НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
N 05-31-09/229 від 21.01.2002

На дор. КМУ від 11.01.2002 N 52/5
Київська обласна
державна адміністрація

Щодо зміни тарифів на електроенергію
для побутових споживачів

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11 січня 2002 року N 52/5 до звернення народного депутата України Соломатіна Ю.П. від 02.01.2001 N 616/2 щодо тарифів на електроенергію для населення Національна комісія регулювання електроенергетики України повідомляє наступне.

Відповідно до політики Уряду на сьогодні забезпечуються однакові по всій території України тарифи на електроенергію для населення. Розміри тарифів на електроенергію для населення без ПДВ становлять 13 коп. за 1 кВт х г та 10 коп. за 1 кВт х г (для населення, що проживає в будинках обладнаних кухонними електроплитами). Ці тарифи затверджені постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309, зареєстрованою у Мін'юсті 10.03.99 за N 151/3444, введені в дію з 1 квітня 1999 року і залишаються незмінними більше двох років.

З 1 січня 2000 року відповідно до Закону України від 03.12.99 N 1274-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" на операції з продажу електроенергії нараховується податок на додану вартість в розмірі 20%.

НКРЕ тримає під постійним контролем ціноутворення в електроенергетичній галузі, не допускаючи безпідставного підвищення цін, приймає зважені рішення, виходячи з реалій та на підставі обгрунтованих розрахунків.

Формування тарифів на електроенергію здійснюється за повною ринковою формулою, якою передбачається відшкодування витрат на здійснення закупівлі електроенергії на ринку за оптовою ціною (ціна виробництва електроенергії, утримання магістральних мереж і послуги з диспетчеризації), а також витрати енергопостачальної компанії на передачу електроенергії мережами компанії і постачання її споживачу. Оптова ціна формується на Оптовому ринку електроенергії, тарифи на передачу та постачання розраховуються виходячи із обгрунтованих витрат енергопостачальних компаній та затверджуються НКРЕ. Таким чином, на сьогодні в Україні діє механізм формування цін і тарифів на електроенергію, який базується на принципах державного регулювання (тарифи на передачу та постачання) та впровадження конкурентних засад при закупівлі електричної енергії від енергогенеруючих компаній (оптова ціна на електроенергію).

Собівартість електричної енергії, виробленої на АЕС, становить 4,77 коп/кВт год. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) витрати на соціальний розвиток, забезпечення безпечної роботи атомних станцій, виведення з експлуатації блоків атомних станцій, основна частина витрат на ремонтні роботи, сплата податків здійснюється за рахунок прибуткової частини тарифу. З урахуванням цього тариф для НАЕК "Енергоатом" становить 8,46 коп/кВт х год.

Окрім того, вироблену електроенергію треба доставити до споживачів та забезпечити її поставку за відповідним графіком. Графік виробництва електроенергії АЕС та графік споживання електроенергії, у тому числі населенням, різні. Це вимагає спільної роботи АЕС, які працюють у базовому режимі, разом із регулюючими потужностями ТЕС та ГЕС. Тобто оптова відпускна ціна виробленої електроенергії у зв'язку з цим розраховується як середньозважена цін АЕС, ТЕС, ГЕС.

До кінцевого тарифу, за яким електрична енергія купується споживачами, у тому числі населенням, включаються також витрати на передачу електроенергії високовольтними та розподільними мережами, на диспетчеризацію та постачання. Середні витрати на передачу е/е магістральними мережами та диспетчеризацію становлять 0,7 коп./кВт х г. Крім того, оптовою ціною відшкодовуються збитки енергопостачальних компаній від надання пільг в оплаті за електроенергію, що в середньому в тарифі становить 1,2 коп./кВт х г. Виходячи з цього, середня закупівельна ціна електроенергії з Оптового ринку становить 12 коп./кВт х г. Середні тарифи на передачу та постачання електричної енергії місцевими (локальними) мережами побутовим споживачам становлять 3,1 коп./кВт х г та 1,5 коп./кВт х г.

Таким чином, середній тариф на електроенергію для населення України, розрахований за формулою відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, на сьогодні становить 19,36 коп/кВт х год. З урахуванням встановлення ще у квітні 1999 року фіксованого тарифу для населення (який у середньому становить 12,43 коп.), населення на сьогодні відшкодовує 68 - 70% реальних витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії. В переважній більшості країн світу ціни на електричну енергію для населення, в порівнянні з іншими категоріями споживачів більші у 1,5 - 2,5 рази.

