МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
02.06.2004 N 1/9-306
Міністерству освіти
Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти і науки
обласних, Київської та
Севастопольської міських
державних адміністрацій
Про викладання загальноосвітніх предметів
у професійно-технічних навчальних закладах
(ПТНЗ) у 2004/2005 навчальному році
У професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), де здійснюється підготовка кваліфікованих робітників, організація навчально-виховного процесу буде здійснюватися згідно з Положенням про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах, Державним стандартом професійно-технічної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. N 1135, Державним стандартом базової і повної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. N 24, та наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 р. N 295 "Про затвердження Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах".
Зміст освітніх галузей у ПТНЗ повинен бути спрямований на системне вивчення учнями основ природничих та гуманітарних наук, розвиток здобутих знань і вмінь відповідно до обраного ними рівня програми, поглиблення їхньої компетентності в окремих предметних галузях знань, які визначають їх подальший життєвий шлях (продовження навчання, вибір професії тощо). Опанування змістом освітньої галузі здійснюється на засадах професійної спрямованості.
Основними завданнями реалізації змісту освітньої галузі у ПТНЗ є: засвоєння учнями змісту навчального матеріалу на рівні теоретичних узагальнень (гіпотез, моделей, концепцій, законів, теорій тощо), що дають змогу зрозуміти і пояснити перебіг різних явищ природи, наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій; оволодіння учнями науковим стилем мислення і методами пізнання природи, формування в них наукового світогляду, уявлень про сучасну природничо-наукову картину світу; формування екологічної культури учнів, уміння гармонійно взаємодіяти з природою і безпечно жити у високотехнологічному суспільстві, усвідомлення ціннісних орієнтацій щодо ролі і значення наукового знання в суспільному розвитку.
Природничо-математична підготовка
Математика
Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 240-260 годин. Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості, повноти змісту та професійної спрямованості.
Сутність принципу професійної спрямованості викладання курсу математики в професійно-технічних навчальних закладах полягає в такій організації навчання, яка, не порушуючи систематичності викладання предмета, а також логіки його падання, забезпечує більш детальну проробку професійно значущого навчального матеріалу. Ілюструючи практичне значення цього предмета для розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.
Основними принципами викладання математики у закладах профтехосвіти є забезпечення її зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу виробничих та технологічних процесів, які вивчаються.
Досягнення цієї загальної мети у практиці викладання курсу математики можна здійснювати різними шляхами: конкретизацією теорій, явиш і процесів під час вивчення курсу математики та закріплення знань з використанням навчального матеріалу профциклу; показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення курсу математики; складанням задач професійно спрямованого змісту, виконанням розрахунків, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів; використанням діафільмів, кіно- і відеофільмів із загальноосвітніх предметів профциклу з ілюстрацією в них наступності та взаємозв'язку основ математики і професійних знань відповідно до профілю училища.
Викладання кожної теми з курсу математики пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, або додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ, або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.
Резерв навчального часу викладач використовує як додаткові години на розв'язання задач, вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення і систематизації знань, вивчення професійно необхідного матеріалу. Викладачу надається право змінювати структуру програми і тематичного плану, розподіл часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки групи, специфіки професії, не порушуючи логічності вивчення предмета, підбирати конкретний прикладний матеріал з урахуванням змісту робіт спеціальних предметів, обирати форму контролю знань учнів, ураховуючи рівень вимог до знань курсу математики.
Програмно-методичні матеріали вивчення курсу математики (календарне планування для загальноосвітніх та профільних навчальних закладів, структурне забезпечення викладання курсу математики, завдання для підсумкового тематичного оцінювання з поелементним аналізом результатів оцінювання, інструктивно-методичні листи щодо вивчення курсу математики тощо) надруковані у збірнику "Математика. 5-11 класи. Програмно-методичні матеріали" (видавництво "Кімо", 2002, 2003 рр.), журналі "Математика в школі", інших педагогічних виданнях.
Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані у листі Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" N 1/9-529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України N 2, 2001 р., журнал "Математика в школі", N 4, 2001 р.).
Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав'язування учням єдиної форми запису розв'язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв'язання задач свідчить про достатній рівень розвитку логічного мислення.
Для виконання всіх видів письмових робіт потрібно мати по одному зошиту з алгебри і початків аналізу та геометрії. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом навчального року в ПТНЗ. Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти один раз на місяць. Викладачі не повинні обмежуватися лише класною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль. Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу. При цьому до уваги беруться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів. Усі контрольні тематичні роботи викладач обов'язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.
При виставленні підсумкової оцінки за семестр викладач враховує тематичні оцінки учня, оцінки за поточні роботи та підсумкові, за ведення зошита. Атестація як система має містити комплекс заходів, спрямованих на визначення або встановлення рівня і якості навчальних досягнень учнів.
Фізика
Фізика є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце фізики в системі загальної середньої освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду. Фізика є опорним предметом при вивченні суміжних предметів (хімії, інформатики, біології, географії), тому без належної підготовки з цього предмета неможлива повноцінна освіта сучасної людини. Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 206-226 годин, з них 17 годин - на курс астрономії.
Останнім часом сталося чимало змін у викладанні фізики а ПТНЗ, а саме: розроблено та рекомендовано до впровадження у навчальну практику в ПТНЗ професійно спрямовані програми з фізики і астрономії (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-2986 від 06.06.2001 та лист N 1/11-2074 від 25.06.2002); розширено можливості викладачів щодо зміни структури навчальної програми і тематичного плану, розподілу часу на вивчення окремих тем чи розділів з урахуванням рівня підготовки учнів, специфіки професії; зміни номенклатури лабораторно-практичних робіт, вибору форм контролю знань учнів; встановлено орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних предметів (лист Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 р. N 1/9-529); підвищено вимоги до змісту навчальних програм, що використовуються в навчальному процесі (лист Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 р. N 329).
