Огляд судової практики: податкові спори
1) Посвідчення на відрядження і валові витрати
ДПІ по Дніпровському районі м. Києва перевірила підприємство "Е..." Мало це підприємство багато партнерів по усій України, звідси і численні відрядження працівників. Підстави для відряджень у наказах і посвідченнях формулювались так - "Для укладення договору поставки у зв'язку з відсутністю ліцензії ", "Для пошуку партнерів " тощо. Податківці порівняли усі ці формулювання з наявними документами і дійшли таких висновків у акті перевірки: "Для вирішення питань по укладенню контракту " - контракту немає "Для проведення аналізу відходів " - немає документів про результати аналізів.
Далі по усіх посвідченнях на відрядження в такому ж дусі. Спроба директора підприємства виправдатись в одному випадку за допомогою податкової накладної контрагента, що її привіз працівник з відрядження була сприйнята податківцями у акті перевірки так - "Податкова накладна не є документом, що підтверджує бажання встановити цивільно-правові відносини ". Так само відкинули і пояснення про необхідність цієї поїздки для корегування показників податкової накладної у постачальника. Тим більше, що у документах на це відрядження йшлося "про вирішення питань по укладенню контракту ". По іншому відрядженню перевіряючим пред'явили загальний дилерський договір з одним із контрагентів "Е...", укладений задовго до перевірки. Податківці не прийняли і це, тому що на їхню думку потрібен "окремий договір, укладений в період, який перевірявся ".
На підставі вищенаведеного податківці відмовились зарахувати витрати на усі ці відрядження до валових витрат підприємства - немає доказів, що ці витрати пов'язані з господарською діяльністю (п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " ). Далі - підрахунок заниження валових доходів і відповідні санкції. Йшлося також про порушення п.5.4.8. ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств ". Тут для віднесення на валові витрати вимагається подання документів, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме - запрошень сторони, що приймає, і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження, укладеного договору або інших документів, "що засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини ", документи, що засвідчують участь відрядженого працівника у переговорах тощо. Таких документів підприємство "Е..." не мало, що і стало причиною конфлікту з перевіряючими.
Конфлікт став предметом розгляду арбітражного )тепер - господарського) суду м. Києва. По відрядженню експедитора підприємства "Е..." суд визначив, що пред'явлення посвідчення про відрядження з відповідними відмітками і накладної на повернення товару є достатнім для віднесення витрат на таке відрядження до валових витрат. У судовому рішенні також зазначено по іншому відрядженню, що достатнім тут є запрошення приймаючої сторони. В усіх інших випадках - суд погодився з висновками податківців і залишив позовну заяву без задоволення.
2) Як накликати на партнера зустрічну перевірку
На якій фірмі "П..." комп'ютер і ксерокс прийшли у такий стан, що директор вирішив списати їх з балансу (ліквідувати). Проблема полягала в тому, що термін повної амортизації цієї техніки не вийшов. Створили комісію з 4 осіб, яка підтвердила, що вищезгадана оргтехніка не підлягає ремонту. Потім директор вирішив додатково підстрахуватись і отримав з сервісної фірми "Є..." висновок про технічний стан комп'ютера і ксероксу - не підлягають подальшій експлуатації, проведення ремонту і відновлення неможливі. Здавалося, що для списання (ліквідації) до закінчення повної амортизації цього досить. Сплачені за усе це кошти директор "П..." включив до валових витрат.
Настав час перевірки працівниками ДПІ Мінського р-ну м. Києва. Тут передусім не сподобались документи, якими оформлявся висновок по списаній техніці. Провели зустрічну перевірку сервісної фірми "Є..." - чи дійсно туди передавалася вищевказана оргтехніка для проведення відповідного обстеження. Виявилося, що ніяких відомостей про це немає. Акт обстеження і висновок не зареєстровані у книзі реєстрації фірми "Є..."., а самих цих документів тут також немає. Податківці зауважили, що "Є..." не має ніяких документів від державних установ на право проведення подібних обстежень і дачі висновків. На підставі усього вищенаведеного виникли заперечення з приводу законності віднесення витрачених на це коштів до валових витрат фірми "П...", як замовника - п.5.3.9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств ".
