Скорочена і повна декларації з ПДВ: спільне і відмінне
Сьогодні декларація з ПДВ має 2 форми: першу зазвичай називають повною, а другу, з легкої руки Порядку № 166, — скороченою. Причому вибір будь-якої з них залежить зовсім не від бажання платника, тут діють певні правила, які ми розглянемо в даній публікації. Також поговоримо про те, в чому ці дві форми подібні і чим відрізняються, опишемо порядок переходу з однієї на іншу.
Народження нової форми декларації
Скорочена декларація з'явилася в 1998 році завдяки Указу № 857, який із загальної маси платників ПДВ виділив категорію осіб, у яких не було права на бюджетне відшкодування ПДВ (вони могли зарахувати від'ємну суму податку тільки в рахунок майбутніх платежів).
Трохи пізніше цю норму продублювали в Порядку № 166 (п.1.2 ), і з тих пір декларацію за скороченою формою подають новозареєстровані платники ПДВ, у яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ), тобто 61200грн.
Аналогічно звітують й особи, у яких суми ПДВ залишаються повністю в їх розпорядженні для цільового використання (абз.4 п.1.2 Порядку № 166): сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські товаровиробники,технопарки і заготівельні підприємства (п.11.21, п.11.29, абз.12 п.11.12 і п.11.35 Закону про ПДВ). Вони показують у скороченій декларації лише операції, що стосуються спеціальних режимів. Щоправда, заготівельним підприємствам у 2004 році доведеться подати повну декларацію (звичайно, при досягненні вказаного обсягу), оскільки дію п.11.35 Закону про ПДВ на поточний рік призупинено (п.49 ст.80 Закону про Держбюджет).
Тепер розповімо про те, що між повною та скороченою декларацією з ПДВ спільного і чим вони відрізняються.
Подібність
Ось, що у них однакове, то це податкові (звітні) періоди і, як наслідок, строки подання звітності.
I повну, і скорочену форми декларацій можна подавати як за підсумками місяця, так і за підсумками кварталу. Поквартально дозволено звітувати платникам податків, у яких обсяг оподатковуваних операцій за минулий рік не перевищив 7200 НМДГ (122400 грн.). Для цього зазначені особи за місяць до початку календарного року (тобто не пізніше 30 листопада) подають до податкового органу заяву. Однак з появою наказу № 466 квартальникам, що не перевищили за рік обсяг у 122400 грн., писати заяву не обов'язково: , той же період їм за умовчанням залишать і на наступний рік (абз.З п.2.4 Порядку № 166).
Нагадаємо, що новозареєстровані платники ПДВ, які ще не відпрацювали повного календарного року, повинні звітувати щомісяця (п.2.2 Порядку № 166). За якою формою — залежить від досягнутого обсягу оподатковуваних операцій (див. вище).
Відмінність
Відмінності описуваних форм у тому, що на підставі скброченої декларації за особовим рахунком у ДПІ проходить тільки додатна різниця між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом з ПДВ, тобто лише зобов'язання з ПДВ до сплати.
Якщо ж різниця від'ємна, то за особовим рахунком у ДПІ її не проводять, а враховують у наступному звітному періоді в рахунок зменшення зобов'язань. Тобто за даними скороченої декларації отримати відшкодування неможливо. Саме тому форми декларації мають різний зовнішній вигляд, Уточнюючі розрахунки, а також кількість і зміст супутніх додатків. Розповімо про такі особливості форм декларацій по порядку.
1. Зовнішній вигляд
Повна і скорочена декларації візуально дуже схожі: той же формат, практично однакова вступна частина, обидві складаються з 4 ідентичних розділів, правда, треті після 21 рядка не збігаються. До речі, їх подібність нерідко стає причиною неприємної штрафонебезпечної плутанини: замість скороченої декларації подають повну, і навпаки. Особливо часто це трапляється з тими платниками, які тільки починають працювати і подають майже порожні декларації.
Щоб уникнути подібної підміни, радимо уважно подивитися на поле "01" у вступній частині документа — там у дужках є назва декларації. У цьому полі скороченої декларації буде приписане слово в дужках (скорочена або повна).
Крім того, у скороченій формі немає полів "07", "08". У повній декларації ставлять відмітку про бюджетне експортне відшкодування.
Ми вже згадували, що розділи III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" обох форм відрізняються. У рядку 22.1 розділу III скороченої форми відображають суму ПДВ минулого звітного періоду, що зменшує суму податку, яка підлягає сплаті в поточному. Щоб заповнити рядок, що нас цікавить, необхідно заглянути в декларацію попереднього періоду і знайти показник рядка 24 з від'ємною різницею між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом з ПДВ. Якщо такий запис був, то його переносять до рядка 22.1 поточної скороченої декларації.
