ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
N 2077/6/22-3216 від 27.04.2001
Щодо відображення у податковому обліку дисконту
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо відображення у податковому обліку дисконту, який отримано підприємством від реалізації товарів (надання послуг чи виконання робіт), і повідомляє.
Відповідно до підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в редакції від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
З врахуванням викладеного, у разі відвантаження підприємством товарів без оплати, із забезпеченням заборгованості шляхом отримання простого векселя, який через деякий час пред'являється до сплати з дисконтом, датою збільшення валового доходу для підприємства-продавця (векселеотримувача) буде дата відвантаження товарів. При цьому до валового доходу включається повна вартість відвантажених товарів.
Стосовно дисконту зазначаємо, що згідно з Положенням про операції банків з векселями, яке затверджено постановою НБУ від 28 травня 1999 року N 258, дисконт - це різниця між повною (номінальною) сумою векселя та сумою, що сплачена при придбанні векселя, за умови, що остання сума менше повної (номінальної).
Пунктом 1.10 статті 1 Закону України ( 334/94-ВР ) про оподаткування прибутку передбачено, що в цілях оподаткування до процентів включаються платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.
Цим же пунктом визначено, що проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
Водночас підпунктом 1.11.3 вищевказаного Закону ( 334/94-ВР ) встановлено, що кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики, це кошти, які залучаються юридичною особою - боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.
Таким чином, зазначеним підпунктом Закону не передбачається залучення коштів шляхом оформлення кредиту під вексель.
Виходячи з викладеного, оскільки з метою оподаткування сума дисконту не є процентами за використання кредиту, дисконт не включається до складу валових витрат згідно зі статтею 5 даного Закону ( 334/94-ВР ), тобто сума отриманого дисконту не знаходить свого відображення у податковому обліку підприємства-продавця (векселеотримувача).
Слід також зазначити, що підприємству-покупцю (векселедавцю) в цілях оподаткування необхідно враховувати пункт 5.1 статті 5 Закону ( 334/94-ВР ) про оподаткування прибутку, яким передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Заступник Голови О.Шитря
"Бухгалтерія", N 27/2, 05.07.2001 р.