ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РІШЕННЯ
21.07.2004 N 314
Щодо проекту змін до Положення про здійснення
фінансового моніторингу інститутами спільного
інвестування, фондовими біржами та іншими
професійними учасниками ринку цінних паперів,
за твердженого рішенням Комісії
від 13.08.2003р. N 359
З метою вдосконалення реалізації положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила:
1. Схвалити проект змін до Положення про здійснення фінансового моніторингу інститутами спільного інвестування, фондовими біржами та іншими професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 13.08.2003 р. N 359 (далі - Проект), що додається.
2. Т. в. о. Виконавчого секретаря В.Прядку забезпечити:
- оприлюднення Проекту на офіційному сайті Комісії;
- публікацію повідомлення в офіційному друкованому виданні Комісії про оприлюднення Проекту на офіційному сайті Комісії;
- подання Проекту на погодження до Державного департаменту фінансового моніторингу, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Національного банку України;
- винесення, після закінчення місячного терміну для надання пропозицій та зауважень, Проекту на засідання Комісії для затвердження остаточної редакції з метою подання цих змін на державну реєстрацію.
3. Контроль за виконанням покласти на т. в. о. Виконавчого секретаря В.Прядка.
Голова Комісії А.Балюк
Протокол засідання Комісії
від 21 липня 2004 р. N 23
Проект
Схвалено
протоколом засідання Комісії
21.07.2004 N 23
Положення
про здійснення фінансового моніторингу учасниками
ринку цінних паперів
Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цінних паперів (далі - Положення) розроблено відповідно до Законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (далі - Закон), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) та поширюється на торговців цінними паперами, депозитарії, зберігачів, реєстраторів, емітентів, які самостійно здійснюють ведення реєстру, фондові біржі та торговельно-інформаційні системи, компанії з управління активами, інститути спільного інвестування (далі - суб'єкти).
1. Загальні положення
Цим Положенням установлюються загальні вимоги Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) щодо:
- призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, його прав та обов'язків;
- основних вимог до кваліфікації працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;
- програм навчання та підвищення кваліфікації працівників щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу;
- установлення правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;
- виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та надання інформації про них;
- ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів;
- підготовки персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Банки та їх відокремлені підрозділи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, організовують проведення фінансового моніторингу відповідно до вимог Національного банку України.
2. Призначення, права та обов'язки працівника,
відповідального за проведення фінансового моніторингу,
вимоги до його кваліфікації
2.1. З метою забезпечення належного виконання Закону ( 249-15 ) суб'єкти призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник).
2.2. Відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення суб'єктом заходів фінансового моніторингу.
Відповідальний працівник призначається керівником суб'єкта, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.
На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків має бути призначено особу, що виконує його обов'язки. На вказану особу поширюються права, обов'язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника.
У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу призначається керівник суб'єкта.
Якщо суб'єкт здійснює кілька видів діяльності, зазначених в ліцензіях, призначається один відповідальний працівник.
2.3. З урахуванням особливостей організаційної структури суб'єкта може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.
Зазначений підрозділ функціонує відповідно до Положення про цей структурний підрозділ, яке затверджується керівником суб'єкта.
У разі створення суб'єктом спеціального підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.
2.4. При здійсненні фінансового моніторингу відповідальний працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення.
Посадова інструкція відповідального працівника затверджується керівником суб'єкта.
У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб'єкта щодо організації системи запобігання легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та інших питань стосовно проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Державний департамент фінансового моніторингу (далі - Держфінмоніторинг) і Комісію з письмовим викладенням своїх заперечень.
2.5. Суб'єкт зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг про призначення або звільнення відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох робочих днів з дати підписання відповідного документа.
Новостворені суб'єкти відповідальну особу призначають не раніше ніж за п'ять робочих днів до проведення першої фінансової операції.
Форма повідомлення про призначення на посаду (звільнення з посади) відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особи, що тимчасово виконує його обов'язки, затверджена наказом Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715 (форма N 1-ФМ).
2.6. У разі наявності у суб'єкта філій, інших відокремлених підрозділів, яким надано повноваження здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, за погодженням з відповідальним працівником суб'єкта, призначається відповідальний працівник філії (відокремленого підрозділу). Відповідальний працівник філії (відокремленого підрозділу) підзвітний тільки керівнику суб'єкта.
