НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
N 05-39-09/3253 від 10.12.2001
На доручення Кабінету Міністрів України
від 30.11.2001 N інд. 37
Партія захисту пенсіонерів України
Білгород-Дністроська територіальна
організація ПЗПУ
67700, м. Білгород-Дністроський,
вул. К.Маркса, 38/1
Щодо тарифів на електричну енергію для населення
Національна комісія регулювання електроенергетики України на доручення Кабінету Міністрів України від 30.11.2001 N інд.37 розглянула лист Білгород-Дністроської територіальної організації Партії захисту пенсіонерів України від 22.11.2001 N 217-10 щодо тарифів на електричну енергію для населення і повідомляє.
Постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (зареєстрованою у Мін'юсті 10.03.99 за N 151/3444) затверджені тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, з введенням їх у дію з 1 квітня 1999 року. Тарифи на електроенергію встановлені залежно від категорій споживачів.
На момент затвердження тарифів згідно з чинним на той час законодавством операції з продажу електроенергії обчислювалися за нульовою ставкою податку на додану вартість, тому тарифи на електроенергію затверджені без урахування ПДВ.
Відповідно до Закону України від 03.12.99 N 1274 "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" з 1 січня 2000 року операції з продажу електроенергії підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за повною ставкою у розмірі 20 відсотків на кожному етапі їх продажу.
Таким чином, вартість 1 кВт х год. електроенергії з 1 січня 2000 року визначається і населенням сплачується, як сума тарифу на електроенергію (затвердженого постановою НКРЕ 10.03.99 N 309 та податку на додану вартість за повною ставкою у розмірі 20 відсотків і складає:
15,6 коп. за 1 кВт х год, населенню для різних побутових потреб у жилих будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів;
14,4 коп. за 1 кВт х год, населенню, яке проживає в сільській місцевості;
12,0 коп. за 1 кВт х год, населенню, яке проживає в жилих будинках (в тому числі в жилих будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (в тому числі у сільській місцевості).
Публікації у газетах, що населення не повинно сплачувати податок на додану вартість, суперечать діючому законодавству. Надання роз'яснень про податок на додану вартість належить до компетенції державних органів виконавчої влади (зокрема Міністерства фінансів України, а не окремих громадян), і тому лише їх роз'яснення щодо застосування ПДВ є офіційним правовим документом, яким належить керуватись.
Компетентними державними органами виконавчої влади було надано роз'яснення, що відновлення Законом податку на споживання електроенергії, газу, вугілля населенням не змінює порядку встановлення тарифу, що затверджується НКРЕ, оскільки він не є складовою частиною тарифу і справляється понад затверджений тариф (лист Мінфіну від 15.03.2000 N 03-217/348), а населення, яке не є юридичною особою (не займається підприємницькою діяльністю), самостійно не нараховує і не сплачує податок на додану вартість, проте сплачує величину тарифу на електроенергію разом з ПДВ (лист Мінекономіки від 07.08.2000 N 27-52/444). Постановою НКРЕ від 11.01.2001 N 16 (зареєстровано в Мін'юсті 24.01.2001 за N 64/5255), також визначено, що податок на додану вартість сплачується понад затверджені тарифи.
Державою визначені підприємства, які повинні нараховувати (населенню), збирати та перераховувати до бюджету ПДВ.
Відповідні роз'яснення щодо податку на додану вартість Комісією надані державним адміністраціям, енергопостачальним компаніям, арбітражним судам, іншим організаціям та були опубліковані в засобах масової інформації, в тому числі і у газеті "Урядовий кур'єр" (від 09.09.2000 N 164 (18460).
Відновлення податку на додану вартість не повинно позначитися на витратах малозабезпечених верств населення, насамперед учасників війни, пенсіонерів, яким відповідними законодавчими і нормативними актами передбачено здешевлення вартості комунальних послуг шляхом надання пільг та адресних безготівкових житлових субсидій (критерієм надання субсидій є розмір витрат на оплату послуг, який не повинен перевищувати 20 відсотків місячного сукупного доходу сім'ї, або 15 відсотків - для тих, у кого середньомісячний сукупний доход не перевищує вартісної межі малозабезпеченості).
Член Комісії Ю.Кияшко