АРБІТРАЖНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
23.02.2001 Справа N ...
Про перевірку в порядку нагляду
Голова суду
розглянувши заяву Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) про перевірку в порядку нагляду рішення арбітражного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) до ДПІ про визначення недійсним рішення ДПІ
Рішенням арбітражного суду визнано недійсним рішення ДПІ про застосування і стягнення фінансових санкцій за порушення податкового законодавства до ТОВ.
Не погоджуючись з рішенням, ДПІ в заяві про перевірку рішення в порядку нагляду просить його скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіркою матеріалів справи встановлено:
ДПІ було прийнято рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, згідно з яким до ТОВ застосовано фінансові санкції.
Підставою для прийняття рішення послужив акт документальної перевірки ТОВ.
1. Модернізація і реконструкція основних фондів,
придбання МШП
Актом перевірки було встановлено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ було укладено договори на оренду (оперативний лізинг) приміщень, використовуваних ТОВ.
ДПІ вважає, що ТОВ неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з модернізацією, ремонтом, реконструкцією та іншими видами поліпшень основних засобів, узятих в оперативну оренду, обслуговування електрогосподарства, послуги з виготовлення рекламних коробів, послуги з виготовлення інформаційних носіїв зовнішньої реклами, послуги з установлення лінії сигналізації.
В акті ДПІ посилається на пп. 8.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) і п. 8.4 Інструкції про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва, затвердженої наказом Мінстатистики України від 28.03.96 р. N 93.
Крім того, на думку перевіряючих, ТОВ, порушуючи пп. 5.3.2 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ), неправомірно віднесло до складу валових витрат витрати, пов'язані з реконструкцією складу запасних частин, і основні засоби, що підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону, - каміни обігрівальні, скловітрини, факс-модем тощо.
Суд вважає, що виготовлені підприємством ТМЦ відносяться до категорії малоцінних швидкозношуваних предметів, критерії віднесення до яких визначено пунктом 47 постанови КМУ N 250 "Про організацію бухгалтерського обліку в Україні", і не можуть вважатися реконструкцією орендованого об'єкта.
Окремі ТМЦ ТОВ віднесло до складу валових витрат на підставі постанови N 250 , що на момент складання акта перевірки втратила чинність, однак діяло в податковому періоді, відображеному в акті перевірки.
Віднесення до складу валових витрат з придбання (виготовлення) товарно-матеріальних цінностей здійснено ТОВ обгрунтовано відповідно до наказу Мінфіну України від 24.07.97 р. N 159 , наказу Мінфіну України від 17.12.98 р. N 258 та інших нормативних актів.
2. Податок на додану вартість
Підставою для донарахування податку на додану вартість згідно з актом перевірки стали ті обставини, що ТОВ віднесло до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого в звітних періодах у зв'язку з придбанням товарів, послуг, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.
Оскільки суд установив правомірність включення до складу валових витрат зазначених в акті перевірки сум, то ТОВ має право на податковий кредит, а тому рішення і в цій частині підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, рішення арбітражного суду відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.
Керуючись ст. 106 - 108 АПК України ( 1798-12 ), - ухвалив:
Рішення арбітражного суду залишити без зміни, а заяву ДПІ - без задоволення.
"Податки та бухгалтерський облік", N 57 (511), липень 2002 р.