КОНСУЛЬТУЄ ДПІ У ДЕСНЯНСЬКОМУ Р-НІ М. КИЄВА
Окремі питання застосування
пільг по платі за землю
Законом України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003 р. № 1344-IV було внесено деякі зміни в частині застосування пільг, передбачених Законом України “Про плату за землю” від 03.07.92 р. № 2535-XII.
Зокрема, пунктом 4 ст.12 Закону “Про плату за землю” передбачено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.
Згідно зі статтею 75 Закону “Про Державний бюджет України на 2004 рік” (далі - Закон про Державний бюджет) зазначені пільги у 2004 році застосовуються до таких закладів, у разі якщо вони утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій.
Враховуючи окремі нюанси діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, і на даний час виникає багато запитань щодо правомірності застосування останніми таких пільг.
Так, наприклад, вітчизняні заклади, що підпадають під зазначену пунктом 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю” пільгу і мають бюджетне фінансування, також мають підрозділи, які не є відокремленими госпрозрахунковими підприємствами, але надають платні послуги (тобто не бюджетне фінансування).
У зв'язку з цим листом ДПА України “Про застосування окремих статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 02.02.2004 р. № 1633/7/15-3417 було надане роз'яснення з приводу застосування зазначеної пільги, а саме: вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту звільняються від земельного податку лише у разі, якщо вони повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Крім того, зазначені заклади звільняються від сплати земельного податку, якщо вони надають послуги та мають інші джерела фінансування, визначені вищенаведеним Законом про Державний бюджет № 1344-IV як власні надходження бюджетних установ, та відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” від 17.05.2002 р. № 659.
Для надання повної відповіді необхідно розглянути, що віднесено до затвердженого переліку груп власних надходжень бюджетних установ.
Так, пунктом 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ № 659 (із відповідними змінами і доповненнями), визначено, що власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:
- перша група - плата за послуги, що надаються бюджетними установами;
- друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Першу групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті.
Перша група поділяється на такі підгрупи:
1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ;
1.1.Виконавчий збір, стягнутий державною виконавчою службою.
2. Надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності. До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевикористання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо.
У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету.
Слід зауважити, що надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.
3. Плата за оренду майна бюджетних установ. Бюджетні установи отримують у повному обсязі плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачене законом.
4. Надходження бюджетних установ від реалізації майна. До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно з законодавством залишаються у розпорядженні установи, а також кошти, отримані Національною академією наук та бюджетними установами, що належать до її підпорядкування, від реалізації нерухомого майна.
Другу групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають пості иного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.
Друга група поділяється на такі підгрупи:
1) Благодійні внески, гранти та дарунки. До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів.
Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо.
2) Кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. До цієї підгрупи відносяться також інвестиції, які згідно з законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.
Отже, якщо вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту підпадають під вищезазначені умови, на протязі 2004 року вони мають стовідсоткову пільгу зі сплати земельного податку.
При цьому слід мати на увазі, що останньою частиною статті 12 Закону “Про плату за землю” передбачено, що у разі, коли підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.
Оксана Совяк,
старший держравний податковий інспектор
“Вісник бухгалтера і аудитора України”, № 11-12, червень 2004 р.