ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
від 02.07.1997
Оскільки за законодавством про шлюб і сім'ю
актові записи, вчинені в органах реєстрації актів громадянського стану, до спростування
їх у судовому порядку є безспірними доказами посвідчених ними актів, вимоги про
встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства не можуть бути задоволені за
наявності неспростовного запису про
батьківство іншої особи
(Витяг)
У грудні 1992 р. Р. пред'явила в інтересах неповнолітньої дочки М. позов до В. та О.I. про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/3 спадкового майна.
Позивачка зазначала, що з 1980 р. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком відповідачів - О., від якого в неї 20 серпня 1981 р. народилась дочка М. Після смерті О., яка сталася 8 березня 1991 р., відкрилася спадщина. Свідоцтво про право на неї було видано дітям померлого - В. та О.I. - на 1/2 майна кожному. Оскільки О. не записаний батьком її дочки, яка також має право на спадщину, Р. просила задовольнити позов.
Рішенням Іршавського районного суду від 6 жовтня 1993 р., залишеним без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Закарпатського обласного суду від 14 грудня 1993 р., позов було задоволено.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування судових рішень, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи й не дав оцінки зібраним доказам. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Районний суд виходив з того, що Р.Д., який записаний батьком М. у свідоцтві про її народження, в судовому засіданні визнав, що фактично її батьком є покійний О. Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 15 постанови від 31 березня 1995 р. N 5 "Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення", заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Постановляючи рішення, суд не врахував, що батьком М. у свідоцтві про народження записаний Р.Д., з яким позивачка на той час перебувала в шлюбі.
Виходячи з наведеного судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України скасувала судові рішення у справі й направила її на новий розгляд.