ВАТУТІНСКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
Про визнання недійсним зобов'язання установ банків надавати на
адресу органів ДПА інформацію про перерахування юридичними особами
коштів на рахунки фізичних осіб та видачу готівки
Справа N 2-884 від 26.03.2001 р.
Ватутінский районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Андрієнко А.М.
при секретарі Найда О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за скаргою Черновецького Леоніда Михайловича на Постанову Правління Національного банку України від 14.12.1999 року N 587 встановив:
Черновецький Л.М. звернувся до суду із скаргою на Постанову Правління Національного банку України від 14.12.1999 року N 587 "Про створення належних умов органам Державної податкової адміністрації України щодо контролю з питань оподаткування, належного забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України, комерційними банками та їх установами і органами Державної податкової адміністрації України", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 року за N 885/4178.
В судовому засіданні представник Черновецького Л.М. вказала, що згідно Постанови за N 587 територіальні управління Національного банку України, комерційні банки та їх установи зобов'язані надавати на адресу органів Державної податкової адміністрації щодо визначених цими органами ДПА конкретних юридичних осіб інформацію в електронному вигляді про перерахування юридичними особами коштів за кордон, на рахунки ЛОРО і рахунки фізичних осіб та про видачу готівки, крім заробітної плати. Вони вважають постанову в частині зобов'язання банків надавати інформацію про рахунки фізичних осіб неправомірною, так як порушуються права і свободи громадян, норми Конституції України, Закон України "Про банки і банківську діяльність" щодо використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Тому просять відмінити вказану Постанову в частині передачі інформації банками на адресу ДПА що стосується фізичних осіб.
Представник НБУ в судове засідання не з'явився. В заяві на ім'я суду національний банк України просить скаргу Черновецького Л.М. розглянути без участі їх представника.
Суд вислухав пояснення представника Черновецького Л.М., вивчив письмові матеріали справи і прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14.12.1999 року Правлінням Національного банку України була прийнята Постанова за N 587, згідно якої Національний банк, комерційні банки та їх установи зобов'язані надавати на адресу органів Державної податкової адміністрації України у електронному вигляді інформацію про перерахування юридичними особами коштів за кордон, на рахунки ЛОРО та рахунки фізичних осіб. Щодо рахунків фізичних осіб - у разі одноразового перерахування юридичними особами на рахунки фізичних осіб коштів у сумі еквівалентній 3000 доларів США за офіційним курсом НБУ і більше.
Скаржник вказує, що вказаною постановою порушуються права фізичних осіб в тому числі і його особисті, так як порушується право на банківську таємницю, крім того, порушується право на конфіденційну інформацію стосовно фізичної особи.
Суд перевірив пояснення скаржника і встановив, що згідно ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків передбачених законом і лише в інтересах національної безпеки та прав людини.
В силу ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки в Україні гарантують таємницю по операціях, рахунках і вкладах своїх клієнтів та кореспондентів. Всі службовці банків зобов'язані охороняти таємницю по операціях та вкладах його клієнтів і кореспондентів.
Стаття 60 Закону вказує, що банківською таємницею є відомості про стан рахунків клієнтів.
Згідно ст. 384 ч.2 ЦК України держава гарантує таємницю вкладників, їх збереження та видачу за першою вимогою вкладників.
Оцінивши та проаналізувавши всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що Постанова за N 587 в частині передачі інформації установами банку відносно рахунків фізичних осіб органам ДПА протирічить вимогам закону, зокрема Конституції України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", порушує права громадян і тому в даній частині визнається судом незаконною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.15,30,62,202 ЦПК України, ст.248-1 ЦПК України, ст.ст. 32 Конституції України, ст.52, 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 384 ЦК України, ВИРІШИВ:
Скаргу Черновецького Леоніда Михайловича задовільнити.
Визнати Постанову Правління Національного банку України за N 587 від 14.12.1999 року "Про створення належних умов органам Державної податкової адміністрації України щодо контролю з питань оподаткування, належного забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України, комерційними банками та їх установами і - органами Державної податкової адміністрації України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999 року за N 885/4178 недійсною в частині зобов'язання установ банків надавати на адресу органів ДПА інформацію про перерахування юридичними особами коштів на рахунки фізичних осіб та видачу готівки.
Рішення може бути оскаржено до Київського міського суду протягом 10 діб через Ватутінський районний суд м.Києва.