МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
N 83-20/217 від 08.05.2002
ТОВ "Морське агентство "ШОКК"
Щодо легалізації зовнішньоекономічного договору
У відповідь на ваш лист від 09.04.2002 р. N 42 щодо питання необхідності легалізації зовнішньоекономічного договору Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України повідомляється наступне.
Згідно Конвенції про відмову від легалізації офіційних документів 1961 року (Законом України від 10 січня 2002 року N 2933-III "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року), у якості офіційних документів, що підлягають консульській легалізації, роздивляються:
а) документи, що видані органом або посадовою особою, які підпорядковуються юрисдикції держави, включаючи документи, що виходять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;
b) адміністративні документи;
с) нотаріальні документи;
d) офіційні нотатки, такі, як відмітка про реєстрацію; візи, що підтверджують певну дату; посвідчення підпису на документі, який не посвідчено у нотаріуса.
Разом з тим згадана Конвенція не поширюється на:
а) документи, здійснені дипломатичними або консульськими агентами;
b) адміністративні документи, що прямо стосуються комерційної або митної операції.
Тобто, зовнішньоекономічний договір (матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності) не є офіційним документом і на нього не поширюється дія зазначеної Конвенції.
Порядок консульської легалізації офіційних документів визначено Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженою наказом Міністерства закордонних справ України від 15 липня 1997 р. N 98-од. Що ж стосується легалізації саме офіційних документів, тобто надання юридичної сили документам, які були видані на території іноземної держави, ці документи мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі, перекладені на українську мову та легалізовані в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначені документи можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України.
У відповідності до листа Національного банку України від 30.12.98 р. N 13-111/2509-9813, не потрібна легалізація документів, які були видані в Республіці Албанія, Народно-Демократичній Республіці Алжир, Республіці Болгарія, Соціалістичній Республіці В'єтнам, Корейській Народно-Демократичній Республіці, Республіці Куба, Монголії, Республіці Польща, Румунії, Словацькій Республіці, Угорській Республіці, країнах, що утворилися на території колишньої СФРЮ, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Литовській Республіці, Естонській Республіці, Російській Федерації, Республіці Вірменія, Республіці Білорусь, Республіці Грузія, Республіці Молдова, Республіці Казахстан, Республіці Киргизстан, Республіці Таджикистан, Туркменістані, Республіці Узбекистан, Республіці Азербайджан.
Керівник юридичного департаменту А.Медвецький