Заповнюємо декларацію з ПДВ
Особливістю заповнення Декларації з податку на додану вартість (далі ПДВ) є те, що вона заповнюється тільки за звітний період без наростаючого підсумку з початку року. За періодичністю подання ділиться на щомісячну або щоквартальну, за формою — повною або скороченою. При заповненні декларації з ПДВ слід користуватися Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі Закон №168), Порядком заповнення та подання декларації з ПДВ від 30.05.97 №166 із змінами і доповненнями (далі — Порядок).
З 1 січня 2004 року слід врахувати податкові зміни стосовно ПДВ внесенні Законом України від 27.11.2003р. № 1344-IV "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (далі — Закон № 1344). Також слід врахувати зміни з 29.02.04р. внесені наказом ДПА України від 02.02.04р. № 63 "Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість", (далі — наказ № 63), які стосуються платників, які подають до декларації з ПДВ додаток 1 "Розрахунок експортного відшкодування" (доповнено рядками 4.1, 4.2, 5.1 та змінено рядок 6) та платників, на яких поширюється дія п.11.39 ст.11 Закону № 168 — імпортерів товарів за кодами УКТ ЗЕД 1001 10 00 90, 1101 90 99 00, 1002 00 00 00 (введено новий додаток 4 до декларації "Розрахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість"), а також внесено зміни у рядку 11 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ. Ці зміни необхідно було врахувати при поданні звітності за лютий та за 1 квартал поточного року. Кабінет Міністрів України Постановою від 23.03.04р. № 359 "Деякі питання, пов'язані із справлянням податку на додану вартість" затвердив "Порядок справляння до державного бюджету податку на додану вартість та обороту коштів податку через окремі поточні та/або реєстраційні рахунки платників цього податку із спеціальним режимом їх використання" (далі Порядок), яким передбачено внести зміни до форми податкової декларації з ПДВ. На сьогоднішній день, ще не затверджено нову форму декларації з ПДВ.
Технопарки (підпункт 11.12 Закону № 168), сільськогосподарські підприємства (підпункт 11.21 Закону № 168) сільськогосподарські товаровиробники (підпункт 11.29 Закону № 168), заготівельні підприємства (п.11.35 Закону № 168), які перераховують суми ПДВ на окремий рахунок з метою їх цільового використання (операції спеціальних режимів) заповнюють не повну, а скорочену Декларацію (п.1.2 Порядку). Інші операції ці платники ПДВ відображають у загальній декларації.
Декларацію з ПДВ платники, у яких встановлено місячний звітний період, подають протягом 20 календарних днів, а квартальні платники — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.
Для відображення в декларації операцій з продажу товарів (робіт, послуг) слід врахувати, що відповідно ст.З Закону №168 об'єктом оподаткування ПДВ є:
- операції продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в т.ч. операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;
- ввезення (пересилання)товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг) від нерезидентів для використання на митній території України, в т.ч. ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави, іпотеки;
- вивезення (пересилання) товарів за межи митної території України, надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України
В декларації відображаються операції які:
- оподатковуються за ставкою 20%;
- оподатковуються за ставкою 0% (п.6.2 ст.6, 11 Закону № 168);
- не є об'єктом оподаткування (п.3.2 ст.З Закону № 168);
- звільняються від оподаткування (ст.5 ,11 Закону № 168).
Розділ 1 "Податкові зобов'язання".
Рядки 1 розділу заповнюються на підставі Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг).
Операції, що оподатковуються за ставкою 20%, як на митній території України, так і за її межами показуються у рядку 1 декларації.
Датою виникнення податкових зобов'язань згідно з п.п.7.3.1 ст.7 Закону № 168 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, — або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця як оплати товарів (робіт, послуг). Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів згідно з п.п.7.3.6 Закону № 168, є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку (у декларації не відображається, ПДВ сплачується митним органам і не проводиться за особовим рахунком платника податку). ПДВ сплачується платниками податку одночасно зі сплатою мита та митних зборів (до або на день подання вантажної митної декларації для митного оформлення). Передоплата (авансування) товарів, що підлягають ввезенню на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань (підпункт 7.3.8 ст. 7 Закону № 168).