У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним працівником суб'єкта у філії (відокремленому підрозділі) призначається керівник філії (відокремленого підрозділу).
2.7. До посадових обов'язків відповідального працівника, зокрема належать:
- розробка та постійне оновлення правил фінансового моніторингу й програм його здійснення;
- забезпечення дотримання всіма працівниками відповідних правил фінансового моніторингу та програм його здійснення;
- забезпечення підготовки та навчання персоналу;
- надання консультацій працівникам щодо виявлених ними підозрілих операцій або незаконних дій;
- прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про які операції мають бути повідомлені Держфінмоніторинг і правоохоронні органи, та здійснення відповідних повідомлень;
- забезпечення надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу;
- сприяння представникам Комісії та Держфінмоніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
- інформування керівника про виявлені підозрілі фінансові операції та заходи, які були вжиті, не менше одного разу на місяць;
- виконання інших обов'язків, передбачених Законом ( 249-15 ) та посадовою інструкцією.
2.8. Для виконання відповідальним працівником посадових обов'язків до його повноважень, зокрема відносять:
- проведення перевірок діяльності суб'єкта або філії (відокремленого підрозділу) та його працівників на предмет виконання ними правил фінансового моніторингу та програм його здійснення;
- залучення до проведення заходів фінансового моніторингу та проведення перевірок з цих питань будь-яких працівників, надання їм доручень і вказівок у межах своєї компетенції, обов'язкових до виконання, а також вимагання від них допомоги при провадженні окремих дій;
- одержання пояснень з питань здійснення фінансового моніторингу від працівників незалежно від займаних ними посад;
- отримання доступу до документів та іншої інформації, пов'язаних з проведенням фінансового моніторингу.
2.9. Відповідальний працівник повинен знати:
2.9.1. Нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у тому числі:
- Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 );
- Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 );
- постанову Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 28.08.2001 N 1124 "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)";
- цілі та принципи регулювання ринків цінних паперів Міжнародної організації Комісій з цінних паперів (IOSCO).
2.9.2. Нормативно-правові акти Держфінмоніторингу та Комісії.
2.9.3. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність суб'єкта з проведення фінансових операцій.
2.9.4. Повний перелік видів фінансових операцій, що виконуються суб'єктом, порядок їх проведення.
2.9.5. Посадові інструкції та функціональні обов'язки працівників суб'єкта, залучених до виконання фінансових операцій.
2.9.6. Правила проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення, що установлені суб'єктом.
2.9.7. Норми законодавства, які передбачають кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
2.9.8. Перелік країн, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, та перелік офшорних зон, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2.10. Відповідальний працівник повинен знати та володіти навичками щодо застосовування в практичній діяльності:
- порядку ідентифікації осіб;
- порядку зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, та документації про здійснення фінансової операції;
- порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;
- критеріїв оцінки ймовірності віднесення операцій до таких, що пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванням тероризму;
- ознак фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;
- ознак фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
- порядку ведення реєстру фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- порядку надання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
- порядку повідомлення Держфінмоніторингу та правоохоронних органів про фінансові операції, щодо яких є або має бути підозра, що вони пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій;
- вимог щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається Держфінмоніторингу, іншої інформації з питань фінансового моніторингу, у тому числі про факт її подання.
Відповідальний працівник повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію з питань методології виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, керуючись рекомендаціями Комісії та Держфінмоніторингу.
2.11. Не може бути призначена відповідальним працівником особа, що має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому чинним законодавством порядку.
3. Встановлення правил проведення фінансового
моніторингу та програм його здійснення
3.1. Суб'єкти розробляють правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила), що є внутрішнім документом суб'єкта, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню суб'єкта для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
3.2. Правила розробляються суб'єктом з урахуванням вимог чинного законодавства України, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, в тому числі Положення.
Правила проведення фінансового моніторингу затверджуються керівником суб'єкта за поданням відповідального працівника та повинні охоплювати всі напрями діяльності суб'єкта.
