ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 25 від 28.01.98
м. Київ
Стан та перспективи розвитку медичного
матеріалознавства в Україні
Заслухавши та обговоривши доповідь доктора медичних наук I. Максименка "Про стан та перспективи розвитку медичного матеріалознавства в Україні", Президія НАН України відзначає, що в системі охорони здоров'я України існують значні труднощі щодо забезпечення матеріалами медичного призначення. Такі матеріали загалом імпортного виробництва, а їх вартість на внутрішньому ринку необгрунтовано висока. Тому актуальною є робота по створенню і впровадженню у виробництво вітчизняних медичних матеріалів.
Розробки матеріалів медичного призначення переважно зосереджені в установах НАН України матеріалознавчого та хімічного профілю.
Зокрема, для вирішення проблем хірургії розроблено атравматичні голки та шовні матеріали з оригінальними властивостями (Інститут проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України), матеріал для зшивання живих тканин дротовим методом "Пластокрист", сплави медичного призначення з ефектом пам'яті форми (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України), фільтри для біологічних рідин (Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України), алмазне покриття хірургічних інструментів (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України), корозійно стійкі сталі для контейнерів біологічних об'єктів - органів, тканин, біологічних рідин (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України), матеріали з оксидної кераміки для штучного клапана серця, хребців тощо (Інститут монокристалів НАН України), біоклеї для склеювання біологічних тканин, лікування виразок тощо, біодеструктивні біополімери, штучні кровоносні судини (Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України), штучна шкіра (Інститут біоколоїдної хімії НАН України), нові матеріали для багатопараметричних датчиків забезпечення життєдіяльності людини (Інститут магнетизму НАН та Міносвіти України).
В галузі стоматології запропоновано кобальт-хром-нікель-молібденовий сплав "Керодент" (Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України), сплави для ортопедичної стоматології (Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України), алмазні бури та диски (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України).
Для потреб ортопедії і травматології створено спосіб одержання високочистого титану для виготовлення ендопротезів (Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України), заміщувач кістки на основі гідроксилопатиту (Інститут проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України), оксидна кераміка для головок ендопротезів великих суглобів (Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України).
Для лікування хвороб різної етіології запропоновано низку спеціалізованих сорбентів на основі вуглецю (Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України).
У медичну практику вже впроваджено окремі розробки установ НАН України, зокрема атравматичні голки, шовні матеріали, штучний кришталик ока та ін.
Разом з тим Президія НАН України відзначає, що, незважаючи на певні досягнення у галузі медичного матеріалознавства, в цілому стан справ не можна визнати задовільним. Необхідне збільшення обсягів робіт зі створення матеріалів для ортопедії, удосконалення покриттів хірургічних інструментів, конструкційних матеріалів на основі вуглецю для травматології, сорбційних матеріалів спрямованої дії. Обмежені масштаби впровадження завершених розробок. Керівництво інститутів приділяє недостатню увагу цьому напряму діяльності.
Потребує модернізації обладнання, на якому проводяться зазначені дослідження.
Недостатня координація та комплексність досліджень як у межах НАН України, так і з установами міністерств і відомств.
Президія НАН України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Доповідь доктора медичних наук В.Б. Максименка взяти до відома, відзначивши важливість робіт у галузі медичного матеріалознавства для охорони здоров'я населення України.
2. Основними завданнями для установ НАН України в цій галузі затвердити:
- створення нових матеріалів для потреб ортопедії, травматології та стоматології;
- розробку металевих сплавів для хірургічного інструментарію та обладнання;
- розробку матеріалів на основі вуглецю для виробництва "різних типів сорбентів, перев'язувальних та конструкційних матеріалів;
- розробку біологічних клеїв та пластмас, у тому числі біодеструктивних;
- розробку нових матеріалів для багатопараметричних датчиків забезпечення життєдіяльності людини.
3. Національному науковому центру з медикобіотехнічних проблем при Президії НАН України (академік НАН України П.Г. Костюк):
3.1. Разом з відділеннями фізико-технічних проблем матеріалознавства (академік НАН України I.К. Походня), хімії (академік НАН України В.Д. Походенко), молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології (академік НАН України Г.X. Мацука) НАН України до 10.03.98 підготувати і подати до Держіннофонду в установленому порядку інноваційні пропозиції щодо фінансування проектів у галузі медичного матеріалознавства на 1998-1999 рр.
3.2. Протягом 1998 р. організувати міжвідомчий (Міннауки, НАН, АМН, МОЗ України) постійно діючий науково-методичний семінар з проблеми "Матеріали медичного призначення".
3.3. У 1998 р. розглянути питання про проведення міжнародної конференції "Матеріали медичного призначення" з виставкою матеріалів провідних зарубіжних і вітчизняних виробників.
3.4. Підготувати подання до МОЗ України про створення спільно з Комітетом з нової медичної техніки МОЗ України мережі сертифікаційних центрів для атестації матеріалів медичного призначення в установах НАН України.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на віце-президента НАН України академіка НАН України П.Г. Костюка.
Президент Національної академії наук
України академік НАН України Б.Є. Патон
Головний учений секретар Національної
академії наук України академік НАН України А.П. Шпак