АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ
ЛИСТ
06.08.2004 N 2-309
Щодо затвердження норм і стандартів аудиту
Аудиторська палата України, виконуючи свої повноваження, надані їй статтею 14 Закону України від 22 квітня 1993 р. N 3125-XII "Про аудиторську діяльність" щодо затвердження норм і стандартів аудиту, прийняла рішення про застосування Міжнародних стандартів аудиту, забезпечення впевненості та етики в якості національних, починаючи зі звітності за 2003 рік (протокол засідання АПУ від 18.04.2003 р. N 122 ). Водночас Аудиторською палатою України 25 березня 2004 року було прийнято рішення про припинення дії Національних нормативів аудиту з 1 січня 2004 року.
Застосування в Україні Міжнародних стандартів аудиту, забезпечення впевненості та етики дасть змогу українським аудиторам, використовуючи міжнародний досвід, підвищити якість аудиторських послуг, а також здійснювати дієвий контроль якості аудиторських послуг з боку професійної організації аудиторів.
Аудиторський висновок, вимоги до якого викладено у Міжнародному стандарті аудиту 700 "Аудиторський висновок", складається за наслідками аудиторської перевірки фінансових звітів суб'єкта господарювання, проведеної незалежним аудитором. Користувачами Аудиторського висновку щодо фінансової звітності в Україні окрім Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є також Національний банк України, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг, інші державні органи (у межах їх повноважень щодо регулювання діяльності суб'єктів господарювання), комерційні банки, страхові та інші організації (у межах господарських відносин з суб'єктами господарювання), акціонери (як власники) та інвестори господарських товариств. Одноманітність форми і змісту кожного типу аудиторського висновку, яку вимагає Міжнародний стандарт аудиту 700, полегшує розуміння цих висновків користувачами.
Водночас Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України, керуючись Положенням про комісію, затвердженим Указом Президента України від 25 вересня 2002 р. N 861/2002, затвердила 25.01.2001 р. за N 5 Вимоги до аудиторського висновку, який надається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час реєстрації інформації і випуску цінних паперів. Такі вимоги Державної комісії не суперечать як чинному законодавству, так і Міжнародним стандартам аудиту. Зокрема, пункт 6 МСА 800 "Аудиторський висновок щодо завдань з аудиту спеціального призначення" передбачає, що у випадку, якщо суб'єкт господарювання надає фінансову інформацію урядовим органам, довірчим власникам, страховикам та іншим суб'єктам господарювання, може бути визначена форма аудиторського висновку. Такий висновок може не відповідати вимогам МСА. Наприклад, приписаний висновок може вимагати підтвердження факту, якщо є доречним висловлення думки з питань, що виходять за рамки обсягу аудиту, або може не включати суттєві формулювання.
Щодо відповідності Вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до аудиторського висновку та Методичних рекомендацій щодо їх застосування, затверджених рішенням АПУ від 23.02.2001 р. (протокол N 99), Міжнародним стандартам аудиту, то в цей час Аудиторська палата України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку співпрацюють над змінами до зазначених документів з метою приведення їх у відповідність до МСА.
Більш не відповідним сучасним реаліям є визначення аудиторського висновку, наведеного в статті 7 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ), згідно з якою "аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності". Як видно з наведеного, це визначення аудиторського висновку не відповідає не тільки Міжнародним стандартам, але й сучасному розумінню аудиту. Згідно з Міжнародним стандартом аудиту 200 "Мета та загальні принципи" аудиторської перевірки фінансових звітів" мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає у наданні аудитору можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти у всіх суттєвих аспектах зазначеній концептуальній основі фінансової звітності. Таким чином, потребує внесення змін чинний Закон України "Про аудиторську діяльність" і не тільки в питаннях регулювання підготовки аудиторського висновку. Неодноразові спроби різних народних депутатів внести на розгляд Верховної Ради зміни до Закону України "Про аудиторську діяльність" поки що не мали успіху.
Голова комісії Аудиту аудиторської палати України
стандартів та практики аудиту Н.Гаєвська