НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Юридичний департамент
Лист
N 18-112/2004-3401 від 28.05.2002
Головним управлінням НБУ
в Автономній Республіці Крим
та по м.Києву і Київській області,
територіальним управлінням НБУ,
Комерційним банкам,
Асоціації українських банків
Щодо виконання статті 64 Закону України "Про банки
і банківську діяльність" в частині повідомлень про
значні та/або сумнівні операції
У зв'язку з чисельними запитами, що надходять від територіальних управлінь Національного банку та комерційних банків, щодо виконання статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі Закон) в частині повідомлень про значні та/або сумнівні операції Національний банк України зазначає наступне.
Окремі банки у своїх запитах висловлюють думку, що буквальне тлумачення частини восьмої статті 64 Закону ( 2121-14 ), зокрема, посилання на законодавство України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю, стосується порядку інформування (надсилання повідомлень) банками відповідних органів, і полягає в тому, що такий порядок повідомлень має бути закріплений у Законі України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ).
У зв'язку з цим необхідно зауважити таке.
Частиною восьмою статті 64 Закону ( 2121-14 ) встановлено, що з метою попередження злочинів інформація щодо ідентифікації осіб повідомляється банками відповідним органам згідно з законодавством України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю.
Аналіз частини восьмої статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) дає всі підстави зробити висновок про те, що зазначена норма закону в імперативному порядку вимагає від банків за своєю ініціативою надсилати інформацію щодо ідентифікації осіб, які здійснюють значні та/або сумнівні операції, на адресу органів, які відповідно до законодавства України здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, а саме - спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю. Тобто, вимоги частини восьмої статті 64 Закону, зокрема, посилання на законодавство України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю, стосуються виключно сполучення "відповідних органів", і мають відсилочний характер до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ), яким визначено перелік спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю.
Крім того, наведена аргументація підтверджується наступним.
Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12 ) не містить будь-яких зобов'язань для банків щодо їх участі у боротьбі з організованою злочинністю та не визначає механізмів передачі повідомлень про значні та/або сумнівні операції на адресу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Такі вимоги щодо необхідності повідомляти спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю закріплені у Законі, як спеціальному законодавчому акті, що регулює банківську діяльність.
При цьому, частиною восьмою статті 62 Закону встановлено, що положення цієї статті (щодо порядку розкриття банківської таємниці) не поширюються на випадки повідомлення банками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний характер, та на інші передбачені законом випадки повідомлень про банківські операції спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю. Зокрема, до таких випадків належать повідомлення щодо ідентифікації осіб, які здійснюють значні операції. При цьому, звертаємо вашу увагу на те, що інформація щодо ідентифікації осіб має містити як результати ідентифікації, так і відомості про підстави її здійснення, а саме, про проведену клієнтом значну та/або сумнівну операцію.
Таким чином, з урахуванням вимог п.2 статті 5 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12, яким визначено перелік державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, а також з метою забезпечення виконання банками норм статті 64 Закону ( 2121-14 ), Національний банк України у своєму листі від 19.04.01 N 18-112/1467-2599, а також у главі 4 Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, схвалених постановою Правління НБУ від 30.04.02 N 164 , визначив конкретний перелік спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України (за їх погодженням), а саме:
а) управлінь по боротьбі з організованою злочинністю ГУ УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
б) відділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Враховуючи викладене, Національний банк України звертає увагу на необхідність виконання банками вимог частини восьмої статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації грошей, одержаних злочинним шляхом.
Заступник Голови В.Л.Кротюк