ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
АРБІТРАЖНА НАГЛЯДОВА КОЛЕГІЯ
ПОСТАНОВА
N 04-1/ЦА-287/2-6/48 від 21.04.94
Про перевірку рішення від 22.12.93 арбітражної колегії з
вирішення господарських спорів Вищого арбітражного суду
України у справі про визнання недійсним рішення
Київської міськради від 11.03.93 N 14 у частині
включення комісійного магазину "Любава" N 2321 до
переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом
продажу на аукціоні
Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву Київської міської Ради народних депутатів про перевірку рішення від 22.12.93 арбітражної колегії з вирішення господарських спорів Вищого арбітражного суду України у справі N 287/2 за позовом організації орендарів "Любава" магазину N 2321 (м. Київ) до Київської міської Ради народних депутатів (далі - Київська міськрада) про визнання недійсним рішення Київської міськради від 11.03.93 N 14 у частині включення комісійного магазину "Любава" N 2321 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
Арбітр рішенням від 22.12.93 позов задовольнив, посилаючись на те, що оспорюване рішення прийнято з порушенням вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду".
Заявник просить рішення у справі скасувати, в задоволенні позову відмовити з огляду на таке:
- департамент комунального майна Київської міської державної адміністрації уклав договір оренди цілісного майнового комплексу магазину з перевищенням компетенції, оскільки відповідні повноваження Київською міськрадою йому не делегувались;
- Київська міськрада, яка є власником комунального майна, має право вирішувати подальшу долю об'єктів комунальної власності. Оспорюване рішення відповідає законодавству, чинному на момент прийняття цього рішення, зокрема, Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" ( 2269-12 ), Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163-12 ), Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 9-92 "Про додаткове регулювання орендних відносин". Дії, пов'язані з припиненням договору оренди, мав вчиняти орган приватизації - Фонд комунального майна м. Києва;
- арбітражна колегія з вирішення спорів необгрунтовано поширила на спірні правовідносини дію Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 57-93, який було ухвалено пізніше.
Заявник просить відновити пропущений строк для подання заяви, посилаючись на те, що первісно заяву подано в межах встановленого строку, але її було повернено Вищим арбітражним судом України для дооформлення. Це спричинило до пропуску строку при повторному направленні заяви.
Враховуючи, що заява поверталася через недоплату державного мита, що пов'язано зі змінами розміру ставки мінімальної заробітної плати; державне мито було доплачено в межах встановленого для подання заяви двомісячного строку, арбітражна наглядова колегія вважає за можливе пропущений строк відновити. Перевіривши матеріали справи, арбітражна наглядова колегія відзначила таке.
Відповідно до рішення Київської міськради від 11.03.93 N 14 комерційний магазин "Любава" N 2321 включений до переліку об'єктів комунальної власності м. Києва, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
На момент прийняття цього рішення діяв укладений між Фондом комунального майна м. Києва та організацією орендарів "Любава" договір від 27.08.92 оренди цілісного майнового комплексу комісійного магазину "Любава" N 2321. На основі орендованого майна організацією орендарів було утворено колективне підприємство "Срібло", зареєстроване Київською міською державною адміністрацією 22.01.93, реєстраційний N 152-1507П.
Доводи заявника щодо того, нібито договір оренди укладено з порушенням вимог законодавства, не беруться до уваги, оскільки у встановленому порядку договір не було визнано недійсним; спір з цього предмета і підстав має вирішуватися в самостійному провадженні із залученням усіх зацікавлених осіб.
Стаття 29 Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" ( 2269-12 ) не допускає односторонньої відмови від договору оренди. Дострокове розірвання договору оренди на вимогу однієї зі сторін можливе лише за рішенням суду, арбітражного суду з підстав, передбачених законодавчими актами України.
Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 9-92 "Про додаткове регулювання орендних відносин", який був чинний на момент прийняття оспорюваного рішення і на який посилається заявник, не містить жодних винятків щодо судового порядку вирішення спору про дострокове розірвання договору оренди майна (за відсутності на це згоди сторін) у зв'язку з майбутньою приватизацією об'єкта оренди. Наступними змінами статті 3 згаданого Декрету, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду", передбачено, що приватизація орендованого державного майна можлива лише за згоди орендаря; в іншому разі договір оренди діє до закінчення терміну.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюване рішення Київської міськради про приватизацію об'єкта оренди ухвалено за відсутності згоди орендаря, яка є обов'язковою; дію договору оренди у встановленому законодавством порядку не припинено, тобто допущено порушення вимог законодавства, що дає підстави для визнання акта ненормативного характеру недійсним.
Рішення арбітражної колегії з вирішення спорів відповідає законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи; підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.53, ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
1. Відновити Київській міській Раді народних депутатів пропущений строк на подання заяви про перевірку рішення в порядку нагляду.
2. Рішення арбітражної колегії з вирішення спорів Вищого арбітражного суду України справі N 287/2 залишити без змін.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 1, 1995 р.