Незалежно від напряму навчання кількість годин на вивчення фізики може бути збільшено за рахунок перерозподілу. Згідно з нормативно-правовими документами та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України основними видами оцінювання є тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. Необхідність поточного оцінювання визначає вчитель.
Перед початком вивчення теми вчитель обов'язково має повідомити учням про: тематику і кількість обов'язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); питання, що виносяться на тематичне оцінювання; приклади орієнтовних завдань тощо.
Для складання завдань тематичного оцінювання вчитель фізики має орієнтуватися на Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії та на завдання "Збірника різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з фізики". При організації тематичного оцінювання з фізики має бути враховано, що тематичний бал включає результати навчальних досягнень учнів з трьох напрямів: знання теорії, вміння розв'язувати задачі та виконувати лабораторні роботи. Відповідно до зазначених вимог тематичне оцінювання може проводитися різними способами. Так, тематичний бал може виставлятися за результатами двох видів робіт: контрольної роботи, яка охоплює теоретичні питання і задачі, та виконання практичної частини теми (враховуються всі поточні оцінки за виконання лабораторних і експериментальних робіт або проводиться підсумкова лабораторна чи експериментальна робота).
Тематичний бал може бути виставлений за результатами заліку, проведеного у письмовій, усній чи комбінованій формі, завдання до якого містять питання з теорії, задачу і експериментальне завдання. Тематичний бал за згодою учня може бути виставлений за поточними оцінками по всіх трьох напрямах. Тематичне оцінювання проводиться по закінченню вивчення теми або її частини. Викладач може збільшувати кількість тематичних робіт. Наприклад, якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин, її доцільно поділити на частки і провести кілька тематичних оцінювань. Обсяг і зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, його форми і тривалість визначає викладач. До тематичного оцінювання допускаються учні, які виконали всі обов'язкові види робіт, визначені навчальною програмою. Якщо учень не був на уроці, на якому відбувалася лабораторна чи експериментальна робота, він має виконати її в училищі в час, призначений викладачем, або вдома - за спеціальним завданням. Результати перевірки робочих зошитів з фізики не враховуються при виставленні тематичного бала. Вимога до перевірки зошитів регламентуються листами Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах" від 27.12.2000 р. N 1/9-529.
Форми і методи тематичних обліків визначає викладач. Підсумкове оцінювання також може проводитися у різних формах: залік, контрольна робота тощо. Водночас підсумковий бал може бути виставлений за результатами попередніх тематичних обліків. Він не є середнім арифметичним і залежать від важливості та обсягу тем, що вивчалися.
Викладач фізики на уроках має контролювати виконання учнями домашніх завдань для забезпечення зворотнього зв'язку щодо рівня опанування програмного матеріалу. Необхідність виставлення балів за ведення зошитів або якість виконання домашньої роботи визначає викладач. Вимоги до перевірки зошитів з фізики та виставлення оцінок регламентуються листом Міністерства освіти і науки України "Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін" від 27.12.2000 р. N 1/9-529. Використання робочих зошитів і зошитів для лабораторних робіт у навчальному процесі є необов'язковим.
Викладачі фізики можуть отримати методичну допомогу, використовуючи матеріали газети "Фізика", фахових журналів "Фізика та астрономія в школі", "Світ фізики", "Країна знань".
Астрономія
У 2004/2005 навчальному році астрономія є обов'язковим предметом для вивчення в ПТНЗ. Курс астрономії рекомендується викладати у II семестрі на другому курсі, оскільки вивчення окремих питань з астрономії ґрунтується на знаннях з курсу фізики, здобутих учнями у II семестрі першого курсу навчання. Тому окремі теми з астрономії доцільно вивчати або пізніше, або паралельно з відповідними темами курсу фізики.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з астрономії здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів з астрономії. Бал за навчальні досягнення учнів з астрономії заноситься до атестата про загальну середню освіту.
Форми і методи тематичних обліків визначає викладач. Протягом навчального року (семестру) викладач повинен провести не менш як три тематичних обліки, за результатами яких виставляється підсумковий бал, що не є середнім арифметичним, а залежить від вагомості кожного тематичного бала.
Астрономія як фундаментальна наука є складною за змістом і за обсягом знань. Проте вона має величезне світоглядне значення, що відіграло вирішальну роль при поверненні предмета "Астрономія" до інваріантної частини навчального плану ПТНЗ. Під час вивчення астрономії у ПТНЗ викладач має виконувати такі завдання: формувати в учнів наукове уявлення про будову Всесвіту, цілісне сприйняття світу і розуміння взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ, що відбуваються у Всесвіті; сприяти інтелектуальному і духовному розвитку та становленню особистості учня.
Для поширення і популяризації астрономічних знань серед учнівської молоді у 2001/2002 навчальному році започатковано I Всеукраїнську інтернет-олімпіаду з астрономії, яка щорічно проводитиметься у II семестрі навчального року. Ознайомитися з матеріалами заочного етапу олімпіади можна за адресою: DSL.UKRSAT.com.
Інформатика та інформаційні технології
Вивчення предмета "Інформатика та інформаційні технології" в 2004/2005 навчальному році здійснюватиметься за програмою для професійно-технічних навчальних закладів "Інформатика та інформаційні технології", затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист від 24.09.2001 р. N 1/11-3886).
Ураховуючи особливу роль інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих та конкурентоспроможних на ринку праці робітників, передбачаються два предмети "Інформатика" та "Інформаційні технології": інформатика (70 годин) вивчається учнями у розділі "Природничо-математична підготовка", інформаційні технології (професійно орієнтований предмет відповідно до спеціалізації професійно-технічного навчального закладу) вивчається учнями у розділі "Загальнотехнічна підготовка".
