КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо укладання трудового договору з іноземцями
ПИТАННЯ: Згідно зі ст. 25 КЗпП України в разі укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, прописку. Слід розуміти, що ця заборона стосується всіх без винятку осіб. На практиці цю норму іноді неможливо виконати, а роз'яснення не існує.
Це стосується осіб, зв'язаних з матеріальною відповідальністю (касира, комірника тощо). У разі нестачі матеріальних цінностей, грошових коштів, матеріально-відповідальна особа має бути звільнена з роботи. Де її розшукувати, коли вона не прописана?
1. Чи можна укладати трудовий договір з особою, яка працюватиме на матеріально відповідальній посаді, без прописки?
2. Чи можна укладати трудовий договір на посаду з матеріальною відповідальністю, коли особа є громадянином іншої країни (там вона прописана і одержує пенсію), в Україні не зареєстрована?
ВІДПОВІДЬ: 1. Статтею 25 КЗпП України передбачено, що в разі укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їхню партійну і національну належність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Доповнення до цієї статті щодо "прописки" було внесено Законом України від 19.06.97 р. N374/97-ВР "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України".
Після цього з Кодексу України про адміністративні правопорушення було виключено адміністративну відповідальність за прийняття на роботу працівників, що не мають прописки.
Внесенням зазначених змін до законодавчих актів офіційно було визнано, що до місця проживання працівника роботодавець не має жодного відношення.
Пунктом 6 Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затвердженого постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. N447/24 і який не втратив чинності на території України на підставі постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР". передбачено адреси сторін договору. В цьому випадку можливе пред'явлення працівником довідки з місця проживання.
2. Статтею 8 КЗпП України передбачено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами України.
У ст.8 Закону України від 4 лютого 1994 р. "Про правовий статус іноземців" визначено, що іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.
Іноземці, які постійно живуть в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях, або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановленому для громадян України.
Іноземці, які імігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного в установленому порядку дозволу на працевлаштування.
Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язано з належністю до громадянства України.
Дозвіл на працевлаштування оформляється іноземному громадянину та особі без громадянства, який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, відповідно до Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні, затвердженого наказом Мінпраці України від 05.05.93 р. N27.
Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України або з його дозволу центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації на певній посаді (за фахом).
Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з іноземцем укладається на посадах, передбачених Переліком посад, у разі заміщення яких можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність і якщо на укладення трудового договору на цих посадах іноземні громадяни дістали дозвіл у встановленому законодавством порядку.
Н.ІЛЛЄНКО,
державний інспектор праці
Державного департаменту нагляду за
додержанням законодавства про працю
"Праця і зарплата" N 2 (294), січень 2002 р.
Підписний індекс 30214