КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Втрата права власності на землю
ПИТАННЯ: Чоловік і дружина - пенсіонери КСП, у 1990 р. виїхали з території сільради - місця розташування господарства, в якому вони працювали до пенсії, на постійне проживання до іншої місцевості. Влітку 1995 р. в цьому КСП було складено список членів КСП, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, та видано земельні сертифікати. У 2001 р. громадяни, які змінили своє місце проживання, звернулись до правонаступника КСП - СТОВ, створеного в 1997р., із заявами про видавання їм земельних сертифікатів, як пропущеним під час паювання землі. Товариство, посилаючись на статут КСП, ухвалений загальними зборами в березні 1993 р., заявникам відмовило. Після цього пенсіонери подали заяви з цього питання на сесію сільради. До чиєї компетенції належить це питання: загальних зборів товариства чи сільради?
ВІДПОВІДЬ: За Указом Президента України від 08.08.95 р. N720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" право на земельну частку (пай) набули всі особи, які перебували в складі колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), сільськогосподарського кооперативу (СК), сільськогосподарського акціонерного товариства (САТ) на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додають до Державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з чинним законодавством до членів КСП, СК, САТ належать: постійні працівники КСП, СК, САТ; пенсіонери, які раніше там працювали і залишаються членами цих формувань; військовослужбовці строкової служби, якщо вони не вийшли з їхнього складу; особи, направлені на навчання, якщо вони були й залишаються членами відповідного господарства; жінки, які перебували у відпустці через вагітність та пологи або для догляду за дитиною віком до трьох років; члени зазначених формувань, котрі обіймали виборні посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, якщо збереження за ними членства було передбачено в статуті підприємства.
Відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" статут підприємства є основним документом, що регламентує порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому.
Як випливає із змісту запитання, статутом КСП, ухваленим загальними зборами підприємства в березні 1993 р., було передбачено збереження за громадянами членства в КСП за умовою їхнього постійного проживання на території цієї сільради.
Цілком логічно, що громадян, які виїхали на постійне проживання в іншу місцевість і втратили при цьому постійний зв'язок з КСП, в якому раніше працювали, перестали брати участь у його громадській та будь-якій іншій діяльності, за рішенням загальних зборів, відповідно до статуту КСП, було виключено із його членів.
Головним критерієм для внесення громадянина до списку осіб, які мають право на земельний пай, є членство в зазначеному господарстві на дату складання відповідного списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, та на час паювання землі.
Оскільки в наведеному випадку одержання господарством Державного акта на право колективної власності на землю, а згодом і паювання землі в КСП було проведено влітку 1995 р., коли згадані пенсіонери вже втратили своє членство в КСП (через від'їзд на постійне проживання за межі території сільради), їх не включили до списку осіб, що його додають до Державного акта на право колективної власності на землю, і відповідно вони не можуть розраховувати на одержання сертифіката на право на земельну частку (пай) та на відведення їм земельної ділянки на місцевості. Це не суперечить чинному земельному законодавству, нормативно-правовими актами якого передбачено передавання із резервного фонду земель, створеного на території сільської (селищної) ради, в приватну власність або надання в користування земельних ділянок громадянам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються в сільську місцевість для постійного проживання (ст.7 Указу Президента України від 08.08.95 р. N720).
Отже, право на земельну частку (пай) мають лише члени недержавного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому, залишаються його членами і беруть участь у громадській діяльності та всіх процесах реформування, що відбуваються на території сільської (селищної) ради.
Відповідно до норм земельного законодавства України питання щодо виділення і передавання земельних ділянок у власність або користування громадян розглядаються та вирішуються відповідними радами народних депутатів (сільськими, селищними або міськими).
Якщо заявники вважають, що під час вирішення порушеної ними проблеми було ущемлено їхні інтереси, за захистом своїх прав вони, згідно зі ст.8 та 124 Конституції України, мають право звернутись до суду.
Р.Бондаренко,
головний спеціаліст
"Праця і зарплата" N 45 (289), грудень 2001 р.
Підписний індекс 30214