ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.10.2001
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду
від 25.02.2002 )
Про розгляд касаційного подання на рішення арбітражного
суду м. Києва від 16.07.2001 у справі за позовом ТОВ СП "Юкон"
Вищий господарський суд України розглянув касаційне подання заступника Генерального прокурора України на рішення арбітражного суду м. Києва від 16.07.2001 у справі за позовом ТОВ СП "Юкон" до Київської регіональної митниці про визнання недійсною відмови у митному оформленні вантажу.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.07.2001 позов задоволено, спірний талон відмови у митному оформленні визнано недійсним, оскільки згідно з довідкою Міністерства фінансів України від 02.06.2000 N 316 позивач мав право на звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита при ввезенні товару за контрактом N 1/01 від 05.01.2000, що укладений відповідно до Гарантійної угоди між Національним банком України та Європейським банком реконструкції та розвитку від 16.12.94.
Статтею VI Стандартних положень та умов ЄБРР передбачено звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках цієї Угоди.
Доручення Кабінету Міністрів України не призупиняє дію міжнародних договорів.
Заступник Генерального прокурора України просить рішення суду у цій справі скасувати, відмовити ТОВ СП "Юкон" у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що Угода між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку не була ратифікована Верховною Радою України, згідно з Законом України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) встановлення та скасування пільг здійснюється Верховною Радою України. У зв'язку з частковим зупиненням дії статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.93 "Про Єдиний митний тариф" ( 4-93 ) після 13.11.99 позивач не мав права на пільги по сплаті мита та податків при ввезенні товарів на митну територію України.
Касаційна інстанція дослідила матеріали справи, заслухала представника СП "Юкон" і зазначає таке.
Відповідно до Гарантійної угоди від 16.12.94, яка укладена між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, боржнику надається кредит у розмірі 121185000 дол. США. Законом України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ) від 22.12.93 (пункт 2 статті 7) визначено, що ратифікації підлягають міжнародні договори з питань надання позики та кредиту.
У зв'язку з викладеним судова колегія касаційної інстанції зазначає, що при розгляді спору у першій інстанції судом безпідставно не враховано вимоги Закону України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ), тобто порушення матеріального права полягає у незастосуванні норм Закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на викладене кредитна угода набуває чинності згідно з нормами міжнародного права тільки після її ратифікації. СП "Юкон" не є стороною угоди. Певні пільги можуть надаватися у міждержавних договорах стороні по договору - державі Україні на двосторонній основі, а не приватній юридичній особі, яка не відповідає за зобов'язаннями держави.
При винесенні рішення не враховано, що згідно з Законом України "Про часткове зупинення дії статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 11.01.93 "Про Єдиний митний тариф України" ( 1159-14 ) мито сплачується на загальних підставах, якщо товари ввезені після 13.11.99. Позивачем товари ввезені за договором 05.01.2000, тобто після 13.11.99.
На час виникнення спірних правовідносин діє Закон України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), який має встановлювати податкові пільги, норми цього Закону помилково не застосовані при розгляді справи.
Таким чином, неправильне застосування матеріального права полягає у неврахуванні низки вищезазначених законодавчих актів, які діяли під час згаданих правовідносин.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 107, 108, 111-10, 111-11 ГПК (1798-12), судова колегія Вищого господарського суду України ПОСТАНОВИЛА:
1. Рішення арбітражного суду від 16.07.2001 у справі N 8/69 скасувати, касаційне подання задовольнити.
2. Відмовити СП "Юкон" у позові.