МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
ЛИСТ
22.07.2003 N 19-36/1414
Щодо врегулювання окремих аспектів
здійснення державних закупівель
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (434-15) Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації державних закупівель затвердив низку наказів щодо врегулювання окремих аспектів здійснення державних закупівель та надає роз'яснення до їх застосування.
I. Щодо наказу Мінекономіки від 20.05.2003 N 128
"Про затвердження порядку приймання
та публікування оголошень
щодо державних закупівель
в інформаційно-аналітичному бюлетені
"Вісник державних закупівель"
З метою впорядкування публікації оголошень у бюлетені "Вісник державних закупівель" цим наказом установлено, що публікація оголошень щодо державних закупівель здійснюється:
безкоштовно, якщо оголошення подаються замовниками, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" є розпорядниками бюджетних коштів, а також Національним банком України, його підрозділами, державними цільовими фондами, фондами соціального страхування та Пенсійним фондом України;
на платній основі, якщо оголошення подаються іншими замовниками. Розмір плати за надання оголошень щодо державних закупівель установлюється Державним підприємством "Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель".
Слід підкреслити, що відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 до розпорядників бюджетних коштів відносяться як головні розпорядники коштів, так і розпорядники коштів всіх нижчих рівнів - бюджетні установи, які розміщують оголошення щодо державних закупівель в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель" безкоштовно.
Разом з цим, одержувачі коштів - підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм - здійснюють публікацію оголошення щодо державних закупівель в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель" на платній основі.
Встановлення належності суб'єкта до розпорядника або одержувача здійснюється на основі одного з наступних документів:
1) довідки (копії довідки) органу статистики про включення суб'єкта до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, якою визначено правовий статус суб'єкта (розпорядники коштів зазначаються як бюджетні установи, організації, які мають бюджетне фінансування, а одержувачі не є бюджетними установами, організаціями);
2) документів щодо використання бюджетних коштів, а саме: розпорядники коштів керуються кошторисами, а одержувачі - планом використання бюджетних коштів.
Порядком, затвердженим даним наказом, встановлено дві форми подання оголошень - особисто або телефаксом. При цьому, у разі подання оголошення телефаксом замовник згодом повинен надіслати до редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" оригінал оголошення з зазначенням реєстраційного номера, присвоєного редакцією при прийманні оголошення телефаксом (реєстраційний номер оголошення повідомляється працівником редакції при прийманні оголошення).
1. Щодо внесених змін до наказу Мінекономіки від 04.12.2000 N 264 "Про затвердження Порядку розгляду скарг постачальників (виконавців) щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти"
Розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю, та прийняття відповідних рішень щодо них у разі фінансування закупівлі за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів здійснюється Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, головними управліннями економіки облдержадміністрацій (міських у Києві і Севастополі) тільки за дорученням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (далі - Мінекономіки).
Тобто всі без виключення скарги мають надходити на розгляд Мінекономіки, у тому числі пересилатися Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, головними управліннями економіки облдержадміністрацій (міських державних адміністрацій у Києві і Севастополі) у разі надходження скарг до них. Після надходження скарги Мінекономіки здійснює її розгляд в установленому порядку або може доручити її розгляд Міністерству економіки Автономної Республіки Крим, головним управлінням економіки облдержадміністрацій (міських державних адміністрацій у Києві і Севастополі) у разі фінансування закупівлі за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
При цьому, пункт 7 Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки від 04.12.2000 N 264 , тепер не зобов'язує відмовляти скаржнику у розгляді скарги, якщо не виконані умови цього пункту, а лише надає право на відмову у її розгляді.
2. Щодо внесених змін до наказу Мінекономіки від 07.12.2000 р. N 268 "Про порядок погодження Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України окремих процедур державних закупівель"
Погодження застосування замовниками окремих процедур державних закупівель відповідно до законодавства у разі фінансування закупівлі за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів здійснюється Міністерством економіки Автономної Республіки Крим, головними управліннями економіки облдержадміністрацій (міських адміністрацій у Києві і Севастополі) тепер тільки у тому разі, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суми, еквівалентної 200 тисячам євро (4 мільйонам євро - для робіт). В усіх інших випадках, погодження здійснюється Мінекономіки.