3.3. Для забезпечення виконання вимог чинного законодавства України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, суб'єкти зобов'язані розробляти й реалізовувати програми здійснення фінансового моніторингу, що затверджуються керівником. Зазначені програми повинні містити:
- визначені чинним законодавством України ознаки фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, інші ознаки таких операцій, які відповідно до специфіки та напрямів діяльності самостійно визначаються та оновлюються суб'єктом на постійній основі з урахуванням документів, розроблених Комісією та Держфінмоніторингом;
- питання ідентифікації та вивчення своїх клієнтів;
- заходи щодо навчання й підвищення кваліфікації працівників;
- інші заходи, направлені на запобігання використання суб'єкта для легалізації (відмивання) доходів, набутих злочинним шляхом.
Програма здійснення фінансового моніторингу є комплексом заходів з організації проведення фінансового моніторингу. Строк, на який складається програма, визначається, виходячи з реальних потреб суб'єкта.
3.4. Правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єкта та програми здійснення фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до цих документів працівників суб'єкта визначаються відповідальним працівником установи залежно від їх функціональних обов'язків за погодженням із керівником суб'єкта.
3.5. Правила повинні відображати внутрішню систему фінансового моніторингу суб'єкта, забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу чи можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму, передбачати відповідно до чинного законодавства інформування про такі операції Держфінмоніторинг і правоохоронні органи та визначати порядок зберігання пов'язаних із ними документів.
3.6. Основними принципами розробки та здійснення Правил і програм фінансового моніторингу є:
- безпосередня участь кожного працівника суб'єкта в межах його компетенції у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;
- неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;
- конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;
- запобігання залученню працівників суб'єкта до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
3.7. Правила повинні містити:
1) опис організаційної внутрішньої системи фінансового моніторингу;
2) основні засади діяльності окремого структурного підрозділу суб'єкта з питань проведення фінансового моніторингу (у разі наявності);
3) права та обов'язки відповідального працівника суб'єкта, а також інших працівників суб'єкта, залучених до здійснення фінансового моніторингу;
4) порядок прийняття рішення щодо надання інформації про фінансову операцію, яка підлягає фінансовому моніторингу;
5) порядок зберігання інформації з питань фінансового моніторингу;
6) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про які операції має бути повідомлено Держфінмоніторинг і правоохоронні органи, та здійснення відповідних повідомлень;
7) порядок проведення заходів щодо з'ясування суті та мети операції клієнта, що підлягає фінансовому моніторингу;
8) порядок виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;
9) порядок вчинення заходів для з'ясування характеру та мети таких операцій;
10) порядок проведення ідентифікації осіб, що здійснюють такі операції;
11) порядок проведення реєстрації таких операцій або подання їх на реєстрацію відповідальному працівнику;
12) порядок підготовки та подання відповідальному працівнику інформації, необхідної для прийняття рішення про інформування відповідно до чинного законодавства Держфінмоніторингу та правоохоронних органів;
13) порядок збору та зберігання належним чином оформлених документів про такі операції та осіб із тим, щоб у разі виникнення потреби можна було відтворити деталі операції;
14) вимоги до забезпечення конфіденційності інформації щодо фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму.
3.8. Банки та їх відокремлені підрозділи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, зобов'язані розробляти правила проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення, у відповідності з вимогами цього Положення.
4. Виявлення операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу
4.1. Перед здійсненням фінансової операції або після її здійснення працівник суб'єкта, що забезпечує здійснення фінансової операції або є відповідальним за проведення фінансового моніторингу, з'ясовує можливість віднесення її до такої, що відповідно до законодавства підлягає фінансовому моніторингу, та у разі виявлення такої фінансової операції того самого дня проводить її реєстрацію. Зазначені обов'язки встановлюються суб'єктом у відповідних посадових інструкціях.
4.2. Відносно фінансової операції, яка підлягає фінансовому моніторингу, суб'єкт має забезпечити:
а) реєстрацію цієї операції у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та Держфінмоніторингом;
б) застосування заходів, спрямованих на з'ясування суті та мети операції клієнта, у тому числі шляхом витребування додаткових документів і відомостей, що стосуються цієї операції;
в) застосування, відповідно до чинного законодавства України, інших заходів з метою належного виконання вимог законів України з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
г) надання за наявності відповідних ознак Держфінмоніторингу інформації про цю фінансову операцію та про осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні.
