КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Чи можливо вимагати виплатити втрачений заробіток
за минулі роки і хто це має зробити
ПИТАННЯ: У 1960 р. школа механізації, в якій навчався, направила мене на практику в колгосп, де зі мною стався нещасний випадок. Через травму мені встановлено інвалідність та втрату працездатності у відсотках. За відшкодуванням шкоди звертався і в школу механізації, і в колгосп, але шкоду ніхто мені не відшкодовував.
Чи можу нині вимагати виплатити мені втрачений заробіток за минулі роки і хто це має зробити?
ВІДПОВІДЬ: В Україні відшкодування шкоди потерпілим на виробництві провадиться ще з 1922 р. Тому якщо ви були на практиці в колгоспі згідно з наказом і через нещасний випадок у 1960 р. втратили професійну працездатність, колгосп зобов'язаний відшкодувати шкоду за втрачене здоров'я.
Оскільки відповідно до ст.78 Цивільного кодексу Української РСР за позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку давності зупиняється в разі звернення потерпілого або осіб, перелічених у частині другій ст.456 цього Кодексу, до відповідного органу із заявою про призначення пенсії або допомоги. До їх призначення або відмови в їх призначенні ви маєте право звернутися з позовом до суду.
У 1961 р. були чинними Правила відшкодування підприємствами, установами і організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦРПС 22 грудня 1961 р., згідно з якими підприємства, установи і організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їхньою роботою.
Така відповідальність настає, якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я працівника сталося з вини підприємства, установи і організації.
Відповідно до п.28 цих Правил суми у відшкодування шкоди в разі звернення до адміністрації підприємства виплачують потерпілому з дня каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.
Однак, якщо потерпілий звернувся через три роки з дня, коли він унаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я та втрати професійної працездатності втратив попередній заробіток, шкода відшкодовується з дня звернення, тобто подання заяви та відповідних документів до адміністрації.
Відповідно до п.14 Правил, якщо шкода заподіяна особі, яка одержує учнівську ставку і не мала до навчання постійного заробітку за іншою професією, розмір відшкодування визначається виходячи із тарифної ставки робітника-відрядника нижчого розряду, який працює на цьому підприємстві за професією, котрій навчався потерпілий.
Відповідно до п.29 Правил сума відшкодування разом з пенсією по інвалідності, якщо таку призначено після ушкодження здоров'я, заробітком (доходом) та стипендією не має перевищувати заробіток перед каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Перелічені вимоги було передбачено і в "Правилах відшкодування...", затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 03.07.84 р. N690, лише з лютого 1990 р. після внесення до них змін сума у відшкодування шкоди (разом з пенсією по інвалідності, якщо таку призначено після ушкодження здоров'я) виплачується незалежно від одержуваних потерпілим пенсії, заробітку (доходу) і стипендії.
З 1 січня 1992 р. постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.91 р. N391 було передбачено перерахунок раніше визначених сум відшкодування шкоди виходячи із середньомісячного заробітку за IV квартал (жовтень-грудень) 1991 р. за професією відповідного розряду або посади виробничого підрозділу (дільниці, цеху), де потерпілий працював до професійного захворювання або каліцтва. Визначений відповідно до ступеня втрати професійної працездатності розмір відшкодування шкоди збільшують на фактичний коефіцієнт підвищення тарифних ставок, що склався з 1 грудня 1992 р. Перерахована таким чином сума відшкодування шкоди мала виплачуватися в новому розмірі до 1 травня 1992 р.
Черговий перерахунок передбачався з 1 травня 1992 р. постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N276 виходячи із середньомісячного заробітку відповідних працівників за січень-квітень 1992 р., відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
Оскільки перед травмою ви були на практиці, для перерахунків потрібно брати тарифну ставку (оклад) за професією, якій навчалися (але не нижче 2-го розряду), або середню заробітну ллату за відповідною професією, якщо на час травми ви мали заробіток відповідно за жовтеньгрудень 1991 р. та січень-квітень 1992 р.
Із обчисленого таким чином середньомісячного заробітку за січень-квітень 1992 р. визначають базовий розмір відшкодування шкоди, який починаючи з 1 листопада 1992 р. відповідно до постанов уряду України щодо підвищень розмірів заробітної плати та державної допомоги деяким категоріям громадян і п.28 "Правил відшкодування...", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. N472 (зі змінами й доповненнями від 18.07.94 р. N492 та 03.10.97 р. N1100), перераховують за кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадять множенням розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам у колгоспі.
Звертаємо вашу увагу, що після 24 листопада 1992 р. (дати набрання чинності Законом Україні "Про охорону праці") під час перерахунку розміру відшкодування шкоди пенсія по інвалідності та будь-які інші доходи не враховуються.
В.ДАНИЛОВА,
заступник начальника відділу контролю
за додержанням трудового законодавства
Державного департаменту нагляду
за додержанням законодавства про працю
"Праця і зарплата" N 11(303), березень 2002 р.
Підписний індекс 30214