Нарахування на заробітну плату
найманих працівників
ПИТАННЯ: Приватний підприємець працює за єдиним податком і мас найманих працівників. Чи повинен він нараховувати на заробітну плату найманих працівників і сплачувати внески на соціальне страхування з тимчасової непрацездатності в розмірі 2,9% і на соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 2,1%?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі статтею 6 Указу N 746 суб'єкти малого підприємництва, зокрема фізичні особи, не є платниками збору на соціальне страхування. Але Законом N 2240 і Законом N 1533 передбачено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, утому числі приватні підприємці-платники єдиного податку, повинні сплачувати внески на державне соціальне страхування, виходячи з фонду оплати праці найманих працівників у терміни й у розмірах, що встановлені цими законами. Таким чином, між згаданими положеннями вищезазначених нормативних актів існує протиріччя. На чию ж користь воно вирішується?
Статтею 3 Указу N 746 передбачено перерахування частини коштів єдиного податку, що надійшов до бюджету, до Фонду соціального страхування (відповідно до Закону N 2240 його правонаступником є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) та Фонд зайнятості (відповідно до Закону N 1533 його правонаступником є Фонд соціального страхування на випадок безробіття). У зв'язку із цим Спільним листом N 1-531/2481|03-3/1808-020-1 органам Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування на випадок безробіття рекомендовано до законодавчого врегулювання порядку сплати страхових внесків суб'єктами підприємницької діяльності-платниками єдиного податку не застосовувати до них фінансові санкції і не накладати адміністративні штрафи за несплату відповідних внесків, передбачені законами з даних видів страхування.
Законом N 2980 змінені ставки внесків до страхових фондів: на 2,9% фонду оплати праці - для страхування з тимчасової непрацездатності та 2,1 % - для страхування з безробіття, але не врегульований порядок сплати внесків. Тому ці внески приватний підприємець-платник єдиного податку нараховувати, як і раніше, не повинен. Аналогічної думки дотримуються Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Лист N 01-02-24-206) I Мінпраці (Лист N 03-3/11-020-6).
Нормативно-правова база
1. Закон N 1533 - Закон України від 02.03.2000 N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зі змінами і доповненнями.
2. Закон N 2240 - Закон України від 18.01.01 N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", зі змінами і доповненнями.
3. Закон N 2980 - Закон України від 17.01.02 N 2980-III "Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування".
4. Указ N 746 - Указ Президента України від 28.06.99 N 746 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
5. Спільний лист N 1-531/2481|03-3/1808-020-1 - Спільний лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.04. 01 N 1-531/2481,і Міністерства праці та соціальної політики України від 20.04.01 N 03-3/1808-020-1 "Про деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів".
6. Лист N 03-3/11-020-6 - Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 02.01.02 N 03-3/11-020-6 "Щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок".
7. Лист N 01-02-24-206 - Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.02.02 N 01-02-24-206 "Про сплату страхових внесків".
"Баланс. Малий бізнес" N 4 (13), квітень 2002 р.