Розподіл годин на вивчення предмета "Інформаційні технології" враховує різні терміни навчання і передбачає п'ять рівнів підготовки: перший - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти (34 години); другий - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій (68 годин, з них 34 години у розділі "Загальнотехнічна підготовка", інші 34 години у розділі "Професійно-теоретична підготовка"); третій - для груп, які навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти (17 годин); четвертий - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти (17 годин); п'ятий - для груп, які навчаються на базі повної загальної середньої освіти, для професій, що потребують поглиблених знань з інформатики та інформаційних технологій (34 години, з них 17 годин - у розділі "Загальнотехнічна підготовка", інші 17 годин - у розділі "Професійно-теоретична підготовка"). Під час проведення лабораторно-практичних робіт з предмета "Інформаційні технології" група ділиться на дві підгрупи, але не менш як 12 учнів.
Вивчення предметів загальнотехнічної підготовки, таких як "Креслення" та "Електротехніка з основами промислової електроніки", здійснюється за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України (Таблиці 1, 2).
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| Напрями | Типові навчальні | Діапазони годин* |
| підготовки з |програми з предметів|---------------------------|
| професій | | I | II | III |
|---------------+--------------------+--------+---------+--------|
|Професії, |1. Технічне |114-100;|114-100; |114-100;|
|пов'язані з |креслення |80; |80; |80; |
|обробкою | |78-74; |78-74; |62-56 |
|металів, | |62-56; |62-56 | |
|виготовленням, | |40 | | |
|обслуго- |--------------------+--------+---------+--------|
|вуванням та |2. Читання |62-56; |40-34 |62-56; |
|ремонтом |креслень |40-34 | |40-34 |
|машин і |--------------------+--------+---------+--------|
|механізмів |3. Технічне | |104 | |
| |креслення та | | | |
| |суднобудівне | | | |
| |креслення | | | |
|---------------+--------------------+--------+---------+--------|
|Професії |1. Технічне |114, 80,|110, 78, |78, 60, |
|енергетики |креслення |63, 57 |60, 47 |54 |
|електротех- |--------------------+--------+---------+--------|
|нічного |2. Читання |80, 57, |56, 40, |57, 40, |
|виробництва, |креслень |34 |34 |34 |
|радіоелект- | | | | |
|роніки та | | | | |
|зв'язку | | | | |
|---------------+--------------------+---------------------------|
|Професії |1. Технічне | 110, 80, 62 |
|будівельного |креслення | |
|профілю |--------------------+---------------------------|
| |2. Будівельне | 110,100, 62 |
| |креслення | |
| |--------------------+---------------------------|
| |3. Будівельне | 110, 80, 62 |
| |креслення і | |
| |рисування | |
| |--------------------+---------------------------|
| |4. Читання | 54, 40, 34 |
| |креслень | |
| |--------------------+---------------------------|
| |5. Читання креслень | 54 |
| |і електромонтажних | |
| |схем | |
------------------------------------------------------------------
______________
*Діапазони годин:
I - для підготовки кваліфікованих робітників на базі базової середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти;
II - для підготовки кваліфікованих робітників на базі повної загальної середньої освіти;
III - для підготовки кваліфікованих робітників на базі базової середньої освіти без отримання повної загальної середньої освіти.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
| Електротехніка з основами | Напрями підготовки з професій** |
| промислової електроніки |-----------------------------------|
| | I | II | III |
| |-----------+----------+------------|
| | 130-155 | 80-110 | 55-34-55 |
| | год. | год. | год. |
------------------------------------------------------------------
Напрями підготовки з професій**:
I напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями електротехнічного та радіотехнічного профілю;
II напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями енергетичного, машинобудівного, металообробного та ін. профілю;
III напрям - підготовка учнів на базі повної загальної середньої освіти та на базі базової загальної середньої освіти за професіями всіх інших профілів в обсязі необхідного мінімуму знань з основ електротехніки.
Запропонований програмою зміст, структурування матеріалу та розподіл навчальних годин професійно орієнтованого курсу "Інформаційні технології" має орієнтовний характер. Залежно від професійної орієнтації професійно-технічного навчального закладу, типу обчислювальної техніки і наявності програмного забезпечення викладач самостійно добирає методичні шляхи вирішення освітніх завдань курсу, вносить необхідні корективи в термін та порядок вивчення тем програми. Відповідно до обраної методики викладання курсу викладач добирає відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення. Окремі питання програми мажуть вивчатися тільки в порядку ознайомлення, але за умови, що в групах, які навчаються на базі базової загальної середньої освіти з отриманням повної загальної середньої освіти, програма курсу "Інформатика" буде виконана повністю.
Під час проведення лабораторію-практичних робіт з предмета група ділиться на дві підгрупи, але не менш як вісім учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється згідно з критеріями для підсумкового (тематичного) оцінювання навчальних досягнень. У системі оцінювання обов'язковим і основним є тематичне оцінювання знань. Поточне оцінювання може проводитися безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, лабораторних, практичних і самостійних робіт тощо. Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт, то це є обов'язковою попередньою умовою для тематичного оцінювання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру та навчального року. Оцінювання за семестр проводиться за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Хімія
Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 130-110 годин. Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу хімії в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 130 годин, пропонується для підготовки спеціаістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) належать професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати хімію в обсязі 120 годин. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення хімії, і розрахований на 110 годин.
У зв'язку з цим програми і тематичне планування з курсу хімії для ПТНЗ різних напрямів відрізняються не так переліком тем, як специфічним підходом до вивчення навчального матеріалу і передбачають потребу поглибленого вивчення тих чи інших розділів дисципліни, посиленої уваги до вивчення професійно значущого матеріалу.
Основними принципами викладання хімічних знань у закладах профтехосвіти є забезпечення їх зв'язку із змістом професійної освіти, відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики і задоволення потреб предметів професійно-технічного циклу щодо аналізу хімізму технологічних процесів, які вивчаються.