4.3. Реєстрація фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється в реєстрі фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, за формою, затвердженою наказом Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм, пов'язаних із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 травня 2003 р. за N 394/7715 (форма N 2-ФМ).
Якщо реєстр ведеться в електронній формі, то кожного дня всі нові записи чи записи, до яких вносилися зміни протягом робочого дня, роздруковуються.
Роздруковані сторінки засвідчуються підписом керівника або працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу.
До п'ятого числа кожного місяця роздруковані за попередній місяць сторінки формуються за датами в брошури (брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника або працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та печаткою і зберігаються протягом 5 років).
На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок у брошурі, початкова та остання дати внесення записів.
4.4. У реєстрі відображаються:
- відомості щодо особи, яка здійснює фінансову операцію, та у випадках, передбачених законодавством, особи, від імені або за дорученням якої здійснюється фінансова операція або яка є вигодоодержувачем, установлені в результаті ідентифікації відповідно до законодавства;
- відомості щодо інших осіб - учасників фінансової операції;
- вид фінансової операції;
- сума, на яку здійснюється фінансова операція;
- валюта, в якій здійснюється фінансова операція;
- підстави для здійснення фінансової операції;
- відомості про фінансові операції, пов'язані з обліковуваною операцією (у разі наявності);
- ознаки, за якими фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу;
- додаткова інформація про мотивовану підозру стосовно того, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (у разі наявності);
- дата та час здійснення або відмови від здійснення фінансової операції.
Кожному запису в реєстрі присвоюється порядковий номер і зазначається час та дата його внесення, а також посада, прізвище, ім'я, по батькові працівника, що вніс запис до реєстру.
Зміна даних, внесених до реєстру фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, не допускається. При необхідності виправлення помилково внесених до реєстру даних щодо окремої фінансової операції, в полі реєстру, де містяться відомості про цю операцію, вказується про анулювання відповідного запису, а реєстр доповнюється новим записом щодо цієї операції.
5. Подання інформації про фінансові операції,
що підлягають обов'язковому та внутрішньому
фінансовому моніторингу
5.1. Суб'єкт зобов'язаний подавати Держфінмоніторингу інформацію про фінансову операцію, що відповідно до статті 11 Закону ( 249-15 ) підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше трьох робочих днів з дати її реєстрації.
У випадку, коли у працівників суб'єкта, який здійснює фінансову операцію, виникають мотивовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, суб'єкт зобов'язаний надавати Держфінмоніторингу інформацію про таку фінансову операцію.
Зазначена інформація може надаватись Держфінмоніторингу безпосередньо філіями (відокремленими підрозділами), в яких призначено відповідального працівника.
5.2. Після надсилання до Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, дані про операцію, що внесені до реєстру, доповнюються назвою файла або вихідними реквізитами листа, яким було відправлено інформацію.
5.3. У разі, якщо суб'єкт, який здійснює фінансову операцію, підозрює або повинен був підозрювати, що така фінансова операція пов'язана, має відношення або призначена для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій, він зобов'язаний негайно (в день виявлення такої операції) зареєструвати її та повідомити про таку фінансову операцію Держфінмоніторинг та правоохоронні органи, визначені законодавством.
5.4. Відповідальний працівник суб'єкта самостійно приймає рішення щодо інформування Держфінмоніторингу про операції, які підлягають фінансовому моніторингу.
5.5. У разі прийняття відповідальним працівником суб'єкта рішення про недоцільність інформування Держфінмоніторингу про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, він складає довідку, у якій обгрунтовує це рішення. Довідка має, зокрема, містити порядковий номер реєстрації операції в реєстрі, дату її складання, результати вжитих заходів щодо з'ясування суті і мети проведення цієї операції та підпис відповідального працівника суб'єкта.
5.6. На запит Держфінмоніторингу суб'єкт надає додаткову інформацію щодо фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу або пов'язані з фінансуванням тероризму, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше трьох робочих днів з дати отримання запиту.
5.7. Інформація подається до Держфінмоніторингу в електронному вигляді каналами зв'язку, на магнітному носії або, за згодою Держфінмоніторингу, на паперовому носії.