Відповідно ст.12 Указу Президента від 07.08.98 р. № 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (далі — Указ № 857) при здійсненні бартерних операцій на території України у т.ч. при обміні товарами (роботами, послугами), операції з продажу яких звільняються від оподаткування або оподатковуються за ставкою "О" податок справляється за ставкою 20% . Ці суми теж показуються у рядку 1 декларації.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів у межах бартерних (товарообмінних) операцій, що здійснюються на території України є дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, є об'єктом оподаткування. Датою виникнення податкових зобов'язань у орендодавця (лізинго-давця) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) — підпункт 7.3.4 Закону №168. Слід нагадати, що передача об'єкта за договором оперативної оренди (лізингу) не підпадає під оподаткування ПДВ, але оплата вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) оподатковується на загальних підставах — за першою подією. Для деяких операцій встановлено особливі правила щодо моменту виникнення податкових зобов'язань (у тому числі визначених Указом № 857 та Законом № 1344 які необхідно врахувати при заповненні розділу №1.
Перелік операцій, які оподатковуються за ставкою"0" визначено п.6.2 ст.6 та ст.11 Закону № 168 (показуються в рядку 2 декларації, окремо експортні, окремо інші операції). Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою вантажною митною декларацією (ВМД) — підпункт 6.2.1 ст.6 Закону № 168.
Податкові зобов'язання з ПДВ при цьому виникають на дату фактичного вивезення цього товару за межі митних кордонів України платником податку із відповідним підтвердженням належно оформленою ВМД. Якщо за експортним контрактом з нерезидентом продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон, податкові зобов'язання у експортера у цьому звітному періоді не виникають. Операції з продажу нерезидентам товарів, призначених для споживання на митній території України оподатковуються за ставкою 20%. Умовою обкладення ПДВ операцій з надання послуг нерезидентам за нульовою ставкою є використання і споживання таких послуг за межами митної території України (лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.12.2000р. № 06-10/738).
Слід врахувати, що відповідно підпункту 7.3.8 Закону № 168 попередня оплата (авансування) товарів, що згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території не є підставою для виникнення податкових зобов'язань. Якщо буде отримано передоплату (аванс) за послуги (роботи), які будуть надані нерезиденту, то податкові зобов'язання виникають — у момент першої події і в декларації показуються в звітному періоді отримання. Експорт робіт (послуг) в декларації окремо виділяється в рядку 2.1.2.
Виникнення податкових зобов'язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами визначається відповідно підпункту 7.3.1 ст.7 Закону №168. Слід врахувати, що п. 6.3 ст. 6 Закону № 168 встановлено, що не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі, коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території України згідно з п. 5.1 та 5.2 цього Закону. По таким операціям податкові зобов'язання не виникають, але суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, до податкового кредиту не включаються, а відносяться до валових витрат виробництва та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів. Товарообмінні (бартерні) операції відображаються у рядку 2.1.1 декларації.
Перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування (п.3.2 ст.З Закону № 168) відображаються, в рядку З декларації, а операції, які звільнено від оподаткування (ст.5, 11 Закону № 168, інші нормативно-правові акти) — у рядку 4 декларації При цьому відповідно підпунктів 5.3.4 та 5.3.5 ст.5 Порядку до декларації необхідно додати довідки довільної форми, які засвідчено підписом бухгалтера та печаткою або підписом платника, якщо платник — фізична особа із зазначенням виду операції та пункту закону чи іншого нормативно-правового акта, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільнена від оподаткування.
Законом № 1344 (статтею 71) обмежено коло платників податку, які можуть видавати податковий вексель на суму податкового зобов'язання з ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (не передбачені для подальшого продажу). Податкові зобов'язання з ПДВ при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України у випадках коли сплату таких зобов'язань відстрочено шляхом видачі платником податкового векселя (рядок 6 декларації) виникають тільки в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день від дня подання такого векселя органу митного контролю (п.11.5 ст.11 Закону № 168), Цей порядок не поширюється на операції з ввезення товарів, перелік яких наведено підпунктом 11.5 ст.5 Закону № 168 та в випадках передбачених п.5 Постанови КМУ від 01.10.97р. № 1104 "Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України" із змінами і доповненнями (далі — Порядок № 1104).
Відповідно п.4 Порядку № 1104 податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає наступним вимогам:
- є платником ПДВ;
- зареєстрована як платник ПДВ та внесена до реєстру платників ПДВ;
- має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику ПДВ;
- має право на відшкодування ПДВ з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, якщо така заборгованість з відшкодування ПДВ на день видачі податкового векселя не погашена;
- здійснює ввезення товарів за прямими договорами для власних виробничих потреб.
