КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
02.07.2003
Справа N 33/121
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Київський апеляційний господарський суд... розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2003 р. у справі N 33/121 за позовом ЗАТ до ДПІ у районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Суть рішення і скарги:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2003 р., яке прийнято у справі N 33/121, позов ЗАТ (далі - Позивач, Товариство) до ДПІ у районі м. Києва (далі - Інспекція) про визнання недійсними трьох податкових повідомлень-рішень був задоволений повністю.
ДПІ у районі м. Києва, не погоджуючись із прийнятим рішенням судом першої інстанції, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати означене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ЗАТ у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, а тому просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2003 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши усні пояснення представників Позивача та Відповідача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд встановив:
ЗАТ звернулось до господарського суду м. Києва із позовом від 28.02.2003 р. N 3/280203 до ДПІ у районі м. Києва, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення останньої від 14.10.2002 р. N 0000282309/0, від 15.12.2002 р. N 0000282309/1 та від 13.01.2003 р. N 0000282309/2. При цьому Позивач у позові обгрунтовував свої вимоги тим, що зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, які винесені на підставі акта позапланової перевірки Товариства від 07.10.2002 р. N 1293/23-904, на нього Інспекцією незаконно були накладені штрафні санкції на суму 8472 грн. 75 коп. за ненарахування Позивачем за "касовим методом" ПДВ при придбанні і реалізації пально-мастильних матеріалів, оскільки для застосування "касового методу" при придбанні і реалізації пально-мастильних матеріалів платник податку повинен мати відомості про строки виготовлення або ввезення того чи іншого товару, які підтверджуються документами податкового та бухгалтерського обліку. При купівлі Товариством у постачальника дизпалива останній на отриману продукцію видав Позивачу лише податкову накладну, але документів, які дають право на застосування "касового методу", Позивачу не надано. Позивач зазначив, що при реалізації вказаного пального автобазі у Товариства не було підстав не видавати вказану податкову накладну без оплати. Крім цього, Позивач зазначив, що на підставі вказаного акта від 07.10.2002 р. N 1293/23-904 відносно посадових осіб Товариства були винесені постанови від 06.12.2002 р. серії АВ N 396431 та серії АВ N 396432 про притягнення останніх до адмінвідповідальності та накладення штрафу в розмірі 85 грн. 00 коп. на кожного з посадових осіб. Указані постанови були скасовані рішенням за результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві від 23.12.2002 р. N 4537/10/25-0014, але вказані скасування були анульовані листами від 23.01.2003 р. N 161/10/25-014 та від 06.02.2003 р. N 1360/10/23-03/690. Товариство вважає, що вказані вище податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані недійсними згідно з преамбулою та п. 4 ст. 4, п. 2 ст. 5 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (далі - Закон N 1521), Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2003 р. позов ЗАТ до ДПІ у районі м. Києва про визнання недійсними трьох податкових повідомлень-рішень був задоволений повністю.
В обгрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що Інспекцією при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 14.10.2002 р. N 0000282309/0, від 15.12.2002 р. N 0000282309/1 та від 13.01.2003 р. N 0000282309/2 були неправомірно застосовані норми законодавства про ПДВ у зв'язку з таким. "Касовий метод" нарахування ПДВ при реалізації товарів застосовується згідно із законодавством про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких пально-мастильних матеріалів виключно до товарів - важких дистилятів, які мають коди згідно з Гармонізованою системою описання та кодування товарів, які ввезені на митну територію України до 01.10.2000 р. або виготовлені нафтопереробними заводами України до 01.10.2000 р. Нафтову продукцію, яка була отримана Позивачем за видатковою накладною від 15.06.2001 р. N РП-06/1501 від постачальника - приватного підприємства, реалізовано нафтобазі, відвантажено з нафтопереробного заводу у 2001 році та отримано, як вказано нафтобазою, у 2001 році, отже, вироблено вказаний продукт у 2001 році. Ні приватне підприємство, ні Позивач були не в змозі при реалізації зазначити коди реалізованої нафтопродукції, оскільки вони є посередниками на ринку продажу нафтопродуктів, а сертифікат якості разом із залізничними накладними, в яких зазначено код нафтопродукції, передаються від місця відвантаження до місця отримання продукції. На підставі викладеного, місцевий суд зазначає, що у період придбання (у червні 2001 року) Товариством у приватного підприємства нафтопродукції за вказаною вище накладною без оплати вказаної продукції Позивач мав право на збільшення податкового кредиту з ПДВ, оскільки оплата за неї була здійснена у листопаді 2001 - червні 2002 року, тоді як податкові зобов'язання з ПДВ, що виникають у зв'язку з продажем зазначеної продукції, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця, а право на збільшення податкового кредиту виникає у покупця у цей самий період тощо. При цьому місцевий суд керувався листом ДПАУ від 17.09.2002 р. N 14351/7/15-3415 , нормами Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПАУ від 21.06.2001 р. N 253 , Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" ( 1521-14 ), Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), ст. 33, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ).