В рядку 22.2 фіксують додатний (від'ємний) результат Уточнюючого розрахунку (скороченого), якщо останній подавали до подання декларації за звітний період.
Зрозуміло, що повна декларація не потребує рядків, де відбувається накопичення від'ємного ПДВ і звідки його потім переносять. Адже в ній від'ємний ПДВ відразу показують до відшкодування в рядках 23, 24 або 25, вказуючи його порядок.
2. Різні додатки
"До повної форми декларації передбачено 3 додатки:
— додаток 1 "Розрахунок експортного відшкодування".
Його подають експортери, які мають право на "швидкісне" відшкодування: протягом ЗО днів з дня подання розрахунку (звичайно, якщо за підсумками звітного місяця у них одночасно є дані в рядках 2.1 і 21 декларації);
— додаток 2 "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість" (далі — додаток № 2).
Подають, коли в рядки 8 або 16 декларації заносять коригування і/або виправлення помилок податкових зобов'язань і податкового кредиту;
— додаток 3 "Розрахунок частини бюджетного відшкодування".
Складають платники, які продають товари (роботи, послуги) за нульовою ставкою на митній території України, за умови, що за підсумками звітного періоду в них одночасно заповнено рядки 2.2 і 21 декларації.
— додаток 4 "Розрахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість".
Подається на підставі вимог п.11.39 Закону про ПДВ.
У скороченої декларації лише один додаток — № 2 "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку недодану вартість (скороченої)". Він точнісінько (назву не враховуємо) повторює додаток № 2 до повної декларації, і подають його в тому випадку, коли рядки 8 або 16 скороченої декларації не пустують.
3. Уточнюючі розрахунки
Кожна декларація має свій Уточнюючий розрахунок, за допомогою якого виправляють помилки минулих періодів, їх уже сплутати неможливо.
Така різниця зумовлена, як вже було сказано, відсутністю права на відшкодування ПДВ у тих, хто подає скорочену декларацію.
Перехід з однієї декларації на іншу
Про скорочену декларацію необхідно задуматися тим суб'єктам, у яких обсяг оподатковуваних операцій не дотягує до 61200 грн. До них відносять:
— суб'єктів, які реєструються добровільно;
— які торгують за готівку.
Платникам, про яких йдеться, потрібно подавати скорочену декларацію доти, поки вони не напрацюють згаданого заповітного обсягу. А як тільки його досягнуть — складають повну декларацію.
Причому в розрахунку граничного обсягу (61200 грн.) беруть участь операції (див. лист ДПАУ від 13.12.2000р. №16641/7/16-1121):
— оподатковувані за ставкою 20% (рядок 1 декларації);
— оподатковувані за ставкою 0% (рядки 2.1, 2.2 декларації);
— звільнені від оподаткування (рядок4 декларації). Обсяг оподатковуваних операцій визначають без урахування ПДВ.
Отже, платнику податків слід щомісяця підраховувати обсяг оподатковуваних операцій за останній 12-мі-сячний період (фактично — знаходити суму показників рядків 5.2 декларацій за попередні 11 місяців (або за 3 квартали — при квартальному звітному періоді) і декларації за звітний період (місяць або квартал)) та порівнювати з величиною у 61200 грн.
Наприклад, якщо особа з місячним звітним періодом у березні досягла граничного обсягу, то повну декларацію вона повинна подати вже за березень.
Підкреслимо: при переході зі скороченої декларації на повну значення рядка 24 переносять з останньої скороченої декларації до рядків 8.3 і 8 повної декларації зі знаком "-" (пп.5.13.2 Порядку № 166). До того ж останню обов'язково подають з додатком № 2. Якщо, припустимо, його подають з повною декларацією за березень, то запис у ньому матиме приблизно такий вигляд: "Перенесення суми від'ємного ПДВ з рядка 24 скороченої декларації за лютий 2004 року".
I ось що ще важливо: перехід з повної декларації на скорочену законодавче не передбачений.
Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про ПДВ - Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.
2. Закон про Держбюджет — Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.03 р. №1344-IV.
3. Указ № 857 — Указ Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.98 р. № 857/98.
4. Порядок № 166 — Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.
5. Наказ № 466 — наказ ДПАУ "Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 30.09.03 р. № 466.
“Все о бухгалтерском учете”, № 35 (946), 15 квітня 2004 г.