Пункт 1.3 Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки від 07.12.2000 N 268 , яким встановлені необхідні для подання замовниками на погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника матеріали, доповнений абзацом щодо обов'язкового надання копії протоколу (протоколів) тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника, завіреної власною печаткою замовника. Цей протокол надається замовником незалежно від підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Крім цього, цей пункт доповнений абзацами щодо обов'язкового подання обгрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника за встановленими формами (додаток 1 і 2 до Порядку) у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) та у разі виникнення нагальної потреби в здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити. При цьому, такі обгрунтування базуються на конкретній причині, яка повинна бути об'єктивною, обов'язково підтверджуватися експертними, нормативними, технічними та іншими документами відповідних органів (організацій).
Таким чином, пакет документів для погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, який подається замовником до Мінекономіки, складається з таких матеріалів:
1) обов'язкові складові у всіх випадках:
лист-звернення у довільній формі на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до умов застосування цієї процедури, зазначених у частині другій статті 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14), з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);
копія протоколу (протоколів) тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника, завіреної власною печаткою замовника; проект договору про закупівлю;
2) додаткова складова (в залежності від підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника):
первинний договір про закупівлю та звіт про проведення попередніх процедур закупівлі - у зв'язку з потребою здійснення додаткових поставок чи проведення додаткових робіт первинним учасником;
техніко-економічне обгрунтування за встановленою формою у разі потреби застосування процедури закупівлі в одного учасника через відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником і при цьому немає альтернативи;
нотаріально завірені копії зареєстрованих відповідно до законодавства договорів, що підтверджують наявність авторських прав, у разі закупівлі, пов'язаної із захистом авторських прав;
обгрунтування за встановленою формою у разі виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
3. Щодо внесених змін до наказу Мінекономіки від 26.12.2000 N 280 "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти"
Відповідно до внесених змін:
1) органам місцевого самоврядування рекомендовано створити постійно діючі єдині тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (єдиний районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою.
У разі прийняття рекомендації та створення відповідною радою єдиного постійно діючого тендерного комітету для проведення процедур закупівлі за кошти відповідного місцевого бюджету замовником визнається ця рада, яка в даному випадку діє в інтересах платника (платників) - розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету, що фіксується згодом у багатосторонньому договорі про закупівлю (замовник - відповідна рада, платник - фактичний розпорядник (одержувач) коштів та учасник - переможець процедури закупівлі, обраний за її результатами);
2) на рівні організації - головного розпорядника державних коштів за потреби може бути створено більше ніж один тендерний комітет для організації і проведення процедур закупівель визначених окремих категорій предметів закупівлі. Тобто у разі створення кількох тендерних комітетів обов'язково у рішенні про їх створення мають бути встановлені відповідні категорії предметів закупівель (наприклад, наукові дослідження і розробки, матеріально-технічне забезпечення тощо);
3) керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у формі відповідного розпорядчого акта та є уповноваженою на підписання договорів про закупівлю посадовою особою. Тобто, якщо керівник організації-замовника не надає права підписання договорів про закупівлю іншій посадовій особі, то лише керівник може бути головою тендерного комітету. В іншому разі, якщо керівник своїм рішенням призначає головою тендерного комітету іншу посадову особу, то такій особі обов'язково повинно бути надано право підписання договорів про закупівлю.
III. Щодо наказу Мінекономіки від 27.06.2003 N 165
"Про порядок визначення предмета закупівлі
за державні кошти"
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) замовник не має трава ділити закупівлю на частини з метою уникнути застосування конкурентних процедур (торгів), передбачених цим законом, з урахуванням частини першої зазначеної статті 14, яка визначає основною процедурою закупівлі відкриті торги. Тобто замовник зобов'язаний здійснювати закупівлю, враховуючи необхідність раціонального і економічного витрачання бюджетних коштів, забезпечення максимальної конкуренції та прозорості під час здійснення закупівлі.
