ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО АРБІТРАЖНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Справа N 02-7/ЦА-3/121 від 25.05.94
( Додатково див. Рішення ВАСУ N 109/6-рд від 26.04.93,
Постанову N 04-I/ЦА-109/6-8/94
від 11.08.93 та Коментар від 01.02.95 )
Щодо протесту в.о. Генерального прокурора України
на постанову арбітражної наглядової
колегії ВАСУ від 11.08.93 у справі N 109/6
Президія ВАС України під головуванням заступника Голови ВАС України розглянула протест в.о. Генерального прокурора України на постанову арбітражної наглядової колегії ВАСУ від 11.08.93 у справі N 109/6 за позовом Академії наук України до Фонду держмайна України і підприємства "Академтеплоенерго" про визнання недійсним договору оренди.
Академія наук України звернулася до Вищого арбітражного суду України з позовом про визнання недійсним договору оренди майна спецпідприємства "Академтеплоенерго", укладеного з Фондом держмайна України.
Рішенням ВАСУ від 26.04.93 позовні вимоги задоволено.
Постановою арбітражної наглядової колегії ВАСУ від 11.08.93 рішення ВАСУ від 26.04.93 скасовано, в позові відмовлено з огляду на те, що спірний договір оренди укладено в період, коли підприємство "Академтеплоенерго" мало статус державного і відповідно до ст. 5 Закону "Про оренду майна державних підприємств і організацій" ( 2269-12 ) орендодавцем цілісного майнового комплексу держпідприємства міг виступати лише Фонд держмайна України.
В.о. Генерального прокурора приніс протест на постанову арбітражної наглядової колегії ВАСУ, у якому просить президію постанову колегії скасувати, рішення арбітра ВАСУ від 26.04.93 залишити без змін. Протест містить посилання на те, що згідно з Указом Президента України від 20.01.92 N 43 "Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України" будівлі, обладнання та інше закріплене за Академією наук державне майно на підставі постанови Президії ВР УРСР від 17.01.91 "Про статус Академії наук УРСР" ( 627-12 ) передається Академії наук України у безстрокове користування.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Генеральної прокуратури України, а також представників сторін, президія ВАС України не знаходить підстав для скасування постанови арбітражної наглядової колегії з огляду на таке:
1. Договір оренди було укладено відповідно до чинного законодавства. Під час його укладення підприємство "Академтеплоенерго" мало статус державного підприємства. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про оренду майна державних підприємств і організацій" ( 2269-12 ) орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств виступає лише Фонд держмайна. Крім того, при передачі майна в оренду форма власності не змінилась.
2. Відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і техніки" ( 1977-12 ) і постанови Верховної Ради УРСР від 17.01.91 "Про статус Академії наук України" ( 627-12 ) президії Академії наук надано право визначати порядок користування і розпорядження майном, яке закріплене за Академією наук і використовується для діяльності, передбаченої її статутом.
Згідно зі статутом Академії наук України, затвердженим загальними зборами Академії наук України 20.03.92, основні й оборотні фонди та інше майно Академії наук є загальнодержавною власністю; права власника держмайна Академії наук не надано.
3. Питання правомірності дій Фонду держмайна України щодо державного майна, переданого у користування Академії наук України, вивчалося Міністерством економіки України, комісією ВР УкраЇни з питань економічної реформи і управління народним господарством, а також Кабінетом Міністрів України.
За висновками цих органів, дії Фонду держмайна при укладенні договору оренди з організацією орендарів підприємства "Академтеплоенерго" відповідають нормам законодавства, чинного на момент укладення договору оренди.
За таких обставин протест Генеральної прокуратури України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 97, 98 АПК України ( 1798-12 ), президія ПОСТАНОВИЛА:
1. Протест в.о. Генерального прокурора України відхилити.
2. Постанову арбітражної наглядової колегії ВАС України від 11.08.93 N 04-1/ЦА-109/6-8/94 залишити без змін.
Надруковано: "Вісник Вищого Арбітражного Суду України", N 2, 1995 р.