Вивчення кожної теми з курсу хімії пропонується завершувати професійно спрямованим заняттям, на якому проводиться вивчення професійно необхідного матеріалу, чи додатковим заняттям, яке використовується для розв'язання задач і вправ або для повторення навчального матеріалу та узагальнення і систематизації знань учнів.
Біологія, основи екології
У 2004/2005 навчальному році вивчення біології, основ екології буде здійснюватися відповідно до навчальної програми для ПТНЗ. Типовою базисною структурою навчальних планів на вивчення предмета відводиться 85-105 годин.
Провідною ідеєю організації процесу вивчення курсу біології, основ екології в ПТНЗ є рівнева і профільна диференціація, що забезпечується введенням трьох професійних напрямів з різним обсягом навчального матеріалу, ступенем його обґрунтованості і повноти змісту. Перший напрям (I), розрахований на 105 годин, пропонується для підготовки спеціалістів з професій легкої промисловості, сфери послуг, сільського господарства тощо. До другого напряму (II) належать професії будівельні, транспортні, металургійні, гірничі та інші. Тут пропонується вивчати біологію, основи екології в обсязі 95 годин. Третій напрям (III) об'єднує професії, які не потребують поглибленого вивчення біології, основ екології, і розрахований на 85 годин.
Зміст навчальної програми розкриває основні сучасні біологічні уявлення про організацію живого світу, взаємозв'язок будови і функцій організму, теорію еволюційного розвитку та екологічний взаємозв'язок людини з довкіллям. Ця послідовність викладання навчального матеріалу має забезпечити формування наукового світогляду учнів ПТНЗ, сприятиме їх інтелектуальному розвитку, вплине на виховання адекватного ставлення до навколишнього середовища.
У програмі наведено вимоги до знань та умінь, якими учні повинні володіти після вивчення кожної теми, предмета біології, основ екології взагалі. Визначити рівень цих знань та умінь допоможуть відповіді учнів в усній або письмовій формі, в яких вони мають висвітлити сутність того чи іншого питання.
Вагому частину програми становлять лабораторні і практичні роботи. Лабораторні роботи є важливою, обов'язковою складовою уроку біології, основ екології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Виконуються лабораторні роботи, як правило, на етапі вивчення нового матеріалу і мають на меті опанування учнями понять теми, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь. Оцінюються навчальні досягнення всіх учнів групи або вибірково.
У процесі виконання практичних робіт в учнів формуються практичні уміння та навички. Враховуючи важливість цього процесу, практичні вміння та навички має обов'язково оцінювати викладач.
Програма надає право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Викладач має право добирати об'єкт дня вивчення, вводити в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їхні інтереси і нахили, викладач може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин на вивчення тем є орієнтовною і може бути змінена у межах визначених годин.
Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, досвід творчої діяльності, самостійних оцінних суджень.
Діяльність учнів повинна оцінюватися за критеріями навчальних досягнень (журнал "Біологія і хімія в школі", N 4, 2001 рік). Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Поточне оцінювання не є обов'язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції (навчальну, діагностично-корегуючу, стимулюючу, виховну та інші), викладач може здійснювати його, враховуючи психологічні особливості учнів.
Обов'язковим є тематичне оцінювання, що здійснюється по завершенню вивчення теми або її частини згідно з переліком тем. Тематична оцінка може виставлятися (у тому числі автоматично) на підставі результатів опанування учнем матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня, а також після виконання учнем відповідних підсумкових завдань з теми у формі підсумкової письмової роботи, тестування, лабораторних і практичних робіт, заліку, семінарських занять та інших форм виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Контрольні роботи не є домінуючою формою атестації, проте одна письмова контрольна робота на семестр є обов'язковою (лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-529 від 27.12.2000 р.). Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та при підготовці до них викладач може за підсумками роботи учня за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується з ним) його навчальні досягнення. При цьому чинник наявності чи кількості поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової чи річної оцінки. Учень має право на підвищення семестрових та річних оцінок (окрім претендентів на золоту та срібну медалі).
Неодмінною умовою виконання навчальної програми з біології, основ екології є проведення екскурсій. Викладач має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи при цьому години навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України N 1/9-97 від 07.03.2001 р.).
Програмою з біології передбачено вивчення питань щодо профілактики вживання алкоголю, наркотиків, куріння, поширення ВІЛ/СНІДу тощо. Вчителю біології належить визначальна роль у навчанні учнів бути здоровими. Майже кожну тему предмета можна використати для формування здорового способу життя. Так, наприклад, при вивченні функцій систем органів людини у курсі "Біологія людини" варто зосередити увагу учнів на шкідливості впливу алкоголю та наркотичних речовин на організм людини. Щодо профілактики зараження СНІДом, то на цих питаннях доцільно зупинитися при вивченні теми "Кров та кровообіг", пояснюючи механізм імунітету. При вивченні теми "Розмноження і розвиток" можна розглянути шляхи зараження людини ВІЛ-інфекцією. Водночас цим розділом програми передбачено вивчення питань профілактики туберкульозу, онкологічних, венеричних захворювань тощо.
Курс "Загальна біологія" також містить навчальний матеріал, досить сприятливий для розширеного вивчення питань профілактики та поширення ВІЛ/СНІДу, прищеплення навичок відповідної статевої поведінки. Так, при вивченні теми "Неклітинні форми життя" доцільно зосередити увагу на природі вірусу СНІДу. В темі "Розмноження та індивідуальний розвиток організмів" поглиблюються знання про шляхи зараження вірусом СНІДу, гігієну і профілактику захворювання. При вивченні основ генетики потрібно звернути увагу учнів на значення вірусу СНІДу як фактора, що впливає на функції генома клітини-господаря, при вивченні основних напрямів сучасної біотехнології - на можливості біотехнології у промислових умовах одержати препарати для діагностування і лікування різних вірусних захворювань.
