ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА
від 20.11.96
Про недостовірну інформацію
(Витяг)
У вересні 1996 р. Ч.С. та Ч.Н. звернулися до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про вилучення недостовірної інформації з його рішення. Позивачі посилались на те, що рішення цього суду від 31 січня 1989 р. в цивільній справі за позовом Ч.В. до них та Дзержинського райвиконкому про зміну договору найму жилого приміщення і зустрічним позовом Ч.С. до Ч.В. про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, містить недостовірну інформацію, і просили на підставі статей 8, 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ) виключити її із згаданого рішення.
Суддя Харківського обласного суду ухвалою від 24 вересня 1996 р. у прийнятті позовної заяви відмовив на підставі п. 1 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).
У скарзі, поданій в касаційному порядку, Ч.С. просив скасувати цю ухвалу у зв'язку з неправильним застосуванням процесуального закону. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суддя Харківського обласного суду виходив з того, що подана Ч.С. та Ч.Н. заява розглядові судом у позовному порядку не підлягає, оскільки законом передбачено інший порядок її подання і розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 ЦПК ( 1503-06 ) сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку судове рішення повністю або частково. Згідно зі ст. 327 ЦПК рішення, ухвали й постанови суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в порядку судового нагляду за протестами осіб, зазначених у ст. 328 названого кодексу. При цьому громадяни можуть ініціювати перевірку справи в порядку судового нагляду шляхом оскарження рішення суду. При розгляді справи в касаційному порядку чи в порядку судового нагляду суд відповідно до п. 4 ст. 311 та п. 5 ст. 337 ЦПК може змінити рішення, в тому числі виключити певну його частину.
Оскільки чинним законом передбачено певний порядок судового розгляду заяви, з якою звернулися Ч.С. та Ч.Н., і останні цього порядку не додержали, суддя обласного суду дійшов правильного висновку, що розгляду в позовному провадженні заява не підлягає відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 136 ЦПК (1502-06).
Доводи, наведені Ч.С. у поданій в касаційному порядку скарзі, є необгрунтованими і висновків судді не спростовують. Тому судова колегія в цивільних справах Верховного Суду Україну, керуючись ст. 326 ЦПК (1503-06), ухвалу судді обласного суду залишила без зміни, а скаргу Ч.С. - без задоволення.
"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.