ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 04-1/11-16/186 від 15.03.2000

Про визнання такими, що не підлягають виконанню інкасових
доручень відповідача щодо донарахування фінансових
санкцій та ПДВ за порушення п. 3.1 Інструкції N 68 від
14.02.97 про порядок справляння акцизного збору та ПДВ

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про перевірку рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду м. Києва у справі N 1/116

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 22.04.99, яке прийняте заступником голови арбітражного суду м. Києва позов задоволене, спірні інкасові доручення визнані такими, що не підлягають виконанню, оскільки фірма (...) припинила свою діяльність в листопаді 1997 р., однак мала зовнішньоекономічні контракти, укладені з позивачем. Згідно документальної перевірки підприємства (...), складеного податковою поліцією засвідчено повноту сплати податків по контрактам з вищезазначеною фірмою (акт перевірки від 12.03.98 N 102). Поряд з цим в зв'язку з відсутністю належно оформленого посвідчення, рішення державної податкової інспекції N 1460 від 09.04.98 не може бути визнано в якості належного доказу, зазначене рішення немає юридичної сили. Факт фальсифікації документів позивачем у встановленому порядку не доведено.

Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду від 22.09.99 голова арбітражного суду м. Києва рішення арбітражного суду по цій справі залишив без зміни, зазначивши, що працівники ДПІ не мають право здійснювати перевірку без належно оформленого посвідчення, що випливає з розпорядження ДПА України від 20.05.97 N 89-р.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва просить постанову та рішення арбітражного суду по цій справі скасувати, в позові відмовити, виходячи з того, що при розмитнені бензину слід було враховувати не рахунки-фактури фірми (...), а документи АТ (...), що призвело до зниження ціни бензину та відповідно зменшило митні збори, перевіряючі здійснювали перевірку з належно оформленими посвідченнями.

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України всебічно і повно вивчила обставини справи, дослідила представлені докази і встановила наступне.

Згідно укладених у 1997 році зовнішньоекономічних контрактів між підприємством (...) та фірмою (...), Литва нерезидент зобов'язався відвантажити бензин А-95 по цінах визначених сторонами у контрактах.

На підставі зазначених контрактів позивачем оформлені вантажні митні декларації (лист справи N 37), які свідчать, що вантажовідправником виступила фірма (...), бензин з АТ (...) відправлено безпосередньо через фірму (...). Фірма (...) зареєстрована Вільнюським муніципалітетом 23.08.96, про що видано відповідне свідоцтво за N АВ 96-0340 (лист справи 100), згідно довідки "Мультібанка", Литва фірмі (...) відкрито розрахунковий рахунок.

Укладені зовнішньоекономічні контракти недійсними у судовому порядку не визнавались, залучення нерезидента з місцезнаходженням за кордоном в якості третьої сторони нормами АПК України ( 1798-12 ) не передбачено.

Відповідно до розпорядження ДПА N 89-р "Про посвідчення на перевірку" документом, який підтверджує наявність повноважень на здійснення перевірки, є посвідчення, оформлене у відповідності з вищеназваним розпорядженням. Згідно з п. 3 розпорядження від 20.05.97 N 89 працівники видаткових органів не мають право приймати участь у перевірках суб'єктів господарської діяльності без належним чином оформленого посвідчення на перевірку.

Відповідні документи відповідачем не представлені.

Обов'язок доказування певних обставин при застосуванні податкового права відноситься на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 106, 107, 108 АПК України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИЛИ:

Постанову арбітражного суду м. Києва по справі N 1/116 від 22.09.99 та рішення суду по цій справі залишити без зміни.

Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 3, 2000 р.

Документи що посилаються на цей