В акт перевірки фірми "П..." також записали, що тут порушено п.20 Інструкції з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затв. Мінфіном 24.07.97 р. - вартість одержаних від ліквідації ТМЦ не зарахували до дебету рахунку обліку виробничих запасів. Це також впливає на суми валових витрат -п.5.9. ст.5 Закону "про оподаткування прибутку підприємств ".
Фірма "П..." погодилась з такими висновками податківців і з накладеними санкціями. Втім, варто було оскаржити рішення податківців до суду. Для цього досить було звернути увагу на ст.9 Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності", що містить вичерпний перелік видів діяльності, які потребують відповідних ліцензій. Такої діяльності, якою займалась сервісна фірма "Є..." тут немає. Відповідно податківці не мали права вимагати якісь документи, видані державними органами на право проведення такої діяльності.
По фірмі "П..." знайшли негаразди і по ПДВ. На думку податківців порушено п.4.1, 4.3, 4.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість " - бюджету не повернуто відшкодування ПДВ за придбання вищевказаної оргтехніки, яку списано до повної амортизації. Отже, занижено ПДВ, що підлягав сплаті. Тут податківці виходили з роз'яснень ДПАУ, що надані листом від 20.03.98 р. термін використання основних фондів має бути не менше 365 днів, інакше їх не можна вважати основними фондами (п.п.8.2.1. ст.8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств ").
Слід також враховувати вимоги п.8 Указу Президента України від 7.08.98 р. "Про деякі зміни в оподаткуванні ". Тут ліквідація основних фондів, що здійснюється за рішенням самого платника податків, прирівнюється до продажу і оподатковується ПДВ. База оподаткування для оргтехніки, що ліквідується - звичайні ціни, що чинні на момент продажу (ліквідації).
Поради директору від правового центру
"Профконсалтинг"
1). Дбати про повне і належне оформлення господарських стосунків не лише у себе, а й наполягати, що б це робили і ділові партнери. Недбалість у оформленні виконання договорів на підприємстві, особливо зараз, викликає сумніви і зустрічну перевірку контрагента. Те, що для платника податків прикра помилка, для податківців - вихідні данні для акту перевірки.
2). При списанні (ліквідації ) основних засобів пам'ятати про ПДВ. З позицій оподаткування - ліквідація ототожнюється з продажем (крім винятків, що встановлені чинним законодавством). Щоб не було зайвих питань саме списання слід оформляти актом за формою 0З-3, що затверджена наказом Мінстату України від 29.12.95 р.
3). При віднесенні витрат на відрядження до валових витрат слід подбати про наявність документів, що перелічені у п.5.4.8 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств ". ідеальний варіант - попередити працівника під розписку про необхідність надання таких документів після повернення з відрядження. У випадку їх відсутності - не проводити з працівником, що повернувся з відрядження будь-які розрахунки.
4). Тепер щодо самих документів, що їх вимагали податківці за вищезгаданою перевіркою. Якщо результатом відрядження не став конкретний договір (контракт ) його можуть замінити інші документи, наприклад, протокол розбіжностей по умовах цього договору, підписаний не лише контрагентом, а й відрядженим працівником, що повинен мати для цього відповідні повноваження або протокол про наміри. Якщо йдеться про уточнення показників податкової накладної, то підставу для відрядження слід формулювати саме таким чином, а не як "узгодження умов договору". Можна записати у самому договорі, що сторони періодично відряджають своїх представників для узгодження якихось питань - тих же податкових накладних, графіків поставок, для контролю за виконанням замовлення тощо. Тоді відпадає необхідність у спеціальних запрошеннях, що їх вимагають перевіряю. Взагалі, як свідчить практика перевірок проблеми з цього приводу виникають лише тоді, коли причину для відрядження пишуть одну, а мають на меті зовсім іншу.
С.ТЕНЬКОВ,
директор юридичного департаменту
Правничий центр "Профконсалтинг" м. Київ, вул. Артема, 1/5, офіс 400 Тел./факс: (044) 212 05 97, 212 08 55