КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
З 1 березня 2001 р. набирає чинності постанова від 07.03.2001 р. N 225, яка встановлює нову максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів - 1600 грн. за місяць в розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків (збору).
Постанову ухвалено з метою реалізації частини другої ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та частини другої ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", якими передбачено, що страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), котрі не перевищують визначену Кабінетом Міністрів України максимальну величину фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються страхові внески.
Крім того, для зручності платників страхових внесків (збору) до соціальних фондів (використання ними в практичній роботі одного нормативного акта) до цієї самої постанови включено аналогічну норму щодо обмеження суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яку було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р. N 1064, розробленою на виконання Указу Президента України від 25.05.98 р. N 506 "Про обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів".
Відповідно до п.1 цього Указу зазначена величина має переглядатися Кабінетом Міністрів України в міру зростання середнього рівня заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки. Через зростання середньої заробітної плати за час чинності постанови N 1064 у 1,6 разу та з метою збереження єдиного підходу до механізму сплати внесків (збору) до усіх фондів соціального страхування розмір цієї величини збільшено з 1000 до 1600 грн.
Суму страхових внесків (зборів) та їх сплату обчислюють згідно з додатками 1 і 2.
Наведені у додатках приклади є умовними і деякі норми треба розуміти так.
1. У примітці* Додатка 1 та гр.4 Додатка 2 дата встановлення розміру внеску 2% на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 1 січня 2001 р. зазначена відповідно до тексту Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", який фактично набрав чинності з дня його опублікування в газеті "Урядовий кур'єр", тобто 22 лютого 2001 р. (під час розроблення постанови ця дата ще не була відома), Відповідно і новий розмір внеску має сплачуватися з 22 лютого п.р.
2. Для нарахувань у Пенсійний фонд база оподаткування, яка діяла до набрання чинності зазначеною постановою, не змінилася. Тому у гр.З "Нараховано заробітку" для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються виплати за осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, а також виплати за соціальним страхуванням через тимчасову непрацездатність в разі хвороби людини.
3. В умовних прикладах знайшли відображення зміни у чинному законодавстві, запроваджені ухваленими законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
а) Так, відповідно до цих законів обов'язковому страхуванню на випадок безробіття та через тимчасову непрацездатність підлягають усі наймані працівники, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності й господарювання і у фізичних осіб, члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Треба враховувати, що водночас із набранням чинності законом про розмір внесків втратив чинність Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" та скасовано норми інших законодавчих актів у частині механізму формування й розміру відрахувань на обов'язкове соціальне страхування як складової частини єдиного й фіксованого сільськогосподарських податків і частини вартості спеціального торгового патенту, що сплачували суб'єкти підприємницької діяльності.
Тепер всі суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, незалежно від того, чи обрали вони спрощену систему оподаткування чи звичайну, мають сплачувати внески на страхування через тимчасову втрату працездатності за найманих працівників у терміни і розмірах, встановлених базовим законом і законом про розмір внесків. Це дасть змогу фінансово забезпечити виплати за цим видом страхування найманим працівникам у разі настання страхового випадку.
б) Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не підлягають страхуванню на випадок безробіття працюючі пенсіонери, в тому числі інваліди, та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою. Страхові внески вони не сплачують. Проте роботодавці нараховують страхові внески на суму фактичних витрат на оплату праці всіх найманих працівників, у тому числі працівників зазначених категорій.
Приклад сплати внесків за таку особу наведено у Додатку 1 рядок 4 (примітка **).
в) Особа, яка зазначена у рядку 5 цього прикладу (примітка ***), виконує роботи або надає послуги за цивільно-правовими договорами і вирішила не брати участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні через тимчасову втрату працездатності та витрати, зумовлені народженням і похованням. У такому разі обов'язковою для неї залишається сплата внесків лише на обов'язкове державне пенсійне страхування.
г) Особам, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не е членами творчих спілок), фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування), особам, які виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, а також громадянам України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, базовими законами надано право участі в цих видах страхування на добровільних засадах. Вони мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цими видами страхування за умови сплати внеску,
Приклад щодо сплати внесків такою особою наведено в Додатку 2 (Примітки 1, 2). Початок участі цією особою в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття з серпня 2001 р., а у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні через тимчасову втрату працездатності та витрати, зумовлені народженням і похованням, - з травня не є встановленою нормою. Цей приклад показує, що особи, які мають право участі в цих видах страхування на добровільних засадах, можуть приєднатися до нього в будь-якому місяці року і сплачують страхові внески після реєстрації у місцевому органі відповідного фонду.
Особливу увагу звертаємо на те, що постановою передбачено проведення перерахунку сум нарахованих внесків (зборів) за підсумками року для кожної фізичної особи - платника страхових внесків (зборів). Порядок перерахунку нині опрацьовується Мінпраці.
Крім того, цією постановою Мінпраці надано право ініціювати перегляд розміру встановленої максимальної величини в міру зростання середнього рівня заробітної плати у галузях економіки за рік порівняно з попереднім роком з 1 березня кожного року.
Наприкінці березня п.р. Президентом України підписано Закон України "Про страхові тарифи внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими передбачено внесення змін до базового Закону з цього виду страхування щодо встановлення максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Нині Мінпраці разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади опрацьовується проект постанови про внесення змін до постанови N 225 щодо доповнення П аналогічною нормою стосовно обмеження суми внесків до зазначеного Фонду,
Встановлення максимальної величини доходу, з якого справляються збори (внески) до соціальних фондів, має за мету зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, створення зацікавленості суб'єктів господарювання в збільшенні фонду оплати праці й виведення його з тіньового сектора. Згідно із статистичними даними, під час дії попередньої постанови з цього питання (від 13.07.98 р. N 1064), чисельність працівників, яким нараховано зарплату понад 1000 грн. з грудня 1998 до грудня 2000 р., зросла втричі (з 53,2 до 166,05 тис. осіб), що перевищило темпи зростання середнього рівня заробітної плати у п'ять разів. Виведення з тіньового сектора більшості платників податків і зборів насамкінець призведе до збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів і соціальних фондів, а відтак до підвищення рівня пенсій та допомог.
С.ДИМИТРЕНКО,
заступник начальника управління
загальнообов'язкового державного
соціального страхування - начальник
відділу Мінпраці України
"Праця і зарплата"
N 13 (257), квітень 2001 р.
Підписний індекс 30214