ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
від 24.04.97
Одержання хабара валютними цінностями додаткової кваліфікації
за ст. 80 КК України не потребує. Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим
(Витяг)
Вироком судової колегії в кримінальних справах Чернігівського обласного суду П. засуджено: за ч. 1 ст. 165 КК ( 2002-05 ) - до одного року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 168 КК, із застосуванням ст. 44 КК (2001-05), - до чотирьох років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 80 КК, із застосуванням ст. 44 КК, - до двох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 42 КК ( 2001-05 ) йому призначено остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму, і на підставі ст. 37 КК його позбавлено спеціального звання старшого лейтенанта міліції.
П. визнано винним у тому, що він, працюючи інспектором ДАІ і зловживаючи своїм посадовим становищем, реєстрував на підставних осіб автомобілі іноземного виробництва за довідками-рахунками фірми "Аксон", за що отримував хабарі доларами США.
У касаційному порядку справа не розглядалася.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про виключення з вироку кваліфікації дій П. за ч. 2 ст. 80 КК ( 2001-05 ) як зайвої та вказівки про позбавлення засудженого звання старшого лейтенанта міліції. Судова колегія Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.
Винність П. в одержанні хабарів у великому розмірі за зазначених у вироку обставин підтверджено сукупністю доказів, що є в матеріалах справи, і дії засудженого в цій частині правильно кваліфіковано судом за ч. 2 ст. 168 КК ( 2002-05 ). Разом з тим суд безпідставно визнав П. винним у порушенні правил про валютні операції у великих розмірах.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 8 постанови від 7 жовтня 1994 р. N 12 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 28 червня 1996 р.) "Про судову практику в справах про хабарництво", одержання хабара валютними цінностями кваліфікується лише за ст. 168 КК ( 2002-05 ) і додаткової кваліфікації за ст. 80 КК ( 2001-05 ) не потребує. У зв'язку з цим кваліфікація дій П. за ч. 2 ст. 80 КК підлягає виключенню з вироку як зайва.
Крім того, на підставі ст. 37 КК ( 2001-05 ) П. позбавлено спеціального звання старшого лейтенанта міліції. Ця додаткова міра покарання не була призначена за жоден із злочинів, у вчиненні яких він визнаний винним, а лише за їх сукупністю. Проте відповідно до ст. 42 КК за сукупністю злочинів покарання може бути призначене лише у тому разі, коли його призначено хоча б за один із злочинів, що входять до сукупності. Тому вказівка суду про застосування до П. ст. 37 КК, на підставі якої він позбавлений звання старшого лейтенанта міліції, також підлягає виключенню з вироку.
"Вісник Верховного Суду України", N 4, 1997 р.