ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ
ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
N 2-222/1163 від 27.02.2002
Щодо оподаткування доходів
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 05.02.2002 N 8/68 та повідомляє.
Відповідно до Загального класифікатора "Галузі народного господарства України", який затверджено наказом Міністерства статистики України від 24.01.94 N 21 , вирощування грибів у відкритому і закритому грунтах, а також виробництво консервів віднесено до сільськогосподарського виробництва галузі сільського господарства.
Оподаткування доходів від здійснення такої діяльності можна обрати за Законом України від 17.12.98 N 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок". Відповідно до статті 1 якого фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору на обов'язкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору до Державного інноваційного фонду; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства). Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. Статтею 2 цього Закону передбачено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Крім того, можна обрати спрощену систему оподаткування,обліку та звітності, адже статтею 1 Указу Президента України від 28.06.99 N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів. Крім того, у статті 2 Указу ( 746/99 ) зазначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У статті 4 Указу ( 746/99 ) зазначено, що форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.
Згідно пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 752/4045, (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 28.12.2001 N 521 , підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.
Стосовно питання про дозволи та сертифікати для приміщення, де вирощуватимуться гриби, необхідно керуватися положеннями постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99", зокрема, у пунктах 1 та 6 зазначено, що виробниче приміщення - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей. Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.
Що стосується вимог саме до приміщення, в якому вирощуються гриби, то чинне законодавство не містить спеціальних вимог, але в такому випадку необхідно керуватися загальними вимогами до виробничого приміщення.
У пункті 1 та 2 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 N 150, зазначено, що цей Порядок регулює видачу органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, передачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренду будь-яких приміщень. Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та громадян. Дозвіл видається центральним, територіальним та місцевим органом державного пожежного нагляду безоплатно.
Крім того, до початку здійснення діяльності з вирощування грибів необхідно отримати дозвіл державної санітарно-епідеміологічної служби, у відповідності до Закону України від 24.02.94 N 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та постанови Головного державного санітарного лікаря України від 23.04.2001 N 51 "Про вдосконалення роботи державної санітарно-епідеміологічної служби відносно порядку видачі висновків про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, які вводяться в експлуатацію, і готовність підприємства до роботи для отримання дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.93 N 831".
У статті 1 Закону України від 23.03.96 N 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" визначено, що об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які: здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності.
Стосовно питання про те, які довідки та дозволи можна отримати по місцю реєстрації, а які у Києві, потрібно зазначити, що при виконанні загальних вимог щодо приміщення, в якому вирощуватимуться гриби, всі необхідні документи потрібно отримувати за місцезнаходженням приміщення. Також ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації.
Підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно та платіжного документа про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць.
Дозвіл на вирощування та переробку і реалізацію продукції даного виду не потрібен.
За місцем реєстрації суб'єкт підприємницької діяльності отримує від органу державної податкової служби Свідоцтво про сплату єдиного податку.
Документи про виконання вимог щодо виробничого приміщення необхідно отримувати за місцем знаходження такого приміщення.
Т.в.о. Голови В.Загородній