Географія
Усі рекомендації щодо вивчення географії у 2003/2004 навчальному році чинні і для 2004/2005 навчального року. Передбачені програмою практичні роботи є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірку та оцінювання здійснює викладач на власний розсуд (усіх учнів або вибірково). Обов'язковими для оцінювання кожного учня є дві практичні роботи, що визначаються заздалегідь.
Програма надає право викладачеві творчо підтипи до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, профіль групи, викладач може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин. Неодмінною умовою виконання навчальної програми з географії є проведення шкільних навчальних екскурсій. Викладач має право самостійно вносити корективи до термінів організації навчальних екскурсій, визначати їх конкретний зміст та форми проведення з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання, використовуючи при цьому години, відведені для навчальної практики (лист Міністерства освіти і науки України за N 1/9 від 07.03.2001 р.).
Курс "Економічна і соціальна географія світу" покликаний сприяти отриманню системи знань про територіальну організацію світового господарства, про світовий географічний простір та загальнопланетарні процеси його розвитку; розумінню географічних аспектів важливих сучасних соціально-економічних проблем людства. Країнознавча частина курсу має формувати в учнів систему поглядів на світ, про становлення і соціально-культурний розвиток окремих країн, їхнього етнокультурного різноманіття, розвивати в учнів уміння оцінювати складну систему взаємозв'язків між людьми, територіями і природним середовищем.
Гуманітарна підготовка
Місце гуманітарних предметів у системі професійно-технічної освіти визначається передусім тим впливом, який вони справляють на процес формування особистості. Саме тому особливої важливості набуває потреба створення з допомогою гуманітарних предметів і, насамперед, "Історії України" та "Всесвітньої історії", умов для соціальні адаптації молоді, виховання свідомих громадян - патріотів, толерантних до інших народів і культур, збагачених досвідом загальнолюдських цінностей, здатних до самостійного й відповідального вибору.
Головною метою сучасного професійно-технічного навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної особистості.
Головними цілями навчання історії є: формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатності застосовувати на практиці історичні знання і набуті вміння; виховання в учнів особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаємодії між нарадами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі і світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу. Посилення розвивально-виховного впливу гуманітарних предметів досягається переважно через пильну увагу до практичних умінь учнів. Цій меті покликане слугувати й тематичне оцінювання навчальних досягнень, що витлумачується як оцінювання знань, умінь і навичок, набутих у результаті оцінювання. Якісна підготовка до тематичного оцінювання та його раціональне проведення створюють умови для формування в учнів ґрунтовних знань, сприяють їхній систематичній роботі та свідомому ставленню до навчальної діяльності, забезпечують об'єктивність оцінки. Тематичний контроль має більші можливості для врахування психологічних закономірностей засвоєння навчального матеріалу, зокрема для реалізації його послідовних етапів, що неможливо протягом одного року. Тематичне оцінювання дає змогу враховувати також індивідуальний для кожного учня темп засвоєння. Проведення тематичного оцінювання ніяк не означає, що викладач не може здійснювати, якщо вважає за потрібне, поточне оцінювання. Раціональне поєднання тематичного й інших форм контролю досягається шляхом рівневого підходу. Останній передбачає виконання кожним учнем під час тематичної атестації завдань відповідно до рівня, що його було виявлено впродовж опрацювання теми і зафіксовано поточними оцінками.
На вивчення предметів "Історія України" та "Всесвітня історія" виділено по 70 годин. Викладання їх здійснюється за програмами загальноосвітніх шкіл, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (видавництво "Шкільний світ", 2001).
Для забезпечення подальшої гуманізації й демократизації професійної освіти варто активніше застосовувати інноваційні методики та технології, віддавати перевагу навчанню в діалозі, відмовлятися від менторських прийомів.
Викладач не повинен нав'язувати учням своє бачення історичного процесу. Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення гуманітарних дисциплін щорічно (див. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, N 14, 2002 р. та 2003 р.). Методичну допомогу викладачам історії постійно надають газети "Освіта України", "Історія України", журнал "Професійно-технічна освіта", "Історія в школах України". Ці видання публікують актуальні матеріали з історії, де висвітлюються нові науково обґрунтовані погляди на історичне минуле України, всебічно розкривають передовий педагогічний досвід викладачів. НМЦ ПТО рекомендує нову типову програму: "Основи правових знань" - 34 години (автор: Ткачова Н.О., лист від 04.06.2002 N 1/12-1571), для професійно-технічних навчальних закладів України.
Основи економіки
У новому навчальному році рекомендовано користуватися типовою навчальною програмою "Основи економіки" на 34 години, яка розроблена для ПТНЗ II рівня атестації (автори Канченко Т.В., Панченко М.П., лист від 16.08.2002 N 1/11). Наше суспільство активно розбудовує ринкову економіку, залучає громадян України до підприємницької діяльності.
Знання основ економіки потрібні кожному. Маючи певні економічні знання, набуті в середній школі, і вивчаючи курс "Основи економіки" у ПТНЗ, майбутні робітники матимуть змогу здобути вміння і навички осмислення та вирішення конкретних економічних питань на робочому місці та впливу своєї праці на показники діяльності цеху, підприємства. Програма побудована так, що в межах вивчення тем викладачеві надається право деякої свободи розподілу навчального часу, зокрема і на повторення. Викладання курсу потрібно максимально наблизити до сучасних економічних проблем розвитку суспільства. Тому під час підготовки до занять треба використовувати матеріали, що публікуються в засобах масової інформації. Засвоєння курсу "Основи економіки" в ПТНЗ сприяє формуванню у слухачів сучасних економічних поглядів на життя, підвищенню освітнього і культурного рівня учнів. У процесі вивчення курсу учні оволодіють науковими, економічними знаннями та вмінням їх практичного застосування.