У податковому періоді видачі податкового векселя заповнюються рядки 6 та 19.1 декларації. У періоді погашення векселя за строком заповнюється рядок 19.2 декларації. При достроковому погашенні векселя рядок 19.2 не заповнюється, а заповнюється рядок 12.2. При цьому право на податковий кредит за векселем, погашеним у строк, виникає в наступному звітному податковому періоді шляхом включення суми векселя до рядка 12.2 декларації. Не включається до податкового кредиту зазначена сума повністю або частково, якщо Законом № 168 встановлено обмеження у випадках:
- ввезений товар використовується для виготовлення продукції (робіт, послуг), які не є об'єктом оподаткування відповідно до п.3.2 Закону №168 або які звільнено від оподаткування відповідно до ст.5 цього Закону (підпункт 7.4.2 Закону № 168);
- ввезені на митну територію України товари частково використовуються для виготовлення оподатковуваної продукції, а частково — не оподатковуваної (підпункт 7.4.3 Закону № 168);
- вартість ввезеного на митну територію України товару не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), не підлягає амортизації (підпункт 7.4.4 Закону № 168).
Податкові зобов'язання при імпортуванні робіт (послуг) — рядок 7 декларації), які отримано від нерезидента виникають у платника податку згідно з підпунктом 7.3.6 ст.7 Закону № 168 за першою подією: або за датою оплати або за датою підписання акта виконаних робіт (наданих послуг). Для заповнення показників другої групи (обсяги готової продукції, виготовленої із давальницької сировини нерезидента, що реалізується на території України) слід врахувати, що відповідно ст.З Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" в редакції Закону України від 04.10.2001р. № 2761-III ця продукція може реалізовуватися на митній території України тільки через зареєстроване в Україні постійне представництво, яке оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України), а також сплачує ввізне мито, інші податки та збори передбачені законодавством. При ввезенні давальницької сировини виконавець (переробник) видає податковому органу за місцем його знаходження простий вексель на суму ввізного ПДВ терміном не більше ніж 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель вважається погашеним на суму ПДВ за підсумками подання українським виконавцем до податкового органу засвоїм місцезнаходженням всіх документів, які представництво іноземного замовника зобов'язане передати протягом 10 робочих днів після оформлення акта приймання — передачі готової продукції, а саме: копії вантажної митної декларації на таку готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), копії контракту, укладеного між іноземним замовником з покупцем готової продукції, акту приймання — передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, видану органом державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва. ПДВ сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування імпортованих товарів, а відповідальність за сплату ПДВ покупцем такої продукції несе її вітчизняний виконавець.
При заповнені рядка 8 декларації обов'язково заповнюється додаток № 2 до декларації. Наприклад, підприємству повернено частину товару. Податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю (п.4.5 Закону № 168). У разі повернення товарів до податкової накладної, виписаної на дату виникнення податкових зобов'язань, оформлюється розрахунок коригування кількісних і вартісних показників у двох примірниках за формою (додаток № 2) до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (робіт, послуг), а копія залишається у продавця. Розрахунок коригування складається виключно продавцем — особою, яка є платником податку, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у Книзі обліку продажу з від'ємним чи позитивним значенням. Відповідно, у декларації з ПДВ за період, в якому відбулось повернення раніше відвантаженої продукції підприємству, заповнюється рядок 8 зі знаком "-". При цьому обов'язково подається додаток 2 до декларації.
Розділ 2 "Податковий кредит"
У цьому розділі відображають операції по яких підприємство має та не має право на податковий кредит. Більша частина рядків має інформаційний характер. Заповнюються усі рядки цього розділу на підставі даних Книги обліку придбання. При заповненні необхідно врахувати основний принцип податкового обліку передбаченого підпунктом 7.4.1 Закону № 168, а саме право на податковий кредит при придбані товарів (робіт, послуг) можна використовувати тільки у випадку, коли вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до складу валових витрат або вартість основних фондів або нематеріальних активів підлягає амортизації. При здійснені операцій, які не є об'єктом оподаткування, або які звільнено від оподаткування суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких включається до складу валових витрат і основних фондів (нематеріальних активів), що підлягають амортизації, відносяться до складу валових витрат та на збільшення вартості основних фондів (нематеріальних активів) і до податкового кредиту не включаються (підпункт 7.4.2 ст.7 Закону № 168). Якщо виготовлені та/або придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, то відповідно підпункту 7.4.3 ст.7 Закону № 168 до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. Крім того слід врахувати, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) — актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг ) - підпункт 7.4.5 ст.7 Закону № 168. Що стосується порядку оподаткування бартерних (Товарообмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності у 2004 р., то ст. 9 Закону № 1344 передбачено, що у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит за товарами (роботами, послугами), придбаними в межах бартерних (товарообмінних) операцій на території України є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Датою виникнення права орендаря (лізингоотриму-вача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем" (підпункт 7.5.3 Закону № 168).
