не як обов'язкова звітність за всіма операціями клієнтів.
В той же час листи місцевих ДПІ передбачають надання інформації практично за всіма операціями клієнтів в примусовому режимі, хоча багато операцій по списанню і зарахуванню коштів безпосередньо не пов'язані з оподаткуванням і не свідчать про розмір отриманого суб'єктом оподаткування прибутку або про його ухилення від оподаткування та здійснення інших неправомірних дій. Водночас звертаємо Вашу увагу на те, що всі ці платіжні документи є безпосередньо у клієнта, і рух коштів за його рахунками перевіряється ДПА під час проведення перевірок на місцях. Фактично у своїх листах місцеві ДПІ покладають додаткове навантаження на банки, але не передбачають відшкодування комерційним банкам відповідних витрат.
Необхідно відзначити також, що інформація, яка вимагається регіональними ДПІ, майже повністю відповідає наказу ДПА від 27.08.98 р. N 415 "Про порядок надання органам державної податкової служби установами банків інформації про наявність і рух коштів на рахунках клієнтів (на вимогу) та інформації про здійснення разових грошових операцій у великих розмірах", який рішенням ВАСУ від 03.02.99 р. по справі 1/1 було визнано недійсним. Це рішення підтверджено і постановою Судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 30.04.99 р. N 04-1/1-5/28.
Враховуючи зазначене, а також те, що однією з головних функцій органів прокуратури є здійснення контролю за дотриманням законності в Україні, просимо розглянути викладені факти та дати оцінку правомірності дій податкових органів, з метою захисту прав суб'єктів підприємницької діяльності та недопущення їх у подальшому.
Президент Асоціації О.Сугоняко
Перший Віце-Президент,
Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх
і приватизованих підприємств України Т.Свірус