А борги повертати треба
Минуло більше місяця відтоді, як набрав чинності Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Як відомо, Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2003 р. N 976 затвердив Порядок погашения боргів і форму договору, що мають укладати боржники з житлово-комунальними підприємствами про погашения заборгованості.
Слід зауважити, що сума заборгованості населення за житлово-комунальні послуги досягла значних роэмірів і нині перевищує 13,0 млрд.грн. Не заглиблюватимусь у причини, що призвели до такої ситуації, зауважу лиш вони різні: об'єктивні і суб'єктивні. Та хоч якби там було, але повертати борги доведеться всім, адже за газ, воду, електроенергію Держкомжитлокомунгосп сплатив значні гроші. Та й для нормального функціонування галузі потрібні кошти, які в ринкових умовах господарювання ніхто комунальникам не подарує.
Однак я розумію й тих наших читачів, які не хотіли б энову опинитись серед порушників закону і звертаються до редакції із різними запитаннями: борги якої давнини підлягають реструктуризації, яким є порядок укладення договорів з ЖЕКом,чи нараховуватимуть пеню на поточні рахунки за житлово-комунальні послуги тощо. Їх турбує, що на них очікує, якщо вони не зможуть повернути обумовлену суму в договірний термін, автори багатьох листів взагалі висловлюють сумнів щодо реальності встановленого в Законі терміну погашення боргів.
Отже, перший висновок, який можна эробити, читаючи редакційну пошту, необізнаність багатьох читачів із змістом і суттю ухваленого Закону. Тому, передусім, хочу зауважити: цей законодавчий акт стосується лише тих, хто має заборгованість з квартирної плати, плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, електроенергію тощо).
Згідно з ухваленим Законом власники житлових будинків, квартир та наймачі житлових приміщень мають можливість реструктуриэувати заборгованість, що утворилась на 1 липня 2003 р., за термін до 60 місяців, залежно від суми заборгованості та рівня сукупного доходу сім'ї на дату реструктуризації. Для реструктуриэації заборгованості громадянин має укласти з житлово-комунальним підприємством договір про щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.
На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума поточних платежів та платежів э погашення заборгованості має не перевищувати 25% доходів, що визначаються на час нарахування субсидій для працюючих громадян, і 20% - для пенсіонерів та інших осіб, котрі отримують будь-які види соціальної допомоги. Якщо доходу громадянина не вистачає для повного погашения боргу, строк дії договору продовжується за письмовою заявою громадянина до повного його погашення. На громадян, які уклали договори, поширюється чинний порядок нарахування субсидій на оплату житло-вокомунальних послуг зі сплати поточних платежів.
У разі несвоєчасного внесення плати за договором нараховують пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення, але не більше 100 % загальноі суми боргу, за умови відсутності перед громадянином заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та будь-яких інших видів соціальної допомоги.
Заборгованість з громадян, які не уклали договір і не сплачують поточні платежі, буде стягнуто житлово-комунальними підприємствами за рішенням суду.
Другу групу звернень до редакції становлять листи, автори яких берутъ під сумнів, чи взагалі потрібен цей закон, мовляв, навіщо встановлювати такі нереальні терміни погашення боргів. До того ж, якщо громадяни затримаються з виплатою, то їм все одно договір переглянуть і продовжать термін розрахунків. Що це?
Ці запитання ми адресували авторам Закону. Нещодавно на них відповідали керівники Державного комітету житло-вокомунального господарства, які зустрілися з журналістами столиці й спробували розтлумачити, хто, коли й за що має платити. Вони пропонують законослухняним громадянам, які мають борги, брати паспорти, довідки про склад сім'ї і доходи всіх її членів і нести їх у ЖЕКи разом із заявою, в якій просити реструктуризувати борги і перелічити житлово-комунальні послуги, за які вони готові розплатитись. Там з ними буде укладено договір визначеної форми, а їхній підпис буде гарантією, що за обумовлений строк борг буде погашено.
Та життя нині складне й непередбачуване. Раптом ви не зможете дотримати погодженого терміну сплати: чи захворіли, чи вам вчасно не видали зарплату й т.ін.Тоді необхідно подати в ЖЕК нову довідку про доходи сім'ї. Це буде підставою для відстрочки розрахунків. Однак слід пам'ятати, що цю відстрочку дає не ЖЕК, а спеціально створені комісії з розгляду питань реструктуризації заборгованості. Нині такі органи створюють в кожному місті, районі. Ці комісії уважно вивчатимуть і прийматимуть рішення в кожному конкретному випадку.
Та чи не найбільше читачів цікавлять санкції, передбачені законом у разі порушення умов договору, а також злісного ухиляння від сплати за комунальні послуги. Керівники галузі погоджуються з тим, що пеня розміром 0,01 % загальної суми боргу - досить умовне покарання, адже це дорівнює лише 1 коп. на 100 грн. Санкції спрямовані не стільки проти пенсіонерів і малозабезпечених сімей, які і без того прагнуть вчасно розрахуватись за спожиті послуги та енергію. Йдеться, передусім, про тих громадян, які мають змогу вчасно сплачувати кошти, але не платять їх. Вони і в новому Законі шукають лазівки, аби знову не сплачувати свої борги.
Часом можна почути, мовляв, згщно з чинним законодавством строк позовної давності для стягнення подібних боргів становить три роки. Хіба Закон про реструктуризацію скасовує цей термін? Ні, не скасовує. Але я хотіла б попередити надто самовпевнених неплатників: нашим законодавством передбачено, що за непомірні борги можна залишитись без житла.
Мені не раз доводилося брати участь у розгляді в судових засіданнях справ про стягнення заборгованості з квартплати та комунальних платежів. Як правило, боржники визнають свої борги, однак все одно сплачувати не поспішають. Починають сплачувати лише після винесеного рішення вже на стадії виконавчого провадження, коли цим питанням займається виконавча служба.
На що тут слід обов'язково звернути увагу? Спочатку боржникові надається термін для добровільного погашення заборгованості, а в разі несплати державні виконавці описують і накладають арешт на його майно, в тому числі і на квартиру (якщо в боржника недостатньо коштів чи рухомого майна для погашення заборгованості), і передають на реалізацію через Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст", яке призначає і проводить прилюдні торги.
Як показує практика, в більшості випадків боржники відразу знаходять кошти для сплати боргу, тільки-но отримають повідомлення з виконавчої служби про передачу майна на реалізацію. Однак трапляються випадки, коли людина за борги таки втрачає своє житло.
Звичайно, краще до цього не доводити, а сплачувати належні платежі вчасно, адже це - обов'язок кожного громадянина. Якщо ж на 1 липня 2003 р. ви нікому нічого не заборгували, то ніяка пеня вам не загрожує, а реструктуризацією хай займаються ті, хто вчасно не вносив квартирну плату, плату за спожиті комунальні послуги та енергоносії.
"Праця і зарплата", N 36, 24.09.2003