Українська мова
Без знання державної мови сьогодні неможливо стати повноцінним громадянином, патріотом України, високоінтелігентною людиною, політиком, державним діячем, кваліфікованим, конкурентоспроможним фахівцем у будь-якій галузі виробництва. Молода людина, яку б професію вона не обрала, має добре засвоїти різноманітні мовленнєві особливості, уміти грамотно і посучасному спілкуватися з діловими партнерами, від чого залежатиме становлення офіційних, службових, ділових, партнерських контактів та приватних стосунків з людьми в різних життєвих та виробничих ситуаціях.
Типовим навчальним планом (технологічний напрям) на вивчення, предмета "Українська мова", як і в минулому навчальному році, передбачено 140 годин. Сьогодення висунуло невідкладні вимоги створення нової професійно спрямованої програми з української мови для підготовки конкурентоспроможних працівників, здатних забезпечити високий духовний, технологічний, матеріальний і культурний розвиток нашого суспільства.
Для цього підготовлено і затверджено Міністерством освіти і науки України професійно спрямовану програму з української мови для професійних ліцеїв (автор Снісар З.I.), яку рекомендуємо для усіх типів ПТНЗ.
Нова навчальна програма передбачає такі основні лінії:
I. Мовив лінія, що спрямована на поглиблення і систематизацію найважливіших відомостей з лексикології, фразеології, словотвору, граматики, правопису, синтаксису, пунктуації та стилістики.
II. Мовленнєва лінія охоплює культуру мовлення, стилі мови, жанри усного і писемного мовлення, в тому числі й елементи практичної риторики.
III. Соціокультурна лінія передбачає орієнтовні теми з розвитку зв'язного мовлення, найважливіші світоглядні, етичні, естетичні та інші поняття, ідеї, відомості, пов'язані з національною та світовою культурою.
IV. Діяльнісна (стратегічна) лінія орієнтує на кінцевий результат ("Учні повинні вміти", "Учні повинні знати").
Теоретичні і практичні завдання на заняттях з української мови мають бути тісно пов'язані з професійною підготовкою за обраним фахом з максимальним впровадженням інноваційних комп'ютерних технологій. Згідно з вимогами Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24 , навчання української мови в ПТНЗ, і зокрема у професійному ліцеї, полягає в подальшому розвитку умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, у формуванні гуманістичного світогляду особистості.
Конкретні завдання, які стоять перед викладачами, випливають з основних завдань освітньої галузі, передбачених Державним стандартом, а саме: формування мотивації до вивчення мови, духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів; пізнання через мову історії, культури народу, естетичних і моральних цінностей; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати власну думку, висловлюватися щодо життєвих явищ, морально-етичних, естетичних, суспільних та інших проблем, розуміти інших людей, знаходити спільну мову з ними; подальший розвиток базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок самостійної навчальної діяльності.
У зв'язку з тим, що тепер щорічно проводиться Міжнародний конкурс з української мови під егідою українських меценатів, викладачам ПТНЗ необхідно готувати учнів до нього, а результати конкурсу мають стати переконливим стимулом для глибокого вивчення учнями державної мови.
Працюючи за новою навчальною програмою, викладачі можуть використовувати різні навчальні та навчально-методичні посібники, а саме: "Українська мова" (навчальний посібник для учнів ПТНЗ, автори Л.I. Мацько, О.М. Мацько, О.О. Сидоренко, вид-во "Либідь", 1998); "Українська мова" (підручник, 10-11 класи, автор О.Б. Олійник, вид-во "Вікторія", 1999); "Рідне слово" (10-11 класи, посібник з розвитку зв'язного мовлення, К., 2000); "Рідна мова. Календарне планування. Види контролю (для оцінювання знань за 12-бальною системою)", бібліотечка журналу "Дивослово", К., 2001; "Українська мова. Як писати переказ" (навчально-методичний посібник, автори С.О. Караман, Л.I. Мацько, О.В. Караман, К., "Магістр-S", 1998).
Викладачам курсу "Українське ділове мовлення" рекомендуємо користуватися навчальними посібниками, підготовленими спеціально для учнів ПТНЗ, а саме: "Українське ділове мовлення" (автори Л.М. Паламар, Г.М. Кацавець, К., "Либідь", 1997); "Сучасне діловодство" (автор А.Н. Діденко. К., "Либідь", 1998); "Ділове мовлення". Модульний курс (автор С.В. Шевчук, К., "Літера", 2003).
Добре слугуватимуть викладачам і учням тести до курсу "Ділове українське мовлення" (автори С. Шевчук, О. Доценко - журнал "Українська мова й література...", N 2, 2004 р.). Викладачі української мови мають постійно ознайомлюватись із публікаціями фахових журналів ("Українська мова й література...", "Дивослово") та газет ("Освіта", "Освіта України").
Кожний учень з української мови має вести три зошити - два робочих та один для контрольних робіт. Ведення зошитів оцінюється за 12-бальною системою двічі на семестр.
Протягом семестру учня потрібно оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у журналі відводиться окрема колонка: "мова", "диктант" (кількість колонок залежить від кількості тематичних блоків), "аудіювання", "діалог", "усний переказ" та/чи "усний твір", "письмовий переказ" та/чи "письмовий твір", "читання мовчки". Підсумкову оцінку виводять так: підсумовують кількість балів, одержаних учнем з кожного виду перевірки, і загальну суму ділять на кількість контрольних робіт.
З кожним роком розширюються можливості використання комп'ютерних технологій. Уже нині на уроках мови можна успішно використовувати для підвищення грамотності й розвитку мовленнєвої культури програми "Рута", "Плай", "Master", за допомогою яких можна знаходити й виправляти помилки, перекладати з іноземних мов українською, активно збагачуючи словниковий запас учнів, опрацьовуючи мовні норми. Впровадження нової технології зумовлює перехід на тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів.
