ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ
31.01.2003

Про визнання недійсною постанови від XX.10.2002 року

За позовом
до

Треті особи:


 
Відкритого акціонерного товариства "XXX"
Відділу Державної виконавчої служби Ш-ського
районного управління юстиції у м. Києві
Державна компанія з експорту та імпорту продукції і
послуг військового та спеціального призначення
"УУУ";
Прокуратура м. Києва 
Представники:
Від позивача
Від відповідача
Від третьої особи:
Від прокуратури: 

Присутні
Присутні
Присутні
Присутні 

Рішення винесено відповідно до ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ).

Обставини справи: Позивач за справою - Відкрите акціонерне товариство "XXX" - звернувся до суду з вимогами до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Ш-ського районного управління юстиції у м. Києві - про визнання недійсною постанови від XX.10.2002 р. про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження N 1 від XX.07.2002 р., щодо виконання відповіді на претензію N 1 від XX.06.2002 р. ВАТ "XXX" та скасування постанови N 1 від XX.10.2002 р. про арешт коштів боржника ДК "УУУ".

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Позивач доповнив свої позовні вимоги до Відповідача та просить:

- визнати постанову ВДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві від XX.10.2002 р. в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження N 1 від XX.07.2002 р. недійсною; відновити виконавче провадження;

- зобов'язати Відповідача винести нову постанову про арешт коштів боржника ДК "УУУ".

За клопотанням Позивача від XX грудня 2002 року було ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.

Керуючись ст.ст. 27, 29 ГПК України ( 1798-12 ), суд виніс ухвалу по справі N 2, якою було залучено до участі у розгляді представника Прокуратури м. Києва в інтересах держави та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДК "УУУ". Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про те, що постанова від XX.10.2002 р. була винесена після розгляду скарги ДК "УУУ" від XX.10.2002 року. В результаті розгляду вищезазначеної скарги начальником відділу ДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві було встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження N 1 була винесена без перевірки обгрунтованості та законності заяви АТ "XXX" від XX.07.2002 року, а постанова про арешт коштів боржника N 1 є незаконною, так як підписана іншим державним виконавцем, тому просить суд відмовити Позивачу у позові.

Представник третьої особи проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження N 1 була винесена безпідставно, а постанова про арешт коштів боржника N 1 є незаконною, так як підписана іншим державним виконавцем, тому просить суд відмовити Позивачу у позові.

Представник Прокуратури проти позову заперечує, обгрунтовуючи це тим, що наведені доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та законодавству. Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, судом було встановлено:

У відповідності із змінами, внесеними в ч. 5 ст. 8 ГПК України (1798-12), якою визначено, що якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), виконавче провадження N 1 було відкрите на підставі відповіді на претензію N 1 від XX.06.2002 року ВАТ "XXX" за заявою ВАТ "XXX" XX.07.2002 року.

06.10.2002 року ДК "УУУ" була подана скарга до ВДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві на дії державного виконавця щодо винесеної ним постанови від XX.10.2002 року N 1 про арешт коштів боржника з проханням її скасувати, як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує їх права та охоронювані законом інтереси.

XX жовтня 2002 року начальником відділу державної виконавчої служби Ш-ського районного управління юстиції у м. Києві Г. було винесено постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження N 1 від XX.07.2002 року щодо виконання відповіді на претензію N 1 від XX.06.2002 року ВАТ "XXX" про стягнення з ДК "УУУ" на користь ВАТ "XXX" 26618923 грн., 00 коп. як винесену неправомірно, так як у відповіді на претензію чітко не вказано, чи згоден боржник платити борг, та не враховано, що ДК "УУУ" визначено Указом Президента України N 6 від XX.06.99 року уповноваженим державою представником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, та скасовано постанову про N 1 від XX.10.2002 року про арешт коштів боржника ДК "УУУ".

Судом встановлено, що в скарзі від XX.10.2003 року ДК "УУУ" не просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження N 1 та не зазначає про незаконність її порушення, тому посилання начальника ВДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві на відповідну скаргу в постанові від XX.10.2002 року як підставу для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження N 1 є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству - ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

Що стосується того, що в відповіді на претензію чітко не зазначена згода боржника платити борг, то законодавством не встановлюється вимога щодо згоди про сплату заборгованості, чинне законодавство встановлює лише вимогу щодо визнання суми боргу боржником. Саме, ч. 6 ст. 8 ГПК України ( 1798-12 ), встановлено, що установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму.

Стосовно того, що ДК "УУУ" визначений Указом Президента України N 640/99 від 12.06.99 року уповноваженим державою представником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції та послуг військового та спеціального призначення, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, то у відповідності до Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України "Про власність" (697-12), "Про підприємництво" ( 698-12 ), "Про підприємства" ( 887-12 ) тощо встановлено рівність всіх форм власності на майно та організаційної форми підприємства. Вищезазначеним Указом Президента України на ДК "УУУ" покладені додаткові завдання та надані права по вдосконаленню державного регулювання у сфері військово-технічного співробітництва, укладення відповідних договорів і контрактів. Даний Указ не звільняє ДК "УУУ" від виконання зобов'язань за укладеними договорами. Діяльність виконавчої служби по примусовому виконанню договірних зобов'язань між ДК "УУУ" та ВАТ "XXX" не стосується таємної інформації, і не містить відомостей, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України. Відзив на претензію та номери банківських рахунків не є державною таємницею у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про державну таємницю" (3855-12).

При розгляді матеріалів справи, судом встановлено, що XX.10.2002 року ВАТ "XXX" звернулося до ВДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві з заявою про заміну державного виконавця - М., яка здійснює виконавче провадження N 1 у зв'язку з тим, що вона знаходиться на учбовій сесії. Начальником ДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві 03.10.2002 року був виданий наказ про передачу виконавчого провадження N 1 іншому державному виконавцю ділянки N 1 - Р. В межах виконавчого провадження N 1 була винесена постанова про арешт коштів боржника N 1. Дана постанова була підписана державним виконавцем Р. в межах її повноважень, прізвище та ініціали були державного виконавця М.

Відповідна помилка при підготовці документа не тягне за собою його незаконності, та не може бути підставою для визнання його недійсним, як таку, що не відповідає чинному законодавству, але така помилка може ускладнювати здійснення виконавчого провадження, тому суд вважає за доцільне зобов'язати ВДВС Ш-ського РУЮ у м. Києві винести нову постанову про арешт коштів боржника.

Отже, постанова про накладення арешту на майно боржника N 1 від XX.10.2002 року підлягає скасуванню, так як в постанові вказано прізвище державного виконавця М., а зазначається підпис іншого державного виконавця Р.

На підставі ст.ст. 8, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ), ст. 18, 85 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати постанову відділу державної виконавчої служби Ш-ського районного управління юстиції у м. Києві від XX.10.2002 року в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження N 1 від XX.07.2002 року недійсною.

Відновити виконавче провадження.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ш-ського районного управління юстиції у м. Києві видати нову постанову про арешт коштів боржника - ДК "УУУ".

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Документи що посилаються на цей