КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу за п.1 ст.40 КЗпП України
ПИТАННЯ: Навчався у вищому закладі за направленням ВАТ за спеціальністю автомобільне господарство (кваліфікація - інженер-механік). Під час навчання транспортний цех ВАТ передано до статутного фонду ТОВ. Після закінчення закладу освіти ВАТ направило як молодого спеціаліста на роботу в ТОВ (колишній транспортний цех). Був прийнятий 8 липня 1999 р. слюсарем з ремонту автомобілів 5-го розряду, 1 жовтня 1999 р. переведений на посаду механіка з випуску автотранспорту на лінію згідно зі спеціальністю. Під час роботи впродовж двох років зауважень з боку керівництва не було.
У середині 2001 р. змінили керівника ТОВ, 29 грудня 20О1 р. директором ТОВ підписано наказ про скорочення однієї посади механіка з випуску автотранспорту із зазначенням кандидатури названого вище працівника. Працівника було повідомлено про скорочення за два місяці, але з самим фактом скорочення він не згоден. Профком ще згоди не давав.
Чи є тут недотримання ст. 197 КЗпП України щодо надання молоді першого робочого місця (працівник народився 21 серпня 1974 р.)? Який є варіант залишитися на роботі? Яка відповідальність керівника ТОВ за необгрунтоване, незаконне звільнення?
ВІДПОВІДЬ: Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено в разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників. Підставою для змін в організації виробництва і праці є наказ керівника підприємства, установи, організації. Для реалізації відповідних змін готується техніко-економічне обгрунтування на скорочення посад чи штату працівників, що обов'язково погоджується з профспілковим комітетом. Після цього складається і затверджується новий штатний розклад. До нового штатного розкладу не заносяться посади, які скорочено.
Після затвердження нового штатного розкладу працівники, посади яких скорочуються, згідно зі ст.49-2 КЗпП України персонально попереджаються про вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Звільняють працівників лише після закінчення двомісячного терміну попередження. Одночасно з попередженням про звільнення через зміни в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. За працівником залишається право на переведення на іншу роботу. Термін переведення на іншу роботу погоджується з адміністрацією підприємства, установи, організації.
Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету.
Якщо трудовий договір з працівником розірвано власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови розглядає спір по суті.
Частиною другою ст.197 КЗпП України передбачено, що молодим спеціалістам - випускникам державних закладів освіти, потребу в яких було заявлено підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менш як три роки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вивільнення молодого працівника до закінчення зазначеного законодавством терміну за п.1 ст.40 КЗпП України може бути визнано обгрунтованим лише у випадку повної ліквідації підприємства.
Відповідно до ст.259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, що не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 р. N1771, для державного нагляду за додержанням законодавства про працю створено територіальні державні інспекції праці.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки і їхні об'єднання, вищий контроль за додержанням і правильним застосуванням законів про працю - Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.
Н.ІЛЛЄНКО,
державний інспектор праці
Державного департаменту нагляду
за додержанням законодавства про працю
"Праця і зарплата" N 13(305), квітень 2002 р.
Підписний індекс 30214