Українська та зарубіжна літератури
Вказані вище предмети є важливими складовими вітчизняної літературної освіти. Вони реалізують стратегічні загальнодержавні завдання розвитку національної культурної свідомості громадян України, а, зокрема, зарубіжна література спрямована на інтеграцію нашої держави в світовий культурний простір та наближення змісту вітчизняної освіти до європейських стандартів.
Викладачі української та зарубіжної літератур мають працювати за адаптованими до умов професійно-технічної освіти програмами (укладач - Снісар З.I.), рекомендованими і затвердженими МОН України. Як і минулого навчального року, на ці предмети виділено по 70 годин.
Щодо зарубіжної літератури, то зусилля викладачів мають бути спрямовані на вивчення культур і життя інших народів світу, на підбір перекладів, у яких максимально присутня і естетична, і смислова інформації. Це переклади постів і прозаїків М. Рильського, М. Бажана, Г. Кочура, М. Лукаша, Б. Тена, В. Мисика, В. Стуса, I. Світличного, Д. Павличка та ін.
Викладання обох літератур має бути взаємопов'язаним. До вивчення зарубіжної літератури викладач має долучати матеріал курсу української літератури, забезпечуючи цим міжпредметні зв'язки та реалізуючи комплекс функцій, а саме: естетичну, пізнавальну та виховну. Основне завдання викладачів української і зарубіжної літератур - залучення учнів до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх національних, культурно-історичних та загальнолюдських значень. Процес викладання української та зарубіжної літератур має відповідати вимогам Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 24 від 14.01.2004 р.
Українська література в загальному процесі гуманізації національної освіти відіграє особливу роль, сприяючи вихованню національно свідомої особистості, громадянина України, для якого цілком природним є прагнення розмовляти рідною мовою, відчувати спорідненість із національною історією, бажання знати й розуміти вітчизняну літературу, мистецтво та культуру. Через переживання прекрасного, що виникає при опануванні художнього твору, учень повинен відкривати нову якість власного буття. Найперше завдання сьогоднішнього курсу української літератури - розкрити її унікальність, повернути втрачений престиж, виховати її майбутнього читача.
Мета "Зарубіжної літератури" - прилучати учнів до скарбниці світової літератури, до найвищих досягнень різних національних літератур, а через неї - до фундаментальних цінностей культури, збагачувати особистість духовними надбаннями людства; виховувати громадян України, здатних до діалогу з представниками інших національних традицій. Викладання зарубіжної літератури має утверджувати українську національну ідею, виховувати повагу до інших народів і їх культур, виокремлювати загальнолюдські цінності, які єднають народи.
Важливу роль відіграє взаємодія викладачів світової літератури, іноземної мови, історії та тісний зв'язок літератури з живописом, музикою, скульптурою.
Державні вимоги щодо вивчення української та зарубіжної літератур чітко визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти і передбачають аксіологічну, літературознавчу та культурологічну лінії. Для реалізації вимог навчальних програм із української та зарубіжної літератур викладач може використовувати підручники й посібники, вміщені у Переліку навчальної літератури для використання в 2004-2005 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах України.
Література повинна залишатись видом мистецтва, а не предметом, який виконує суспільно-політичну роль, і провідну роль грає Слово - ідеальна зброя за душу людини.
На сучасному етапі навчання в ПТНЗ практикуються три форми оцінювання навчальних досягнень учнів - поточне, тематичне і підсумкове. Години, виділені на тематичне оцінювання, охоплюють усі його види: усне опитування (тестування, доповіді), письмове (твори, перекази, письмові відповіді на запитання, реферати тощо).
Викладачеві надається право вносити зміни в розподіл часу на вивчення розділів або тем, обґрунтовано змінювати послідовність їх вивчення відповідно до методичних уподобань і досвіду та залежно від рівня підготовленості учнів. Викладачі повинні завжди пам'ятати, що основними концептуальними чинниками навчання і виховання є: виховання людини нового часу, національно свідомої, високоосвіченої, творчої, гуманної; виховання естетично розвиненого читача української літератури; піднесення авторитету української літератури в загальносвітовому контексті.
Основний принцип викладання навчального матеріалу потрібно постійно пов'язувати з фаховими особливостями професійно-технічної освіти. Кожне заняття має стати уроком людинознавства та високої духовності.
Іноземні мови
Нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії потребують певних трансформацій у галузі навчання іноземних мов. Це зумовлює необхідність уточнень функцій іноземної мови як предмета, вдосконалення цілей, змісту, методів, прийомів і засобів її навчання.
Державний стандарт чітко визначає вимоги щодо освіченості учнів та основні лінії, а саме: мовленнєву, соціокультурну та діяльнісну (стратегічну). Уся система освіти в галузі іноземних мов має формувати в учнів уміння іншомовного спілкування, що сприятиме інтеграції українського суспільства до світової спільноти.
Основною метою навчання іноземної мови в ПТНЗ є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, підготовка їх до міжкультурного спілкування у різноманітних сферах життєдіяльності. Важливим чинником, що сприяє ефективності навчання іноземної мови, є уміння викладача моделювати навчальний процес відповідно до сучасних вимог, уміння гнучко адаптувати його до конкретних навчальних умов. У ПТНЗ на вивчення іноземної мови відводиться дві години на тиждень. Поділ учнів на групи здійснюється відповідно до Нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. N 128 (група чисельністю понад 27 учнів ділиться на дві частини).
Викладачі можуть користуватися чинними програмами 1996, 1998 та 2001 років (видавництва "Перун", "Шкільний світ") та навчальною літературою з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України. У навчальному процесі потрібно широко використовувати ТЗН на нові комп'ютерні технології.