Між тим вказаний висновок суду першої інстанції слід визнати таким, що зроблений з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав установленими, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права (п. 2, 3, 4 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ).
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає повному скасуванню, а апеляційна скарга, відповідно, задоволенню. Поряд із цим апеляційний суд вважає за необхідне прийняти рішення, яким відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог повністю.
До вказаних висновків апеляційна інстанція дійшла, враховуючи таке:
Статтями 1, 2 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" ( 1521-14 ) (далі - Закон N 1521) встановлені товари, у тому числі і важкі дистиляти, до яких встановлюються правила оподаткування з їх продажу та придбання.
Згідно з ТН ЗЕД Гармонізованої системи 1992 року , за якою здійснювався збір даних з 1992 року до 01.07.2001 р., та згідно з УКТ ЗЕД Гармонізованої системи 1996 року, що діє в Україні з 01.07.2001 р., дизельне пальне (газойлі) відноситься до важких дистилятів.
Відповідно до ст. З Закону N 1521 податкові зобов'язання з ПДВ, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у ст. 1, 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників ПДВ - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень п.п. 7.3.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
Згідно із ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва, виконання робіт, надання по слуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами.
У порушення вищезазначених норм суд першої інстанції встановив неправомірне застосування норм діючого податкового законодавства при винесенні Інспекцією оспорюваних повідомлень рішень у зв'язку з таким. Згідно з ТН ЗЕД Гармонізованої системи 1992 року, згідно з УКТ ЗЕД Гармонізованої системи 1996 року , що діє в Україні з 01.07.2001 р., та згідно із положеннями ст. З Закону N 1521 вбачається, що "касовий метод" нарахування ПДВ застосовується виключно операцій з дистилятами - дизельним пальним, яке було отримано Позивачем за видатковою накладною від 15.06.2001 р. N РП-06/1501 від постачальника - приватного підприємства та реалізовано нафтобазі, що ввезені на митну територію Україні до 01.10.2000 р. або виготовлені нафтопереробними заводами до 01.10.2000 р. Відповідно до положень Закону N 1521, в редакції на момент отримання вказаного дизельного пального, його реалізації, винесення оскаржуваного рішення та цієї постанови, не встановлено обмежень щодо часу дії встановленого "касового методу", який був спочатку встановлений ст. 4 Закону N 1521, що в свою чергу була виключена Законом України від 21.09.2000 р. N 1962-III . У зв'язку з тим, що з положень ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) вбачається, що при проведенні підприємницької діяльності підприємець сам вирішує питання, пов'язані із співробітництвом (взаємодією) з іншими підприємствами, у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують момент виготовлення або ввезення на митну територію України зазначеного вище дизельного пального, апеляційним судом не приймається у якості доказу незастосування Товариством "касового методу" при отриманні ним дизельного пального за видатковою накладною від 15.06.2001 р. N РП-06/1501 та його реалізації. Обгрунтування Позивача щодо відсутності належних відомостей про момент виготовлення або ввезення на митну територію України зазначеного вище дизельного пального без підтвердження відповідними документами, тим, що при отриманні дизельного пального постачальник останнього відповідних документів, які дають право на застосування "касового методу", не надав. На підставі викладеного слід зробити висновок, що Товариство порушило діюче податкове законодавство, не застосувавши "касовий метод" при отриманні ним дизельного пального по видатковій накладній від 15.06.2001 р. N РП-06/1501 та його реалізації, тоді як мало право та можливість відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємництво" витребувати зазначені вище документи про дату виготовлення дизельного пального або про момент ввезення його на митну територію України, а також повинно було згідно з виписками банку та картками бухгалтерського обліку, відомості по яких зазначені у акті про результати позапланової перевірки Товариства від 07.10.2002 р. N 1293/23-904, здійснити відповідне включення до податкового зобов'язання суми ПДВ від сум перерахованих коштів за зазначене дизельне пальне у листопаді 2001 року - червні 2002 року, що не було зроблено Позивачем.
Таким чином, вимоги Інспекції, які викладені в апеляційній скарзі, обгрунтовані та підтверджуються документами у справі та діючим законодавством.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ), ст. 1, 2 Закону України "Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів" ( 1521-14 ), ст. 91, 94, 99, 101 - 105 ГПК України ( 1798-12 ), апеляційний господарський суд постановив:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2003 р. у справі N 33/121 скасувати повністю, а апеляційну скаргу ДПІ у районі м. Києва задовольнити.
2. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ЗАТ до ДПІ у районі м. Києва про визнання недійсними трьох податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Головуючий суддя <...>
Судді <...>