ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
ЛИСТ
09.01.2003 N 14-17-2-С1766/73
Щодо регулювання орендних відносин
Якщо земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) виділена в натурі (на місцевості) і видано державний акт на право власності на землю, то орендні відносини регулюються Законом України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (далі - Закон).
Відповідно до статті 6 Закону ( 161-14 ) орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння й користування земельною ділянкою. Форми, умови та порядок укладання договору оренди землі визначаються відповідно до закону. Згідно зі статтею 21 Закону умови договору оренди щодо розміру плати можуть змінюватись. Плата може збільшуватись або зменшуватись.
Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації (стаття 16). Відповідно до статті 18 Закону ( 161-14 ) Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.98 р. N 2073 затвердив Порядок державної реєстрації договорів оренди землі. Відсутність у договорі оренди однієї із умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації, а також для визнання договору недійсним. Пунктом 16 постанови встановлено, що рішення про відмову в державній реєстрації може бути оскаржене в судовому порядку.
Орендні відносини щодо земельної частки (паю) регулюються Типовим договором оренди земельної частки (паю) (зі змінами, внесеними наказом Держкомзему України N 166 від 24.09.2001 року). Орендна плата може бути грошовою, натуральною й відробітковою. Розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін, але не може бути меншою від розміру, встановленого чинним законодавством. Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в місцевій раді.
Водночас, відповідно до Указу Президента України від 13.09.2002 р. N 830/2002 "Про внесення змін до статті 1 Указу Президента України від 02.02.2002 року N 92", рекомендовано запровадити плату за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка від визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
Отже, в Комітеті вважають, що, враховуючи норми чинного законодавства, фінансово-економічну спроможність орендаря та досягнення взаємної згоди сторін, сільська рада не може відмовити у реєстрації договору оренди земельної частки (паю).
Заступник Голови Комітету В.Жмуцький
"Урядовий кур'єр", N 26, 11.02.2003 р.