Інформація на магнітному або паперовому носії подається до Держфінмоніторингу поштовим відправленням із повідомленням про вручення або нарочним із дотриманням заходів, що виключають неконтрольований доступ до інформації або документів під час їх доставки.
5.8. Інформація, що надається, є інформацією з обмеженим доступом. Захист інформації при її наданні до Держфінмоніторингу забезпечується відповідно до чинного законодавства.
5.9. Відповідальний працівник та інші співробітники суб'єкта повинні забезпечити конфіденційність інформації, яка надається до Держфінмоніторингу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу, а також факту її надання, і не поширювати її ні в межах установи, ні за її межами, в тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких здійснюється повідомлення, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
5.10. Працівники суб'єкта зобов'язані сприяти працівникам Держфінмоніторингу та Комісії у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
5.11. Надання інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, здійснюється за формою, затвердженою наказом Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715.
6. Ідентифікація осіб, зберігання відповідних документів
6.1. Для забезпечення належної реалізації своїх функцій суб'єкт зобов'язаний проводити ідентифікацію осіб, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, відкривають рахунки, або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення.
Суб'єкти, які відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ) мають правовий статус фінансової установи, зобов'язані проводити ідентифікацію осіб, які укладають договори про надання фінансових послуг та фізичних осіб, які є власниками юридичної особи-клієнта, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від діяльності цієї юридичної особи. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, суб'єкт - фінансова установа зобов'язаний ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі.
Суб'єктам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами - юридичними чи фізичними особами, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені.
Якщо особа діє як представник іншої особи або у суб'єкта виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб'єкт зобов'язаний ідентифікувати також:
- осіб, від імені або за дорученням яких здійснюється фінансова операція;
- осіб, які є вигодоодержувачами;
6.2. Порядок ідентифікації осіб повинен містити:
- порядок здійснення первісної ідентифікації особи;
- заходи щодо проведення ідентифікації особи у разі зміни інформації, необхідної для проведення ідентифікації, або закінчення строку дії документів, на підставі яких вона проводилася;
- порядок проведення заходів, спрямованих на перевірку інформації щодо ідентифікації особи;
- критерії класифікації осіб, опис типів осіб, які характеризуються підвищеним ступенем імовірності здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (загальна характеристика, країна походження, характеристика ділової активності та репутації, наявність кримінального минулого тощо). Орієнтовний перелік критеріїв наведений в додатку 1;
- заходи з проведення додаткового вивчення особи.
6.3. Ідентифікація осіб здійснюється на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів.
6.4. З метою ідентифікації особи працівник суб'єкта з'ясовує таку інформацію щодо:
а) резидентів - фізичних осіб:
- прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; місце проживання;
- ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
б) резидентів - юридичних осіб:
найменування (повне та скорочене); юридична адреса; документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку;
в) нерезидентів - фізичних осіб:
прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності); дата народження; серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав; громадянство; місце проживання або тимчасового перебування;
г) нерезидентів - юридичних осіб:
повне найменування; місцезнаходження та реквізити банку, у якому відкрито рахунок; номер банківського рахунку; дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.
6.5. При вивченні юридичної особи та документів, які підтверджують її державну реєстрацію, слід приділяти підвищену увагу:
- з'ясуванню дійсних власників;
- правильності оформлення установчих документів (враховуючи всі зареєстровані зміни);
- складу засновників юридичної особи та її пов'язаних осіб;
- структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;
- розміру зареєстрованого та сформованого статутного фонду;
- відповідності фінансової операції звичайній діяльності юридичної особи.
6.6. При проведенні ідентифікації та вивченні осіб рекомендується складати анкети. Анкета є внутрішнім документом суб'єкта та може містити інформацію щодо:
- ідентифікаційних даних особи;
- характеру діяльності;
- мети та підстав проведення операцій;
- оцінки розміру та джерел існуючих та очікуваних надходжень;
- опису джерел походження і способів переказу (внесення) грошей, що використовуються в операціях;
- пов'язаних осіб;
- додаткову інформацію (характеристика особи, її ділова репутація, фінансовий стан тощо).
Суб'єкт може визначати категорії осіб, при ідентифікації яких не застосовуються анкети (клієнти, що здійснюють разові операції у невеликих розмірах тощо).
6.7. Ідентифікація особи не є обов'язковою у разі:
- здійснення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані згідно із законодавством в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.
