ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
06.12.2002 Справа N 13/442
Про стягнення з відповідача одержаної виручки та штрафу
Суть спору:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача одержаної виручки 544,70 грн. та штрафу в сумі 1089,4 грн. відповідно до рішення N 13 від 16.07.2002 року Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області, в зв'язку з порушенням відповідачем ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ).
Відповідач у відзиві на позов повідомив про не визнання позовних вимог. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на невірне застосування позивачем терміну "ціна виробника (митна вартість)" та не погоджується з застосуванням позивачем визначення "ціни виробника" як "первісної вартості", відповідно до листа Мінекономіки N 32/5-5/342 від 19.04.2002 року, який, на думку відповідача, носить рекомендаційний характер і не має законодавчо-нормативної сили.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
16 липня 2002 року державної інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області винесено рішення N 13 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" ( 507-12 ).
Позивач посилається на порушення відповідачем вимог розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації N 64 від 7.02.2002 року "Про торгівельні надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення", яке зареєстровано управлінням юстиції в Чернігівській області від 11 лютого 2002 року за N 6/394.
Відповідно до вказаного розпорядження встановлено граничні торгівельні надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення при реалізації населенню через аптечну мережу - на рівні не вище 35% оптової ціни виробника (митної вартості).
Позивачем складено 8 липня 2002 року акт N 0001092, відповідно до якого позивачем розраховано необгрунтоване отримані суми виручки внаслідок завищення відповідачем торгівельної надбавки на лікарські засоби за період з березня по червень 2002 року.
Як свідчить акт перевірки та матеріали справи, позивач в обгрунтування факту порушення відповідачем рівня граничної торгівельної надбавки посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 року N 1499 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ", постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських Рад щодо регулювання цін (тарифів)", розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації N 64 від 8.02.2002 року, лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 32/5-5/342 від 19.04.2002 року, відповідно до якого Міністерство вважає, що при визначенні оптової ціни виробника (митної вартості) необхідно враховувати вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
Позивач вважає порушенням відповідачем нарахування торгівельної надбавки, яка перевищує граничний рівень. Позивачем здійснено розрахунок штрафу та суми виручки, в основу якого покладено ціну товару - первісну вартість (закупівельну ціну),
Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3.12.2001 року N 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за N 1047/6238, пунктом 1.4 встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинними в періоді, що перевіряється, порядку встановлення і застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади" ( 493/92 ) нормативні акти, які видаються Міністерством, іншими органами державної влади, органами господарського управління та контролю, що мають міжвідомчій характер, підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.
Як свідчить лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 32/5-5/342 від 19.04.2002 року, не містить написів про державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а має рекомендаційний характер.
Іншого документального обгрунтування визначення "оптової ціни виробника" позивачем суду не надано.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів N 1598 від 5 жовтня 1998 року встановлено Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України.
Як свідчать подані документи, позивачем не застосовано при здійсненні перевірок підприємства відповідача порядку формування ціни від митної вартості.
За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність вини відповідача, необгрунтоване застосування позивачем при складенні акту N 0001092 від 8 липня 2002 року при визначенні "оптової ціни виробника (митної вартості)" листа Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 32/5-5/342 від 19.04.2002 року та нарахування в зв'язку з цим штрафу та вилучення суми виручки у відповідача, відповідно до рішення N 13 від 16 липня 2002 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку відповідача відсутнє порушення вимог розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації N 64 від 7.02.2002 року, яким встановлено торгівельні надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення при реалізації населенню через аптечну мережу на рійні 35% оптової виробника (митної вартості).
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 1, 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12), ст.ст. 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12), суд ВИРІШИВ:
в позові відмовити.
"Провізор", N 4, лютий 2003 р.