З метою більш чіткого визначення предмета закупівлі у контексті забезпечення належного виконання частини першої статті 2 Закону, у якій встановлені нижні вартісні межі застосування процедур державних закупівель, та вказаної частини третьої статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1469 "Про організаційні заходи функціонування системи державних закупівель" (із змінами та доповненнями) Мінекономіки наказом від 27.06.2003 N 165 затвердило Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.
Згідно з цим Порядком визначення предмета закупівлі робіт за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (визначення терміна "роботи") з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 N 174 , на підставі загальної кошторисної вартості виконання робіт за весь період їх виконання.
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг (далі - продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзаців сьомого, дев'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 N 822 , у межах бюджетного призначення на відповідний рік у такому порядку:
предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п'ятого знака класифікатора (класифікаційне угрупування "категорія"). При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев'ятого знака класифікатора (класифікаційні угрупування "підкатегорія" і "тип");
предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, може визначатися показником дев'ятого знака класифікатора (класифікаційне угрупування "тип"), якщо замовник здійснює у межах обсягу бюджетного призначення на відповідний рік закупівлю лише однієї позиції цієї продукції в межах показника п'ятого знака класифікатора (класифікаційне угрупування "категорія").
Наприклад, категорія "Устаткування для автоматичного оброблення інформації" (5-й знак) містить, зокрема, підкатегорії (6-й знак) "Пристрої введення і виведення", "Пристрої запам'ятовувальні". У свою чергу, підкатегорія "Пристрої введення і виведення" містить, зокрема, типи (9-й знак) "Принтери, плотери", "Клавіатури, сканери", "Дисплеї візуальні", а підкатегорія "Пристрої запам'ятовувальні" містить типи "Пристрої запам'ятовувальні на магнітних дисках", "Пристрої запам'ятовувальні на оптичних дисках". Таким чином, якщо за бюджетним призначенням (тобто річний обсяг коштів) замовник буде здійснювати закупівлю принаймні двох типів продукції (9-й знак), наприклад, "Дисплеї візуальні" і "Пристрої запам'ятовувальні на магнітних дисках" у межах однієї категорії (5-й знак), назва предмета закупівлі є назвою цієї категорії - у даному прикладі "Устаткування для автоматичного оброблення інформації". При цьому, допускається встановлення частин предмета закупівлі як за підкатегоріями (6-й знак), так і за типами (9-й знак). Наприклад, в оголошенні предмет закупівлі може визначатися таким чином:
1) або лише як "Устаткування для автоматичного оброблення інформації" 12 одиниць. У цьому разі, у тендерній документації замовник докладніше описує конкретні типи цього устаткування;
2) або як "Устаткування для автоматичного оброблення інформації" у складі (за частинами):
- "Дисплеї візуальні" - 6 одиниць
- "Клавіатури, сканери" - 6 одиниць.
Другий варіант у даному прикладі є більш прийнятним, оскільки наведена категорія містить досить широкий перелік типів продукції.
В іншому разі, якщо за бюджетним призначенням (тобто річний обсяг коштів) замовник у межах категорії (5-й знак) буде здійснювати закупівлю лише одного типу продукції (9-й знак), наприклад, "Дисплеї візуальні", то назва предмету закупівлі є назвою цього типу - "Дисплеї візуальні".
Визначену відповідно до такого порядку назву предмета закупівлі продукції замовники вказують в оголошенні про торги, запрошенні (у разі проведення торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій і закупівлі в одного виконавця), повідомленні й оголошенні про результати процедури закупівлі, у тендерній документації та звіті про результати здійснення процедури закупівлі. При цьому, у разі намірів замовника надавати можливість учасникам торгів подавати свої тендерні пропозиції до окремих частин предмета закупівлі, замовник повинен вказати це в оголошенні (запрошенні) про торги та навести докладний опис частин (кількісний, якісний) у тендерній документації. У такому разі допускається встановлення розміру тендерного забезпечення (у разі його вимоги) в оголошенні і тендерній документації як певного відсотка від ціни тендерної пропозиції.
Виконуючий обов'язки Міністра економіки та з питань європейської інтеграції В.Першин