Рядки 10 і 11 призначені для відображення операцій із придбання товарів (робіт, послуг) на митній території України, які отримуються для однакових цілей, а відрізняються наявністю або відсутністю у вартості товарів (робіт, послуг) сум ПДВ. Стосовно виникнення права на податковий кредит відповідно підпункту 7.5.1 ст.7 Закону №168 для більшості господарських операцій і податкових подій діє правило першої події, але для деяких операцій (у тому числі передбачених ст.11 Указу № 857) встановлено особливі правила щодо моменту виникнення податкового кредиту, що необхідно врахувати при заповненні розділу 2.
В рядку 11 відображаються операції з придбання товарів (робіт, послуг) на митній території України, вартість яких не включає ПДВ.
Рядки 12 і 13 призначені для відображення операцій із придбання товарів (робіт, послуг) за межами митної території України, які оподатковуються ввізним ПДВ. Відрізняються показники рядків лише метою використання їх на митній території України (одні використовуються для здійснення оподатковуваних операцій, інші
— для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування та які звільнені від оподаткування)
Показники рядка 12.1 мають бути підтверджені належно оформленою імпортною ВМД, а також документом, що підтверджує сплату сум ПДВ грошима при оформлені ВМД.
Рядок 12.2 (колонкаА) заповнюється тільки у разі погашення в попередньому або достроковому звітному періодах податкового векселя, який був виданий митним органам в оплату сум ПДВ.
При заповнені підрядка 12.4 необхідно врахувати, що право на податковий кредит по роботах (послугах) отриманих від нерезидента платник податку отримує за умови сплати до бюджету ПДВ (п.5.7 Порядку).
Причому датою сплати вважається дата подання до податкової інспекції декларації, в якій суму ПДВ за отримані від нерезидента роботи (послуги) включено до податкових зобов'язань за рядком 7. Рядок 13 заповнюється за аналогією рядка 12.
Рядки 14 і 15 призначені для відображення операцій із придбання товарів (робіт, послуг) як на території України, так і за її межами, які не включаються до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, які не підлягають амортизації. В рядку 14 вказуються показники за операціями, сума яких включає ПДВ, а в рядку 15 — показники за операціями, сума яких не містить ПДВ.
Рядок 16 — коригувальний, тут відображаються зміни (зменшення або збільшення) податкового кредиту з ПДВ, які виникли у попередніх податкових періодах. При заповнені цього рядка подається додаток 2 до декларації. Наприклад: платнику повернено гроші у зв'язку з неможливістю виконання поставки товару. При цьому виписують Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників. На підставі такого розрахунку слід зробити записи зі знаком "-" в графах 16 і 17 Книги обліку придбання, внести дані до додатку 2 і заповнити колонку Б рядка 16 зі знаком "-".
Розділ 3 "Розрахунки з бюджетом"
Про заповнення рядка 19 сказано вище. У рядку 20 звичайної декларації зазначається сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, а в рядку 20 скороченої декларації — сума ПДВ, що підлягає нарахуванню. Показник рядка 21 звичайної декларації показує суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, а рядок 21 скороченої — це показник суми ПДВ, на яку можуть бути зменшені податкові зобов'язання майбутніх звітних періодів . Для скороченої декларації у рядок 22.1 переноситься показник рядка 24 за попередній звітний період. У рядках 23, 24, 25 (для звичайної декларацій) здійснюється відмітка платника податку про порядок здійснення відшкодування згідно з термінами відшкодування. Заповнення рядків 23 і 24 пов'язано з додатками за розрахунками частини експортного (додаток № 1 до декларації) і бюджетного (додаток № 3 до декларації) відшкодування, а в рядку 25 — зазначається різниця між загальною сумою відшкодування ПДВ і сумою показників, вказаних у рядках 23 і 24. Рядок 23 скороченої декларації заповнюється у разі отримання позитивного результату різниці рядків 20 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню) і 22 (показник перенесений 3 рядка 24 декларації за попередній звітний період) і не відображається в особовому рахунку платника податку. Значення рядка 24 переноситься в рядок 22 наступної декларації, якщо форма її також буде скороченою, або відображається в рядку 8 зі знаком "-" , якщо в наступному звітному періоді платнику податку потрібно подати звичайну (повну) декларацію.
З операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
Платник податку, який здійснює операції на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 2.2 декларації), яким визначено суму ПДВ, належну до відшкодування (рядок 21 декларації), має право на отримання бюджетного відшкодування протягом місяця, що настає після подання декларації та Розрахунку частки бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації)за звітний період (місяць), у якому були здійснені такі операції.
Розрахунок частки бюджетного відшкодування не мають право подавати платники, які подають скорочену декларацію з ПДВ та на платників, які не здійснюють розрахунків по ПДВ з бюджетом на підставі норм чинного законодавства. Сума частки бюджетного відшкодування (рядок 6) переноситься в рядок 24 декларації. Порядок заповнення цього Розрахунку передбачено підпунктом 6.2.4 Порядку.
