Чи має право на експортне відшкодування платник єдиного податку?

Платники єдиного податку - юридичні особи, що застосовують ставку 10%, не є платниками ПДВ і, зрозуміло, не мають права на експортне відшкодування. Якщо ж використовується ставка єдиного податку в розмірі 6%, то відповідно до пункту 4 Указу N 746 суб'єкти малого підприємництва подають податкові декларації з ПДВ за підсумками звітного (податкового) періоду, яким є квартал.

Однак розрахунок експортного відшкодування робиться за результатами податкового місяця (пункт 8.1 статті 8 Закону про ПДВ). До складу податкового кредиту, належного до відшкодування, включається частина суми податку, сплаченого постачальникам коштами в період з першого числа звітного місяця до дня подання розрахунку, включаючи такий день (пункт 8.2 статті 8 Закону про ПДВ). Наведені в Законі формулювання фактично виключають експортерів, що застосовують квартальний податковий період, із числа тих, хто має право на одержання експортного відшкодування. Пунктом 5.10 Порядку N 166 встановлено, що право на експортне відшкодування не поширюється на осіб, які подають декларацію за скороченою формою, на квартальних платників податків і неплатників ПДВ.

Перелічені вище норми є несправедливими щодо платників єдиного податку, для яких Указ N 746 встановив квартальний податковий період. У зв'язку з цим виникає запитання: чи правомірно взагалі змінювати норми Закону про ПДВ не шляхом внесення змін до самого Закону, а шляхом встановлення інших норм за допомогою Указу? Як тут не згадати про Указ N 857, який визнавався деякими арбітражними судами неправочинним. Однак переважна більшість платників податків усе-таки керувалася його нормами, як у даний час більшість платників єдиного податку керується в частині сплати ПДВ нормами Указу N 746.

До складу податкового кредиту, належного до відшкодування, включається частина суми податку, сплаченого постачальникам у період з першого числа звітного місяця до дня подання розрахунку.

Останнім часом з'явилися роз'яснення ДПАУ і Держпідприємництва щодо зазначеного питання. ДПАУ вважає, що для одержання права на експортне відшкодування необхідно застосовувати місячний податковий період. Це не заборонено Законом про ПДВ нікому, у тому числі і платникам єдиного податку. Для заміни квартального терміну сплати ПДВ на місячний платник єдиного податку повинен за місяць до початку кварталу подати в податковий орган відповідну заяву (Лист N 242/6)*. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в Листі N 2-221/1135 висловлює думку, що платники єдиного податку можуть застосовувати місячний податковий період у порядку, передбаченому Законом про ПДВ*, але в частині встановлення 'конкретних термінів експортного відшкодування" пропонує звернутися в ДПАУ. Обидва наведені вище роз'яснення не є рішенням проблеми оскільки ігнорують норми Указу N 746 і пропонують платникам єдиного податку частково керуватися нормами Указу, а частково - нормами Закону про ПДВ. Але якщо податкові органи готові надавати експортне відшкодування платникам єдиного податку, то чому б останнім цим не скористатися?**

У будь-якому випадку платник єдиного податку за ставкою 6% - експортер може розраховувати на одержання звичайного бюджетного відшкодування. Таке відшкодування здійснюється в порядку, передбаченому статтею 4 Указу N 857. Це означає, що від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом звітного кварталу буде спрямована у зменшення податкових зобов'язань протягом трьох наступних кварталів. А потім протягом місяця після подання декларації за третій квартал сума, що залишилася, буде відшкодована у формі, обраній платником податків і відображеній у податковій декларації (отримання грошових коштів на поточний рахунок, зарахування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ або інших податків і зборів, що перераховуються до держбюджету, тощо).

________________

* А якже Указ N 746, в якому прямо говориться про те, що звітним податковим періодом для платників єдиного податку є квартал?

** Для одержання експортного відшкодування декларація повинна бути подана за загальною, а не скороченою формою, що передбачає наявність обсягу оподатковуваних операцій не менше 61200 гри. за останні 12 місяців.

Нормативно-правова база

1. Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість", зі змінами і доповненнями.

2. Указ N 857 - Указ Президента України від 07.08.98 N 857 "Про деякі зміни в оподаткуванні", зі змінами і доповненнями.

3. Указ N 746 - Указ Президента України від 28,06.99 N 746 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

4. Наказ N 166 - Наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зі змінами і доповненнями.

5. Лист N 242/6 - Лист Державної податкової адміністрації України від 18.01.01 N 242/6/16-1114 "Щодо порядку проведення авансового бюджетного відшкодування податку на додану вартість та періодичності подання податкової звітності".

6. Лист N 2-221/1135 - Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.02.01 N 2-221/1135 "Про сплату податків юридичною особою-платником єдиного податку".

"Баланс. Малий бізнес" N 4 (4), липень 2001 р.


Документи що посилаються на цей