Тарифи на електроенергію для населення є значно нижчими ніж тарифи для промислових підприємств, транспорту, бюджетної сфери. Невідшкодована населенням частина витрат за рахунок дотаційного механізму перекладається на інші категорії споживачів електроенергії (промисловість, транспорт, непромислові споживачі та інші), що в свою чергу призводить до підвищення цін виробників та цін на відповідні товари і послуги для населення. В цьому випадку, з урахуванням усього обсягу споживання населенням, цінове навантаження на громадян з низьким рівнем доходів більше, ніж у разі прямого підвищення побутових тарифів на енергоносії з одночасним збільшенням обсягів адресного бюджетного субсидування цих громадян. Також цей фактор негативно впливає на економічні результати роботи промислових підприємств, призводить до збільшення ціни продукції, зменшення конкурентоспроможності її на вітчизняних та світових ринках. Одночасно у виробника зменшуються прибутки, знижуються грошові надходження, що суттєво впливає на заробітну плату працівників.

Слід також зазначити, що при передачі електроенергії в мережах частина її втрачається. При постачанні електроенергії побутовим споживачам ці втрати значно вищі, ніж при забезпеченні електроенергією промислових споживачів. Це пов'язано, як з потужністю електроприймачів, так і з необлікованим споживанням (крадіжками) електроенергії в побутовому секторі. Через понаднормативні втрати електроенергії в мережах енергопередавачі несуть збитки. За звітними даними 2001 року із 27 лише 7 обленерго були рентабельні.

Комісія цілком поділяє занепокоєння споживачів щодо рівня тарифів на електроенергію, проте слід враховувати зовнішні фактори, які є визначальними при формуванні рівнів тарифів на електричну енергію.

Зокрема, Україна не має в достатній кількості власних енергоресурсів і вимушена їх імпортувати. За кордоном закуповується 100% ядерного палива для атомних електростанцій, 2/3 природного газу та близько 90% нафтопродуктів. За останні роки ціни на первинні енергоносії зросли в середньому в 1,4 рази.

Перед електроенергетикою України щороку через нестачу грошових коштів гостро постає питання забезпечення електростанцій паливом. Не вистачає коштів також на ремонт обладнання та реконструкцію енергогенеруючих підприємств. Енергопостачальним компаніям в свою чергу потрібні кошти на заміну зношеного обладнання (основні фонди зношені на 60 відсотків), відновлення електромереж, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та крадіжок, на встановлення засобів обліку тощо. Через незадовільний технічний стан мереж та недосконалу систему обліку електроенергії втрати електроенергії в мережах ростуть і по деяких енергопостачальних компаніях сягають 40%.

Крім того, протягом багатьох років електроенергетика є кредитором споживачів всіх галузей економіки України (за статистичними даними НКРЕ заборгованість за електроенергію перед енергопостачальними компаніями станом на 01.12.2001 становить 8,442 млрд. грн., а заборгованість енергопостачальних компаній перед ОРЕ за куповану електроенергію станом на 01.12.2001 становить 11,198 млрд. грн.), що ставить під загрозу саме існування енергетики.

Твердження про те, що приватизація є головною причиною зростання тарифів не відповідає дійсності. Приватизація реструктуризованих енергопостачальних та енергогенеруючих компаній є одним з основних факторів загальної програми реформування енергетичної галузі і здійснюється з метою залучення інвестиційного капіталу, необхідного для відновлення, розвитку та модернізації основних фондів електроенергетичної галузі. Ефективна робота інвесторів повинна забезпечити стабілізацію тарифів на економічно обгрунтованому рівні, що створить передумови для їх подальшого зниження. Кошти, отримані в результаті приватизації зазначених енергокомпаній, враховані в доходній частині державного бюджету України та, внаслідок цього, є запланованим джерелом виконання видаткових його статей, серед яких, наприклад, статті соціально-економічного захисту населення та інші.

Цілком поділяючи занепокоєння малозабезпечених верств населення щодо зростання вартості комунальних послуг, НКРЕ зважено ставиться до соціальних аспектів встановлення тарифів на електроенергію для населення. Жодного разу ці тарифи не запроваджувалися без розгляду їх Урядом, міністерствами і профспілками.

Механізм соціального захисту малозабезпечених верств населення забезпечує здешевлення вартості комунальних послуг шляхом надання пільг та адресних безготівкових субсидій. Критерієм надання субсидій є розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, який не повинен перевищувати 20% місячного сукупного доходу сім'ї, або 15% для тих, у кого середньомісячний сукупний доход не перевищує вартісної межі малозабезпеченості.

Член Комісії Ю.Кияшко