ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ
ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
N 2-222/6015 від 05.10.2001
Приватному підприємцю
Коваленко Г.М.
Щодо договору оренди
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 12.09.2001 р. та повідомляє.
Згідно зі статтею 12 Закону України від 10.04.92 N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Відповідно до статті 10 цього ж Закону істотними умовами договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Президія Вищого арбітражного суду України в пункті 8 роз'яснення N 02-5/237 від 25.05.2000 р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначає, що відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними для договору оренди є умови, визначені частиною першою статті 10 Закону.
Отже, тільки за наявності зазначених умов, якщо вони не врегульовані чинним законодавством, можна вважати договір оренди майна укладеним. Умова договору щодо вартості об'єкта оренди повинна відповідати Методиці, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629 (з подальшими змінами та доповненнями). Таким чином, договір оренди N 80 буде вважатися неукладеним.
У разі якщо ж питання орендної плати було визначено, то в такому випадку необхідно керуватися наступними нормами.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) одностороння відмова від договору оренди не допускається. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Аналогічне положення міститься в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/237 від 25.05.2000 р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону або договором оренди, а також вчинення ним одного чи кількох порушень, зазначених у статті 269 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
Статтею 269 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) від 18.07.63 р. передбачено, що наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач: не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату- протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не установлені типовим договором.
Відповідно до статті 26 Закону України від 10.04.92 N 2269-XII договір оренди припиняється в разі приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря). Пункт 17 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що припинення дії договору оренди у зв'язку з приватизацією орендованого майна може мати місце виключно у разі, якщо це майно приватизовано орендарем. В інших випадках договір оренди зберігає чинність для нового власника майна.
Додатково повідомляємо, що Положенням про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, яке затверджене Указом Президента України "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" ( 721/2000 ), Комітету не надано повноважень визнавати розпорядження органів місцевого самоврядування недійсними.
Перший заступник Голови В.Загородній