Викладачі іноземних мов (англійської, німецької, французької та ін.) на заняттях з учнями ПТНЗ мають домогтися здійснення практичної мети та реалізувати освітні цілі, а саме: навчити учнів спілкуватися в усній і письмовій формі, щоб у подальшому вони змогли контактувати з представниками інших держав; підбирати тексти та практикувати інтегровані заняття залежно від того, яку професію здобувають учні, на основі фонетичних, лексичних і граматичних навичок навчати різних видів мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння (діалогічне і монологічне мовлення), письма.
Наприкінці навчального курсу учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за темою або ситуацією, складати план або тези усного повідомлення, написати власного листа, користуватись різноманітними джерелами з іноземної та рідної мов, перекладати іноземні тексти рідною мовою. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів гуманітарного циклу залишаються ті самі.
Фізична культура і здоров'я
Викладання курсу у 2004/2005 навчальному році здійснюється за програмою для професійно-технічних навчальних закладів "Фізична культура і здоров'я" (автор Манюк О.I.), рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист від 04.08.2000 N 1/11-2010), і програмою для професійно-технічних навчальних закладів "Фізичне виховання" (видавництво "Перун", 1999, авт. Рошенко В.О.). Програма "Фізична культура і здоров'я" призначена для підготовки учнів на базі повної загальної середньої освіти. Програма "Фізичне виховання" розрахована для підготовки учнів на базі базової середньої освіти.
Типовою базисною структурою навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників для професійно-технічних навчальних закладів на 2004/2005 навчальний рік на вивчення предмета в інваріантній складовій передбачено дві години на тиждень.
Залежно вік специфіки роботи та можливостей навчального закладу місцеві органи управління та педагогічні колективи мають здійснити заходи щодо створення умов для введення третьої години занять з фізичної культури за рахунок варіативної складової навчального плану, позакласних занять, додатково залучених коштів (Закон України "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ), Указ Президента України від 09.10.2001 р. N 941/2001 "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні").
Учні основної та підготовчої медичних груп навчаються на загальних підставах. При оцінюванні навчальних досягнень учнів з фізичного виховання треба керуватися чинними критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою та тестами і нормативами оцінювання фізичної підготовленості населення України. Учні спеціальної медичної групи навчаються за окремими програмами. Складання тестів і нормативів з фізичної підготовленості для них не передбачено.
Програми надають право викладачеві творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки учнів, їх інтереси і нахили, профіль групи, викладач може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.
Педагогічні колективи професійно-технічних навчальних закладів повинні використовувати різноманітні позаурочні форми навчання та методи залучення школярів до занять фізичною культурою: фізкультурно-оздоровчі заняття в режимі дня, домашні завдання, заняття у фізкультурних гуртках і спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки, групах лікувальної фізичної культури, спортивних класах, клубах за інтересами тощо.
Державна підсумкова атестація учнів випускних груп з фізичної культури і здоров'я здійснюється у формі заліку. До заліку допускаються учні основної і підготовчої медичних груп, які опанували навчальну програму. Залік проводиться у формі виконання тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України. Учні спеціальної медичної групи отримують залік автоматично.
Допризовна підготовка
Викладання допризовної підготовки у 2004/2005 навчальному році відбудеться за новими навчальними планами. Курс допризовної підготовки визначається загальним обсягом не менш як 140 навчальних годин у навчальних закладах усіх категорій, з них 18-30 годин - на проведення навчально-польових занять та 10 годин курсу "Основ безпеки життєдіяльності", які вичитуються у темі "Цивільна оборона".
Допризовна підготовка має здійснюватися за такими напрямами:
1. Вивчення історії українського війська. Розглядаються призначення, організаційна структура, озброєння і тактика ведення бойових дій (визначні битви) війська княжих часів, козацького війська, військових формувань у боротьбі за національну державність у 1917-1920 роках, у тому числі українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки, Радянської армії, Збройних сил України та інших військових формувань. Виховання у молоді ідеалу людини-патріота, захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність.
2. Ознайомлення із законодавством із військових питань. Вивчаються положення Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України "Про оборону України" ( 1932-12 ), "Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ), "Про Прикордонні війська України" ( 1779-12 ), "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ), "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ), "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ), Воєнної доктрини України, статуту Збройних сил України та інші.
3. Ознайомлення із структурою і завданням Збройних сил України та інших військових формувань.
4. Вивчення основ цивільної оборони України з урахуванням знань та умінь, набутих під час засвоєння програми "Безпека життєдіяльності людини".
5. Набуття практичних навичок з основ військової справи, зокрема з вогневої, тактичної, прикладної фізичної та медико-санітарної підготовки.
6. Формування у молодої людини психологічної готовності до діяльності у складі військового колективу в умовах проходження військової служби, а також до дій в екстремальних ситуаціях.
Допризовна підготовка проводиться протягом усього навчального року. Наприкінці навчання організовуються три - п'ятиденні навчально-польові заняття на базі військових частин, військових комісаріатів, центрів допризовної підготовки, базових навчальних закладів або безпосередньо в навчальних закладах. Програми із загальноосвітніх предметів на 2004/2005 навчальний рік адаптовані до умов професійно-технічних навчальних закладів. Ці програми розмішені на відповідному сайті Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua в системі Інтернет та надруковані видавництвом "Прапор" (м. Харків). З питань придбання програм звертатися за адресою: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, 11. Тел./факс: (0572) 475571; тел.: 430721, 477252, 475179. Розрахунковий рахунок 26006820020491 МФО 0351016, код 02476401 у Київському відділенні Харківського обласного філіалу АКБ "Укрсоцбанк".
У всіх інших випадках викладачам загальноосвітніх предметів у ПТНЗ потрібно користуватися Переліком програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004/2005 навчальному році.
Також повідомляємо, що за відсутності навчальної літератури, внесеної до цих переліків, для забезпечення наступності у вивченні загальноосвітніх предметів дозволяється користуватися навчальними посібниками та підручниками, передбаченими переліками 2002/2003 та 2003/2004 навчальних років.
Заступник Міністра Т.М.Десятов