КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Додержання законодавства про працю
ПИТАННЯ: 1. Мій чоловік звільнився з роботи за власним бажанням 19 травня 1999 р. У дань звільнення з ним не розрахувалися; залишились не виплачені заборгована заробітна плата за 1998-1999 рр. 1800 грн. і компенсація за невикористану відпустку за 1997-1998 рр. Звернувся до міського суду м.Луцька, звідки надійшла відповідь, що оскільки на рахунку підприємства немає грошей, виплатити заборгованість немає можливості. Минуло уже два роки, як чоловік звільнився, а грошей так і не виплатили. Як нам бути далі?
2. Вже три роки не можу одержати заробітну плату. 14 листопада 1997 р. звільнилася з посади бухгалтера командитного товариства "Рембудсервіс". Заборгованість із заробітної плати на день звільнення становила 1193,98 грн. У червні 1999 р. звернулася з позовом до суду, який ухвалив рішення в місячний термін виплатити заробітну плату. Але директор підприємства не виконав його. За допомогою державних виконавців одержала в квітні 2000 р. 100 грн., серпні 20ОО р. - 160, січні 200 1 р. - 200 грн.
Чи зобов'язані нараховувати компенсацію втрати частини, заробітної плати через порушення термінів її виплати? Чи є ще якісь методи впливу на керівництво з метою прискорення виплати заробітної плати?
ВІДПОВІДЬ: Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше від двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.
Згідно зі ст.116 КЗпП України в разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, виплачують у день звільнення.
З 1 січня 2001 р. набрав чинності Закон України від 19.10.2000 р. N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Відповідно до п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. N 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати провадиться в разі затримання на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 р., якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш ніж на один відсоток.
У разі звільнення працівника згідно зі ст.24 Закону України "Про відпустки" йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Оскільки за вирішенням трудового спору ви звернулися до суду, то згідно з частиною п'ятою ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною першою цієї статті Конституції делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Винесене за справою судове рішення відповідно до норм цивільно-процесуального Кодексу України може бути оскаржено до вищестоящого суду.
Якщо винесене судове рішення не виконується, відповідно до ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень забезпечують державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. Державною виконавчою службою згідно зі ст.З цього Закону підлягають виконанню рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.
Нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами згідно зі ст.121 Конституції України та ст.5 Закону України "Про прокуратуру" роблять органи прокуратури.
З 24 жовтня 2000 р. набрав чинності Закон України від 21.09.2000 р. N 1979-III "Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення", яким передбачено кримінальну й адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.
Н. ІЛЛЄНКО,
державний інспектор праці