СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 22.02.2000
Щодо незаконного придбання та зберігання вогнестрільної
зброї, боєприпасів до неї
(Витяг)
Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (далі АРК) від 21 березня 1996 р. К. засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ст. 94, а також ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 222 КК (2001-05, 2002-05), до позбавлення волі строком на 12 років у виправно-трудовій колонії посиленого режиму.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду АРК від 11 червня 1996 р. вирок залишено без зміни.
К. визнано винним у незаконному придбанні та зберіганні вогнестрільної зброї, боєприпасів до неї, вчиненні замаху на вбивство Л.В. та особливо злісному хуліганстві.
Як визнав суд, у невстановлений час у невстановленої особи К. без відповідного дозволу придбав вогнестрільну зброю - стартовий пістолет марки "Страж", пристосований для стрільби патронами калібру 5,6 міліметра, та патрони до нього, які зберігав за місцем проживання.
2 грудня 1995 р. приблизно о 20-й годині між К., його співмешканкою Л. і. та її батьком Л.В. виникла сварка, після закінчення якої Л.I. взяла пістолет К. і вистрелила собі в голову. Від сліпого вогнестрільного поранення голови з ушкодженням головного мозку вона померла.
Після зробленого Л.I. пострілу К. взяв з її руки пістолет і з метою позбавити Л.В. життя на грунті особистих неприязних стосунків зробив тому постріл у голову, заподіявши сліпе вогнестрільне поранення голови з ушкодженням головного мозку. Смерть Л.В. не настала з незалежних від волі К. причин - завдяки своєчасно наданій потерпілому кваліфікованій медичній допомозі.
Після замаху на вбивство Л.В. обвинувачений, грубо порушуючи громадський порядок і виявляючи явну неповагу до суспільства, зробив постріл із пістолета в напрямку будинку N 6. Куля влучила у вікно лоджії в квартирі, де проживає сім'я Ш., і розбила шибку.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про перекваліфікацію дій засудженого з ч. 3 на ч. 2 ст. 206 КК ( 2002-05 ) та пом'якшення призначеного покарання. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.
Винність К. у незаконному придбанні й зберіганні вогнестрільної зброї та боєприпасів до неї, замаху на вбивство Л.В., а також вчиненні хуліганства за встановлених судом обставин підтверджується показаннями засудженого, потерпілого Ш., свідка К.Г. та іншими дослідженими у справі доказами.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд без достатніх підстав кваліфікував дії засудженого за ч. 3 ст. 206 КК (2002-05).
Згідно з диспозицією ч. 3 ст. 206 КК ( 2002-05 ) та роз'ясненнями, що містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. N 3 "Про судову практику в справах про хуліганство", застосування чи спроба застосування при вчиненні хуліганських дій вогнестрільної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, є підставою для кваліфікації злочину за ч. 3 ст. 206 КК не лише в тих випадках, коли винний за їх допомогою заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження, а й тоді, коли використання зазначених предметів у процесі хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя або здоров'я громадян.
Із показань засудженого вбачається, що при виконанні другого пострілу із пістолета він не мав на меті заподіяти будь-кому тілесні ушкодження. У справі встановлено, що під час пострілу в лоджії квартири Ш. нікого із членів сім'ї не було і куля тільки розбила шибку.
Таким чином, внаслідок пострілу із пістолета реальної загрози життю або здоров'ю громадян створено не було.
Тому судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України перекваліфікувала ці дії К. з ч. 3 ст. 206 КК ( 2002-05 ) на ч. 2 цієї статті, за якою призначила три роки позбавлення волі.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, у вчиненому розкаявся, судова колегія визнала за можливе при визначенні К. покарання за сукупністю злочинів застосувати принцип поглинення покарань і визначила йому остаточно міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.