Новим варіантом здійснення бюджетного відшкодування у 2004 році є погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ, що виникла станом на 01.11.2003р. і не відшкодована на 01.01.2004р., шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу 5 років (ст.12 Закону № 1344). Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2003р. № 2014. Листами від 19.12.2003 р. № 19836/7/15-2117 та від 21.01.2004р. № 957/7/15-2117 ДПА України визначені суми бюджетної заборгованості, які підлягають реструктуризації. Порядок погашення такої бюджетної заборгованості шляхом її реструктуризації не поширюватиметься на суб'єктів, що здійснюють продаж зернових за кодами УКТ ЗЕД 1001 10 00 90, 1101 90 99 00, 1002 00 00 00 (лист ДПА України від 29.01.2004р. № 1423/7/11-1217).
Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування (додаток №1 до декларації) за наслідками податкового місяця, має право на отримання експортного відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку. Якщо платник податку не подає розрахунку експортного відшкодування у встановлені строки, то експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний
звітний період та передбачених документів (див. нижче). Слід врахувати, що відповідно внесених змін наказом № 63 для отримання експортного відшкодування в одному звітному періоді (місяці) повинні виконуватися такі умови: вивезення товарів (надання робіт, послуг) за межами митної території України, отримання валютної виручки, розрахунки з продавцем товарів (робіт, послуг), призначених для експорту в грошовій формі.
Відповідно ст. 8 Закону № 168 та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 року № 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" для експортного відшкодування ПДВ подається:
- розрахунок експортного відшкодування;
- податкова декларація з ПДВ за відповідний звітний період;
- митна декларація або акт (інший документ);
- копії платіжних доручень, завірених банком;
- ввізна митна декларація (при експортуванні попередньо ввезених товарів);
- оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.
Порядок проведення експортного відшкодування не розповсюджується на платників податку:
- які подають скорочену податкову декларацію;
- що перебувають на квартальному звітному періоді;
- які не здійснюють розрахунків щодо ПДВ з бюджетом на підставі норм діючого законодавства . Слід врахувати, що до обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт, які враховуються при визначенні суми експортного відшкодування, не включаються операції передбачені п.8.5 ст.8 Закону №168.
Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, що має дорівнювати відповідно ст.9 Закону № 1344 частці обсягів фактично отриманої валютної виручки за продаж товарів (робіт, послуг)на експорт у загальному обсязі експортних оподатковуваних операцій. Сума експортного, відшкодування (рядок 6 додатка 1) переноситься в рядок 23 декларації. Відмітка про порядок здійснення експортного відшкодування вказується в рядках 23.1-23.3. Порядок заповнення цього Розрахунку передбачено підпунктом 6.1.5 Порядку.
Суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету до 1 червня 2004року, за бажанням платника можуть бути зараховані на їх поточні та/або реєстраційні рахунки. З 1 червня 2004року відшкодування сум ПДВ з бюджету здійснюватиметься виключно на ПДВ — рахунки відповідно Указу Президента від 01.03.04р. № 259/2004 "Про окремі поточні рахунки для справляння податку на додану вартість та обороту коштів податку" та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.04р. № 359 "Деякі питання, пов'язані із справлянням податку на додану вартість".
Самостійно виявлені помилки можна виправляти 2 способами (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями (далі — Закон № 2181):
- шляхом заповнення уточнюючого розрахунку і сплати суми недоїмки та штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми;
- у складі декларації, яка подається за наступний, податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання щодо цього податку.
Слід звернути увагу, що виходячи з абз."б"п.17.2 ст.17 Закону № 2181 у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання не в наступному податковому періоді після подання декларації, що містила такі помилки, а в інших майбутніх звітних періодах, то виправлення помилки може бути здійснено тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку. Але до подання такого розрахунку необхідно спочатку сплатити донараховану суму недоплати та штраф у сумі 5%. При самостійному донарахуванні сум податкових зобов'язань адміністративні штрафи не застосовуються Виправлення помилок як в поточній декларації так і в уточненому розрахунку здійснюється за один звітний період.
При цьому разом з декларацією з ПДВ потрібно подати і додаток № 2 "Розрахунок коригування ПДВ". При поданні уточнюючого розрахунку додаток № 2 не подається. Відповідно п.4.5 Порядку, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків виявив помилку, то він має право до закінчення граничного строку подання декларації, подати нову декларацію з виправленими показниками.
“Київський бухгалтер”, № 13 (139), травень 2004 р.
Передплатний індекс 22259