6.8. Якщо у суб'єкта виникають сумніви у достовірності або достатності попередньо отриманої інформації про ідентифікацію клієнта або відомості, перелік яких наведений у пункті 6.4 цього Положення, зазнали змін або закінчився строк дії документів, на підставі яких проводилася ідентифікація, при проведенні особою фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, така особа підлягає ідентифікації відповідно до законодавства.
6.9. Суб'єкт зобов'язаний зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після її проведення.
7. Підготовка персоналу суб'єкта з метою
виявлення фінансових операцій, що підлягають
фінансовому моніторингу
7.1. Для забезпечення належного рівня підготовки персоналу з питань проведення фінансового моніторингу суб'єктом первинного фінансового моніторингу розробляється та реалізується Програма навчання та підвищення кваліфікації працівників суб'єкта щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу.
7.2. Усі працівники мають бути попереджені про відповідальність за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
7.3. Усі працівники суб'єкта зобов'язані ознайомитися з Правилами та програмами здійснення фінансового моніторингу, а також брати участь у навчальних заходах, які на практиці пояснюють, що вимагається від працівників.
7.4. Заходи з організації навчання працівників залежно від їх посадових обов'язків здійснюються за такими напрямами:
- ознайомлення працівників з міжнародними документами та законодавством України, рекомендаціями FATF з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- ознайомлення працівників із внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу;
- практичні заняття щодо реалізації Правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу.
7.5. Заходи з організації підвищення кваліфікації працівників суб'єкта з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснюються за такими напрямами:
- вивчення передового досвіду щодо виявлення операцій клієнтів, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- ознайомлення з засобами та прийомами вивчення клієнтів і перевірки інформації щодо їх ідентифікації.
7.6. Навчання або підвищення кваліфікації працівників суб'єкта з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, проводиться не менше одного разу на рік.
8. Відповідальність за невиконання (неналежне
виконання) законодавства з питань запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом
Суб'єкти, винні у порушенні законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом несуть відповідальність згідно із законодавством.
9. Державний контроль за дотриманням
суб'єктами вимог Положення
Державний контроль та нагляд за дотриманням суб'єктами вимог Положення здійснює Комісія.
Суб'єкти, під час проведення перевірок, зобов'язані надавати працівникам Комісії документи та іншу інформацію стосовно проведення ними фінансового моніторингу.
Банки (їх відокремлені підрозділи), що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, під час проведення перевірок, зобов'язані надавати працівникам Комісії документи та іншу інформацію стосовно проведення ними фінансового моніторингу, в межах здійснення ними професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Начальник Контрольно-правового управління Р.Матвієнко
Додаток 1
до Положення про здійснення
фінансового моніторингу
учасниками ринку цінних
паперів
Орієнтовний перелік
критеріїв осіб, які характеризуються підвищеним
ступенем імовірності здійснення ними операцій,
що можуть бути пов'язані з легалізацією
(відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом,
або фінансуванням тероризму (у разі потреби
доповнюються суб'єктом самостійно)
1. Наявність контрагентів-резидентів країн, про які з достовірних джерел відомо, що вони:
- не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- законодавством цих країн не передбачено розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій;
- є країнами, у яких відбуваються воєнні дії;
- є офшорними територіями.
2. Якщо клієнт є особою - політичним діячем, зокрема обіймає керівну посаду у політичних партіях.
3. Клієнт - юридична особа, що є благодійною громадською організацією (крім організацій, що діють під егідою відомих міжнародних організацій).
4. Клієнт - акціонерне товариство, яке здійснило випуск цінних паперів на пред'явника.
Ознаки фінансових операцій, які можуть бути віднесені до таких, що підлягають внутрішньому фінансового моніторингу.
(у разі потреби доповнюються суб'єктом самостійно)
1. Набуття права власності на пакет цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує 80000 грн., за договорами дарування або міни.
2. Здійснення операцій з векселями, у тому числі з індосаментом на пред'явника або бланковим індосаментом.
3. Купівля-продаж, без участі торговця цінними паперами, пакета цінних паперів, сумарна номінальна вартість яких перевищує 80000 грн.
Начальник Контрольно-правового управління Р.Матвієнко