ПРЕЗИДІЯ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
ПОСТАНОВА
09.06.94
Про неправильність відмови в приватизації жилого будинку
(Витяг)
У серпні 1993 р. Г. звернулася до Ковельського районного суду з позовом до радгоспу ім. Свердлова Ковельського району про неправильність відмови в приватизації жилого будинку. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 1989 р. живе в будинку N 31 по вул. Молодіжній в с. Дроздні Ковельського району. 30 червня 1993 р. вона звернулась до відповідача з заявою про приватизацію займаного її сім'єю житла, однак їй у цьому було відмовлено.
Рішенням Ковельського районного суду від 27 серпня 1993 р. позов Г. задоволений. Адміністрацію радгоспу ім. Свердлова Ковельського району зобов'язано підписати документи на приватизацію належного радгоспу жилого будинку N 31 по вул. Молодіжній в с. Дроздні Ковельського району. Ухвалою судової колегії в цивільних справах Волинського обласного суду від 30 вересня 1993 р. це рішення залишено без зміни.
У протесті заступника Голови Верховного Суду України порушувалось питання про скасування зазначених судових рішень. Президія Волинського обласного суду визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що спірний будинок належить відповідачеві, але згідно з чинним законодавством він втратив статус службового жилого приміщення, а тому може бути об'єктом приватизації. Висновки суду першої інстанції визнала правильними і судова колегія обласного суду.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд не з'ясував всебічно обставин справи.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказував, що спірний будинок є службовим. Однак суд цих заперечень не перевірив і не навів у рішенні відповідних доводів, чому він не взяв їх до уваги.
Проте після винесення судом рішення до матеріалів справи додано архівні матеріали, зокрема, копію рішення Ковельської районної Ради народних депутатів від 31 серпня 1989 р. про затвердження рішення зборів уповноважених членів колгоспу ім. Свердлова про включення до числа службових спірного будинку та про надання його головному бухгалтеру Г.
Але при розгляді справи ці документи не були предметом перевірки та оцінки судом першої інстанції. Пославшись на постанову Кабінету Міністрів України від 11 липня 1992 р. N 391 "Про зміну та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду УРСР з питання надання приміщень у будинках радгоспів", суд дійшов висновку, що радгоспні квартири втратили статус службових. Питання ж про те, чи належить спірний будинок до числа службових після перетворення колгоспу в радгосп суд ретельно не перевірив і не з'ясував, чи поширюється дія згаданої постанови на приміщення, які ще до її прийняття включені до числа службових за рішенням виконкомів відповідних Рад народних депутатів.
Виходячи з наведеного, президія Волинського обласного суду скасувала судові рішення в справі та направила її на новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.